Рішення

від 09.08.2018 по справі 913/129/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

09 серпня 2018 року Справа № 913/129/18

Провадження №25/913/129/18

Господарський суд Луганської області розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом - Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, буд.1 д, м. Київ, 01001)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега - Авто» (код ЄДРПОУ 32740838, квартал МЖК «Мрія»АДРЕСА_1, 93401)

про стягнення заборгованості в розмірі 1877063 грн. 65 коп.

Суддя Ковалінас М.Ю.

Секретар судового засідання Бикова К.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, дов. №2319-К-О від 11.01.2017);

від відповідача - не прибули.

Обставини справи: Позивач ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом (заява від 15.03.2018 б/н) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто» про стягнення заборгованості за кредитним договором №LGVKLOК04402 від 04.11.2013 у сумі 1877063грн. 65коп., з якої 430000грн. 00коп. - заборгованість по простроченому кредиту за період з 05.08.2014 по 25.09.2017, 550638грн. 89коп. - заборгованість по процентам за період з 17.11.2014 по 25.09.2017, 806088грн. 40коп. - пеня за період з 17.11.2014 по 25.09.2017, 89336грн. 36коп. - штраф 5%, 1000грн. 00коп. - штраф фіксована частина.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.03.2018 позовну заяву прийнято й справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 26.04.2018.

Відповідачем ТОВ Омега - Авто подано до суду відзив б/н та б/д (вх. №1497/18 від 26.04.2018 по канцелярії Господарського суду Луганської області) з додатками, на позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» від 15.03.2018 б/н, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що саме відповідачем підписано електронним цифровим підписом кредитний договір та договір про внесення змін до нього.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.04.2018 розгляд справи відкладено у підготовчому засіданні на 17.05.2018, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.05.2018 за клопотанням позивача від 17.05.2018 б/н, продовжено строк підготовчого провадження у справі №913/129/18 на 30 днів, тобто до 25.06.2018 (включно).

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Луганської області від 29.05.2018 №114-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018, справу № 913/129/18 передано на розгляд судді М.Ю. Ковалінас.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.06.2018 у справі №913/129/18 продовжено строк підготовчого провадження до 20.07.2018 (включно), оскільки відповідно до п. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України відбулась зміна складу суду на стадії підготовчого провадження та розгляд справи розпочався спочатку (розпорядження керівника апарату суду від 29.05.2018 №114-р, протокол повторного автоматичного розподілу від 29.05.2018 б/н), перебіг строку, встановленого ст.177 Господарського процесуального кодексу України у цій справі почався з 29.05.2018.

Позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду надано додаткові пояснення б/н та б/д ( вх. №2523/18 від 20.07.2018 по канцелярії Господарського суду Луганської області) з додатком, у яких позивач просить суд про задоволення позовних вимог у повному обсязі та додає у засвідчених копіях документи, які, на його думку, спростовують доводи відповідача.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.07.2018 у справі №913/129/18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2018.

Позивач листом від 07.07.2018 №Е.65.0.0.0/3-365676 повідомив, що з 21.05.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» змнило назву, новою назвою позивача є Акціонерне Товариство Комерційний банк ПриватБанк (АТ КБ ПриватБанк ).

Сторони та учасники провадження своєчасно та належним чином повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи у засіданні суду (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.07.2018, ухвала від 20.07.2018).

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, вислухавши присутніх, суд

в с т а н о в и в:

Позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом (заява від 15.03.2018 б/н) до ТОВ «Омега-Авто» про стягнення заборгованості за кредитним договором №LGVKLOК04402 від 04.11.2013 у сумі 1877063 грн. 65 коп., з якої 430000 грн 00 коп. - заборгованість по простроченому кредиту за період з 05.08.2014 по 25.09.2017, 550638 грн 89 коп., заборгованість по процентам за період з 17.11.2014 по 25.09.2017, 806088 грн 40 коп. пеня за період з 17.11.2014 по 25.09.2017, 89336 грн 36 коп. - штраф 5%, 1000 грн 00 коп. - штраф фіксована частина.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ТОВ «Омега-Авто» було укладено кредитний договір від 04.11.2013 №LGVKLOКО 4402.

