ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1781/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Повне товариство "Ломбард "Любий друже", Даниленко і компанія", 61058, м. Харків, вул. Літературна, 5, код 33673459 до Фізична особа - підприємець Лісний Олександр Георгійович, 61002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 про стягнення 47 884,47 грн. справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Повне товариство "Ломбард "Любий друже", Даниленко і компанія" (Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Лісний Олександр Георгійович (Відповідач) 47 884,47 грн. матеріальних збитків.
Судові витрати в сумі 1762,00 грн. сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.
В обґрунтування своїх вимог, Позивач вказує на те, що ФО-П Лісний О.Г. порушив норми чинного законодавства щодо неповідомлення в зазначений законодавством України термін, про розірвання договору суборенди нежитлових приміщень від 05.05.2017 року, відповідно до умов якого Відповідачем передавалось Позивачу в суборенду нежитлове приміщення площею 5 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 274, чим спричинив збитки у вигляді не отриманого доходу та внаслідок проведення демонтажних робіт у нежитловому приміщенні, та знявши металеві двері з лотком, дві камери відеоспостереження, заволодів належним Ломбарду на праві приватної власності майном, чим спричинив матеріальні збитки в розмірі 47 884,47 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2018, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.07.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвала суду про відкриття провадження по справі, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 31.07.2018 року, місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.07.2018 було роз'яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Також встановлено строк до 30.07.2018 для подання сторонами додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв та пояснень.
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ФО-П Лісний О.Г. (Відповідач), як Суборендодавцем та ПТ Ломбард Любий Друже Даниленко і компанія (надалі за текстом - Ломбард), укладався договір суборенди нежитлових приміщень від 05.05.2017 року, відповідно до умов якого Відповідачем передавалось Позивачу в суборенду нежитлове приміщення площею 5 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 274.
01 січня 2018 року між ФОП Лісний О.Г. та Ломбардом укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди нежитлових приміщень б/н від 05.05.2017 року (далі по тексту Додаткова угода №1). Згідно п. 5 договору додаткова угода є невід'ємною частиною Договору суборенди нежитлових приміщень від 05.05.2017р. та набирає чинності з моменту підписання її повноважними представниками Сторін та скріплення печатками. Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 змінено пункт 3.1. Договору Суборенди нежитлових приміщень б/н від 05.05.2017р., який викладено у наступній редакції: 3.1. Строк суборенди складає з дати передачі об'єкта суборенди Суборендарю за актом прийому-передачі до 05 квітня 2020 року .
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що сторони за договором є вільними в укладенні договору, зокрема, вільні у визначенні умов договору, з урахуванням вимог актів цивільного законодавства.
В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що ним в нежитловому приміщенні за адресою: м. Харків, пр. Московський, 274 (яке було предметом оренди за вищевказаним договором) були встановлені металеві двері з лотком вартістю 5 031,17 грн. (п'ять тисяч тридцять одна грн. 17 коп.), система відеоспостереження вартістю 4 886,68 грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість грн. 68 коп.).
Дійсно, згідно п. 2.6. Договору суборенди нежитлових приміщень Суборендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від предмету оренди, без заподіяння йому шкоди. А суборендовані нежитлові приміщення Суборендар зобов'язаний повернути в тому стані, у якому вони були йому передані, з урахуванням природного зносу, відповідно п. 2.5 Договору суборенди, від 05.05.2017р. Об'єкт суборенди вважається повернутим Суборендодавцю з моменту підписання Сторонами Акта прийому-передачі, відповідно п. 2.4 Договору суборенди, від 05.05.2017 року.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
В порушення зазначених вимог, позивачем не було надано суду доказів встановлення ним в нежитловому приміщенні за адресою: м. Харків, пр. Московський, 274 металевих дверей з лотком вартістю 5 031,17 грн., а також системи відеоспостереження вартістю 4 886,68 грн., доказів належності позивачу вказаного майна, доказів, що підтверджували б його вартість у визначеному позивачем розмірі, доказів того, що саме відповідач заволодів цим майном.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 41 253,30 грн. неотриманого доходу за 30 днів.
В обґрунтування своїх вимог в цій частині, позивач вказує, що ФО-П Лісний О.Г. був повідомлений про проведення реконструкції ринку, однак не повідомив Ломбард про проведення демонтажу нежитлового приміщення та розірвання договору суборенди нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, пр. Московський, 274. 17.04.2018 року працівники Ломбарду, які знаходились в орендованому приміщенні вимушені в екстреному режимі звільнити приміщення, внаслідок проведення робіт його демонтажу. Відповідно до наказу №16 про призупинення роботи відокремленого підрозділу №006, від 17 квітня 2018 року роботу підрозділу призупинено на невизначений час, розмір середньоденного неотриманого доходу за день роботи підрозділу складає 1375,11 грн., згідно журналу-ордеру та відомості по рахунку 379 Розрахунки за операціями з директивами від 21.06.2018р. Ломбарду.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи не є абстрактними, а реально були б ним отримані в разі використання вказаних приміщень. Позивач має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.
При цьому, надані в підтвердження цих вимог, до матеріалів справи документи є односторонніми, підписані лише з боку позивача та не є належними доказами, крім того, не надано доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати майна, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми збитків у вигляді упущеної вигоди, доказів, що підтверджували б вину відповідача та її причинний зв'язок із заподіяними збитками.
Вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунках можливого прибутку у разі використання спірних приміщень, що є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач.
Крім того, суд критично ставиться й до посилання позивача на те, що ним 17.04.2018 працівники Ломбарду, які знаходились в орендованому приміщенні вимушені в екстреному режимі звільнити приміщення, внаслідок проведення робіт його демонтажу та до того, що згідно наказу №16 про призупинення роботи відокремленого підрозділу №006 від 17 квітня 2018 року роботу підрозділу було призупинено на невизначений час, оскільки, в своїй претензії, яку він направляв на адресу відповідача, позивач вказує, що працівники ломбарду були вимушені в екстреному режимі звільнити приміщення 20.04.2018, а як вбачається з доповідної записки, яка датується 24.04.2018, робітник ОСОБА_5 виходила на роботу 24.04.2018 на Ломбардне відділення №6.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що станом на 24.04.2018 Ломбардне відділення №6 (спірне приміщення за договором оренди) працювало та демонтовано не було. Позивачем не надано також доказів, що вказане приміщення взагалі було демонтовано.
Також, досліджуючи надані позивачем докази, судом встановлено, що в своїй претензії, яку він направляв на адресу відповідача, позивач вказує, що вартість системи відеоспостереження з двох камер становить 1 600 грн., а в відомості про залишкову вартість та в самій позовній заяві зазначає, що її вартість становить 4 886,68 грн., при цьому, будь яких документів на підтвердження вартості майна (накладних, чеків, гарантійних талонів) суду надано не було.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, дослідивши усі обставини та наявні у справі докази, суд визнав недоведеним позивачем належними і допустимими доказами обставини на які він посилається в позовній заяві, а тому дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи відсутність у даній справі підстав для задоволення позову, - судові витрати, згідно з нормою п.9 ч.1 ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові Повного товариства "Ломбард "Любий друже", Даниленко і компанія" до Фізичної особи - підприємця Лісний Олександр Георгійович відмовити повністю.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача - Повне товариство "Ломбард "Любий друже", Даниленко і компанія".
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач - Фізична особа - підприємець Лісний Олександр Георгійович, 61002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.
Повне рішення складено 13.08.2018 р.
Суддя С.А. Прохоров
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2018 |
Оприлюднено | 14.08.2018 |
Номер документу | 75846746 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні