Рішення

від 14.08.2018 по справі 914/1023/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2018р. Справа №914/1023/18

місто Львів

За позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", до відповідача:Управління соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації, предмет позову: стягнення 69'762,74 грн. СуддяОСОБА_1 Секретар судового засіданняОСОБА_2 Представники: позивача:ОСОБА_3 - довіреність №2924 від 28.12.2017, відповідача:не з'явився. Процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до управління соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації про стягнення 69'762,74 грн. Ухвалою від 08.06.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. У зв'язку з усуненням позивачем виявлених недоліків, ухвалою суду від 19.06.2018 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.07.2018. Ухвалою від 09.07.2018 перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.07.2018.

У судове засідання 25.07.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки не повідомив суду. Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 14.08.2018.

У судове засідання 14.08.2018 представник відповідача не з'явився, хоч був належним чином та завчасно (31.07.2018) повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, судом забезпечено сторонам рівні можливості для реалізації власного права на захист, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Аргументи сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період з січня по грудень 2017 року позивач надав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Закону України "Про охорону дитинства". Проте відповідач, який є органом соціального захисту населення, не відшкодував витрат, яких позивач зазнав унаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за спірний період.

Заперечення відповідача .

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначає, що не має можливості здійснити компенсаційні виплати за надання пільг окремим категоріям громадян через відсутність коштів у бюджеті. Оскільки рішенням сесії районної ради не виділено кошти на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на послуги зв'язку, відповідач не міг провести розрахунки з позивачем.

Відповідь на відзив.

Позивач доводить, що відсутність коштів на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг не є підставою для припинення зобов'язання з їх виплати. При цьому позивач посилається на рішення Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини.

Заперечення на відповідь.

Відповідач не скористався наданим йому правом та не подав заперечення на відповідь.

Обставини справи.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Львівської філії ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, інших законодавчих актів України.

У період з 01 січня по 31 грудня 2017 року позивач надавав послуги зв'язку споживачам, які проживають на території Старосамбірського району Львівської області та які згідно із нормами чинного законодавства належать до ветеранів військової служби, на загальну суму 69'762,74 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг:

- за січень 2017 - 6' 359,79 грн. (а.с. 15, 23-24);

- за лютий 2017 - 6' 123,86 грн. (а.с. 26 - зворотня сторона, 34-35);

- за березень 2017 - 6' 088,40 грн. (а.с. 37 - зворотня сторона, 45-46);

- за квітень 2017 - 6' 069,37 грн. (а.с. 48, - зворотня сторона, 56-57);

- за травень 2017 - 6' 027,44 грн. (а.с. 59, - зворотня сторона, 67-68);

- за червень 2017 - 5' 948,50 грн. (а.с. 69, 78-79);

- за липень 2017 - 5' 849,59 грн. (а.с. 82, 90-91);

- за серпень 2017 - 6' 291,02 грн. (а.с. 94, - зворотня сторона, 102-103);

- за вересень 2017 - 5' 292,67 грн. (а.с. 106, 114-115);

- за жовтень 2017 - 5' 811,00 грн. (а.с. 118, - зворотня сторона, 127-128);

- за листопад 2017 - 5' 619,64 грн. (а.с. 131);

- за грудень 2017 - 4' 281,46 грн. (а.с. 146, 154-155).

Відповідач не заперечив проти правильності наданих позивачем розрахунків суми заборгованості. Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті. Заперечення відповідача проти позову не ґрунтувалися на незгоді будь-якою з обставин, які зазначені в позовній заяві.

Докази оплати відповідачем заборгованості відсутні в матеріалах справи.

При ухваленні рішення суд виходив з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 3 статті 63 Закону України "Про телекомукації" передбачено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Законом України "Про телекомунікації" та Правилами не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ветеранам військової служби… надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби...

Таким чином, законодавством України закріплені норми, які реалізують державні гарантії ветеранів військової служби, у зв'язку з чим на операторів телекомунікацій покладається обов'язок надавати цій категорії громадян пільги на телекомунікаційні послуги.

Згідно з підпунктом б пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, ветеранам військової служби. Частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законодавство України не передбачає жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі. Зважаючи на зазначене, суд робить висновок, що безумовному обов'язку позивача як оператора телекомунікацій щодо надання пільг визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів, зокрема, й відповідача, відшкодувати такі пільги.

Пунктами 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Отже, в цьому випадку, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 04.07.2018 №908/938/17, від 10.07.2018 №903/398/17 та інших. Крім того, суд звертає увагу на однозначність судової практики у вирішенні спорів з аналогічних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів або на відсутність вини.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів), не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 69'762,74 грн. заборгованості з відшкодування витрат надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд робить висновок про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 1' 762,00 грн. відшкодування судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Старосамбірської районної державної адміністрації (адреса: 82000, місто Старий Самбір, вулиця Лева Галицького, будинок 40; ідентифікаційний код 25259259) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (адреса: 01601, місто Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18; ідентифікаційний код 21560766 ) в особі Львівської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (адреса: 79000, місто Львів, вулиця Дорошенка, будинок 43; ідентифікаційний код 01186030) 69'762 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 74 коп. заборгованості та 1'762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.08.2018.

Суддя Рим Т.Я.