На виконання умов договору від 04.11.2013 №LGVKLOКО 4402 позивач надав відповідачу кредит на суму 1252534 грн. 00 коп. у вигляді відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до умов п. А3 договору від 04.11.2013 №LGVKLOКО 4402 термін повернення відповідачем кредиту - 04.11.2014.

Крім того, відповідно до умов договору від 04.11.2013 №LGVKLOКО4402, відповідач повинен сплачувати за користування кредитом, проценти у розмірі - 20% річних, а у разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань - 40% річних.

Станом на 25.09.2017 відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором від 04.11.2013 №LGVKLOК04402 не виконав та має заборгованість в загальному розмірі 1877063 грн. 65 коп.

Позовні вимоги заявлено з посиланням на ст.ст. 521, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 04.11.2013 №LGVKLOКО4402, що укладено між сторонами цієї справи.

Відповідачем ТОВ Омега - Авто подано до суду відзив б/н та б/д (вх. №1497/18 від 26.04.2018 по канцелярії Господарського суду Луганської області), у якому відповідач зазначає про невизнання позовних вимог ТОВ Омега - Авто та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на норми ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 207, 638, 640, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 4, 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис", відповідач акцентує увагу на тому, що Позивачем не надано будь-яких належних доказів того, що саме Відповідачем підписано електронним цифровим підписом кредитний договір та договір про внесення змін до нього, які надаються Позивачем до позову. На думку відповідача, ОСОБА_2 не надано ані належних відомостей про сертифікацію ключа ЕЦП Відповідача, ані належних відомостей про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті (pdf файл не є належним доказом). Також відповідач вважає, що позивачем не надано доказів того, що Відповідач укладав з ОСОБА_2 договір про надання послуг ЕЦП та має в розпорядженні електронно-цифровий підпис, хоча про це ідеться у п. 7.2. Договору. У ПДФ файлі, який додається позивачем до позовної заяви, датою накладення електронного підпису директором Відповідача зазначено 08.11.2013, в той час як примірник кредитного договору датовано 04.11.2013. При цьому, Відповідач заперечує факт підписання наданих Позивачем документів.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує, що Позивачем не доведено факту укладення між сторонами кредитного договору, який є підставою позову, що свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів, у т.ч. черговість погашення заборгованості та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань й позивачем не доведено підставність користування відповідачем кредитними коштами банку. Свою позицію відповідач також обґрунтовує практикою Вищого господарського суду України.

Позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду надано додаткові пояснення б/н та б/д (вх. №2523/18 від 20.07.2018 по канцелярії Господарського суду Луганської області) з яких вбачається наступне.

Відповідачем ТОВ «ОМЕГА-АВТО» 15.06.2012 було підписано заяву на відкриття поточного рахунку зі зразками підпису та відтиску печатки. Згідно Заяви Відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), ОСОБА_2, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 15.06.2012 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачена можливість використання електронного цифрового підпису при укладанні угод на умовах, запропонованих ОСОБА_2.

04.11.2013 між ТОВ «ОМЕГА-АВТО» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір №LGVKLOК04402, цей договір було підписано шляхом накладання електронного цифрового підпису обома сторонами. Підтвердженням правомірності накладення ЄЦП є витяг з АЦСК ПАТ КБ «Приватбанк» .

Відповідно до укладеного договору, позивач надав відповідачу кредит в сумі 1252534 грн. 00коп. (один мільйон двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) гривні 00 копійок у вигляді відновлювальної кредитної лінії.

Додатковим доказом погодження укладання договору є Витяг з протоколу кредитного комітету ОСОБА_2 від 29.10.2013, а також Протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «ОМЕГА-АВТО» від 01.10.2013.

Відповідно до умов кредитного договору від 04.11.2013 №LGVKLOКО4402, відповідач мав сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 20% річних, а у разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань в розмірі 40% річних.

Сторони погодили, з урахуванням договору про внесення змін №1 від 19.05.2014 до договору від 04.11.2013 №LGVKLOКО4402, те, що позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому Договору через транзитний рахунок, зазначений у п. А.4 цього Договору: у термін до 95 днів з моменту її виникнення - у період з 13.03.2014 (1-й день з початку виникнення заборгованості) по 16.06.2014 (95-й день з початку виникнення заборгованості); у термін до 60 днів з моменту її виникнення - у період, починаючи з 17.06.014.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надаючи відповідачу кредитні кошти у розмірі згідно письмових вимог відповідача.

З виписки по рахунку відповідача №20625053702995 вбачається, що він активно користувався кредитними коштами, повертав їх, сплачував відсотки за їх користування. Останній раз відповідач отримав кошти сумі 430 тис. грн., які повернуті не були й 05.08.2014 кредит вийшов на прострочку.

На звернення відповідача позивач відстрочив йому строк погашення платежів по кредиту (лист відповідача та витяг протоколу кредитного комітету від 15.05.2014).

Станом на 25.09.2017 відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором від від 04.11.2013 №LGVKLOКО4402, та має заборгованість в розмірі 1877063грн. 65коп., що складається з: 430000грн. 00коп. - заборгованість по простроченому кредиту; 550638грн. 89коп. - заборгованість по процентам; 806088грн. 40коп. - заборгованість з пені; 89336грн. 36коп. - штраф 5%; 1000грн. 00коп. - штраф фіксована частина.

Щодо вимог надання угоди про використання ЕЦП від 04.11.2013 позивач пояснює, що оригінали угоди про використання ЕЦП заходяться в архіві Луганського філіалу ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Луганськ і на даний час в зв'язку з тим, що місто Луганськ знаходиться на території, яка не контролюється українською владою, доступ до архіву не є можливим, й просить вважати поважною цю причину неподання витребуваних судом документів.

Позивач вважає, що інші надані ним документи є достатніми доказами що підтверджують заборгованість відповідача в повному обсязі.

У дане судове засідання представники відповідача не прибули, хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи у даному засіданні суду (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.07.2018, ухвала суду від 20.07.2018).

Відповідно до ч.1ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позивач листом від 07.07.2018 №Е.65.0.0.0/3-365676 повідомив суд, що з 21.05.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» змнило назву, новою назвою позивача є Акціонерне Товариство Комерційний банк ПриватБанк (АТ КБ ПриватБанк ), зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, у зв'язку з цим суд ввважає за можливе важати належним найменуванням позивача у справі - Акціонерне Товариство Комерційний банк ПриватБанк .

У даному засіданні суду представник позивача усно заявив, що його вимога за позовною заявою від 15.03.2018 б/н, щодо стягнення з відповідача заборгованості солідарно є помилковою.

Розглянувши обставини справи в їх сукупності, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено у ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3).

Згідно ч.ч.1-2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, 04.11.2013 між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (АТ «Приватбанк» ) - позивачем у справі, як банком і Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто» (ТОВ «Омега-Авто» ), як позичальником був укладений кредитний договір №LGVKLOK04402, за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання з лімітом фінансування 1252534грн. 00коп. (а.с.10-13).

У п.1.2 договору сторони визначили кінцеву дату повернення кредиту - 04.11.2014.

У п.1 Договору про внесення змін №1 від 19.05.2014 до кредитного договору від 04.11.2013 №LGVKLOКО4402 (а.с.14), зазначено, що позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому Договору через транзитний рахунок, зазначений у п. А.4 цього Договору: у термін до 95 днів з моменту її виникнення - у період з 13.03.2014 (1-й день з початку виникнення заборгованості) по 16.06.2014 (95-й день з початку виникнення заборгованості); у термін до 60 днів з моменту її виникнення - у період, починаючи з 17.06.014.

Відповідно до п.2.1.2 зазначеного кредитного договору банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах суми, обумовленої п.1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.1, 2.2.13 договору. Для отримання кредиту (або його частини) позичальник зобов'язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банку зі дня надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п.2.4.2 та з урахуванням п.1.1 договору.

Згідно розділу 4 договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 20% річних. У разі порушення позичальником будь-яких грошових зобов'язань, зокрема: строку повернення кредиту, строку сплати відсотків, позичальник сплачує відсотки у розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Датою сплати відсотків є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору. У разі несплати відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.2.3.2).

Згідно з п.4.7 договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п.4.10 договору).

Договором передбачена відповідальність позичальника за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, згідно із п.5.1 договору позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення відповідного платежу.

Відповідно до п.5.4 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.5.1, 5.2, 5.3 цього договору здійснюється протягом 15 років зі дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.

Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п.5.7 договору).

Згідно з п.5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн 00 коп. + 5% від суми встановленого ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

19.05.2014 між банком і позичальником був укладений договір про внесення змін №1 до договору №LGVKLOK04402 від 04.11.2013, яким внесено зміни в п.А.5 договору (а.с. 14).

Правовідносини між сторонами, що пов'язані з кредитуванням кредитними коштами, визначені укладеним між АТ «Приватбанк» та ТОВ «Омега-Авто» кредитним договором №LGVKLOK04402 від 04.11.2013, і регулюються главою 71 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником. Згідно частини 2 цієї статті, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Факт видачі позивачем відповідачеві грошових коштів за кредитним договором №LGVKLOK04402 від 04.11.2013 підтверджується заявою відповідача про відкриття поточного рахунку і курткою із зразками підписів і відбитку печатки, протоколом засідання кредитного комітету Луганської філії ПАТ КБ ПриватБанк №Є.МКК-LG.00.0.0.1/1-15051178 від 29.10.2013, протоколом загальних зборів учасників ТОВ Омега - Авто №1 від 01.10.2018 щодо укладення кредитного договору, листами керівника ТОВ Омега - Авто до директора Луганської філії ПАТ КБ ПриватБанк про надання кредитних коштів згідно кредитного договору за 2013-2014р.р., виписками по рахунку відповідача з 04.11.2013 по 178.11.2017, листом відповідача від 07.05.2014 №230 про відстрочення строку погашення заборгованості за кредитним договором від 04.11.2013 №LGVKLOK04402 до 16.06.2014, протоколом засідання кредитного комітету Луганської філії ПАТ КБ ПриватБанк №Є.МКК-LG.00.0.0.1/1-15024387 від 15.05.2014 тощо (а.с. 69-70, 75-79, 80-81, 82-97, 98-99, 100, 101-103).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Проте, відповідач у строк, визначений для повернення кредиту, грошові кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість з погашення кредиту станом на 25.09.2017 в сумі 430000 грн. 00коп., заборгованість по процентам за період з 28.07.2014 по 25.09.2017 складає 550638 грн. 89коп.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості з повернення кредиту та по процентам за користування ним (а.с.18-19), вважає його обґрунтованим, зробленим у відповідності до діючого законодавства та умов кредитного договору.

Позовні вимоги в частині стягнення суми неповернутого кредиту, процентів за користування ним підтверджені документально, не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав доказів оплати заборгованості за кредитним договором на час розгляду справи.

Доводи зазначені відповідачем у його відзиві б/н та б/д (вх. №1497/18 від 26.04.2018 по канцелярії Господарського суду Луганської області), суд до уваги не приймає, оскільки вони є хибними та суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказам, зокрема заявою відповідача про відкриття поточного рахунку і курткою із зразками підписів і відбитку печатки, протоколом засідання кредитного комітету Луганської філії ПАТ КБ ПриватБанк №Є.МКК-LG.00.0.0.1/1-15051178 від 29.10.2013, протоколом загальних зборів учасників ТОВ Омега - Авто №1 від 01.10.2018 щодо укладення кредитного договору, листами керівника ТОВ Омега - Авто до директора Луганської філії ПАТ КБ ПриватБанк про надання кредитних коштів згідно кредитного договору за 2013-2014р.р., виписками по рахунку відповідача з 04.11.2013 по 178.11.2017, листом відповідача від 07.05.2014 №230 про відстрочення строку погашення заборгованості за кредитним договором від 04.11.2013 №LGVKLOK04402 до 16.06.2014, протоколом засідання кредитного комітету Луганської філії ПАТ КБ ПриватБанк №Є.МКК-LG.00.0.0.1/1-15024387 від 15.05.2014 тощо (а.с. 69-70, 75-79, 80-81, 82-97, 98-99, 100, 101-103), а також копіями щодо результатів перевірки ЕЦП - об'єкт перевірки 000000417863565.pdf , об'єкт перевірки - доп.согл. 04.11.2013. pdf тощо (а.с. 15-17, 71-74).

Щодо питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч.1 ст. 552 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст.232 ГК України).

Відповідно до умов кредитного договору (п.5.4) нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Отже до правовідносин сторін правила частини 6 статті 232 ГК України не застосовуються.

У зв'язку з невиконанням відповідачем у встановлений строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів, позивачем нараховано пеню за період з 17.11.2014 по 25.09.2017 у сумі 806088грн. 40коп. згідно розрахунку (а.с.18-19).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто» (відповідач), як суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстровано і здійснювало підприємницьку діяльність у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Верховною Радою України 02.09.2014 прийнято Закон України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі за текстом - Закон №1669), яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст. 2 Закону №1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04 2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04 2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. ОСОБА_2 та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 розпорядженням №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Як зазначалось вище місцезнаходженням відповідача є м. Сєвєродонецьк Луганської області і воно було включено до вказаного Переліку до 07.02.2018 (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №79-р).

Суд зауважує, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» №1365-VIII від 17.05.2016, який набув чинності з 08.06.2016 були внесені зміни до Закону №1669, зокрема, ст.4 доповнено частиною 4 наступного змісту «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію» .

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції» №2266-VIII від 21.12.2017, який набув чинності 21.03.2018, статтю 2 доповнено частиною наступного змісту: «Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими ч.4 ст. 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов'язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій» .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 (в редакції розпорядження №79-р від 07.02.2018) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого м. Сєвєродонецьк Луганської області не включено.

Позивачем заявлено період нарахування пені з 17.11.2014 по 25.09.2017, тобто в період до набрання чинності Законом №2266-VIII від 21.12.2017.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про безпідставність нарахування позивачем пені в сумі 806088грн. 40коп., у зв'язку з порушенням відповідачеві умов кредитного договору в частині своєчасної сплати грошових зобов'язань за період прострочення з 17.11.2014 по 25.09.2017, тобто в період дії заборони на нарахування пені, встановленої ст.2 Закону №1669.

Відповідно до п.5.8 кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000грн. 00коп. + 5% від суми встановленого ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З огляду на викладене, у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 806088 грн. 40коп. слід відмовити, а також із зазначених вище підстав слід відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача в частині стягнення штрафу в розмірі 5% в сумі 89336грн. 36коп. та штрафу в сумі 1000грн. 00коп.,

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 980638грн. 89коп., з якої 430000грн. 00коп. - заборгованість по простроченому кредиту за період з 05.08.2014 по 25.09.2017, 550638грн. 89 коп. - заборгованість по процентам за період з 28.07.2014 по 25.09.2017.

У зв'язку із зміною позивачем найменування (лист від 07.07.2018 №Е.65.0.0.0/3-365676, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ), та оскільки зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, належним найменуванням позивача у справі є - Акціонерне Товариство Комерційний банк ПриватБанк .

Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 232-238, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, буд.1 д, м. Київ, 01001) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега - Авто» (код ЄДРПОУ 32740838, квартал МЖК «Мрія»АДРЕСА_1, 93401), про стягнення 1877063грн. 65коп. - задовольнити частково .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Авто (код ЄДРПОУ 32740838, квартал МЖК «Мрія»АДРЕСА_1, 93401, ), на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, буд.1 д, м. Київ, 01001) заборгованість в розмірі 980638грн. 89коп. , з якої 430000грн. 00коп. - заборгованість по простроченому кредиту за період з 05.08.2014 по 25.09.2017, 550638грн. 89коп. - заборгованість по процентам за період з 28.07.2014 по 25.09.2017, а також судовий збір у сумі 14709грн. 58 коп. , про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову про стягнення пені у розмірі 806088грн. 40 коп., штрафу в розмірі 5% в сумі 89336грн. 36коп. та штрафу в сумі 100 грн. 00 коп. - відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та у порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У засіданні суду проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено 14.08.2018.

Суддя М.Ю. Ковалінас

Надр. 3 прим.

1- до справи;

2- позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» (вул.Грушевського, б.1 д, м.Київ, 01001) (реком. з повід.)

3-відповідачу - ТОВ «Омега-Авто» (квартал МЖК «Мрія»АДРЕСА_2, 93401) (реком. з повід.)

Вих.

2