Рішення

від 13.08.2018 по справі 389/1536/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року м. Кропивницький Справа № 389/1536/18

провадження № 2-іс/1140/95/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача від 17.04.2018 року №716/03-08 щодо перерахунку пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю, з врахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 року, відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМУ №821 від 15.11.2017 року;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2017 року, виходячи з усіх нормативно - правових актів, на які ОСОБА_1 має конституційне право, в тому числі - з ч.3 ст.59 Закону України №7996-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Закону України від 01.07.1992 №2532-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Закону України від 17.06.1993 №3285-12 «Про внесення змін до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами внесеними постановою КМУ №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» );

- зобов'язати відповідача невідкладно перерахувати та виплачувати пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю, із застосуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 р., відповідно до ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМУ №821 від 15.11.2017р. ОСОБА_1 , як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії зі статусом інваліда війни з 01 жовтня 2017 року, з врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Проте, відповідач листом №716/03-08 від 17.04.2018 відмовив йому у перерахунку пенсії. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та зазначає, що йому безпідставно відмовили у перерахунку пенсії.

Згідно наданого суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на необґрунтованість позовних вимог (а.с.24-26). Так, відповідач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, з 01.10.2017 доповнено пунктом 9-1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року". При цьому, посилається на те, що згідно архівної довідки №51/1/15059 від 28.11.2000 в період з 17.06.1986 по 24.07.1986 позивача було призвано на збори по ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, тому позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії відбувалась поза межами проходження дійсної строкової служби.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 даний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №389/1536/18 (а.с.16).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 здійснено заміну відповідача у справі - Знам'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 37714247) його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) (а.с.72).

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серія А №037092 (а.с.9).

Згідно архівної довідки від 28.11.2000 Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині №83279 у період з 17.06.1986 по 24.07.1986 (а.с.10).

Згідно посвідчення серія Б №320108 від 09.04.2013 року позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с.8).

Позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по 3 групі інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закону №796-ХІІ).

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивач звернувся до Знам'янського відділу обслуговування громадян із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ.

Листом №716/03-08 від 17.04.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (Знам'янський відділ обслуговування громадян) повідомлено позивача, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції не під час проходження дійсної строкової служби. (а.с.12-13).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).

Відповідно до ст.10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено приміткою до цієї статті, тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 54 Закону №796-ХІІ встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.57 Закону №796-ХІІ порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Стаття 59 Закону №796-ХІІ врегульовано питання призначення та обчислення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Так, статтею 59 Закону №796-ХІІ, в редакції, яка була чинною до 01 жовтня 2017 року, було встановлено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Законом України №2148-VIII від 03.10.2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції.

Зокрема, згідно з частинами 2 та 3 цієї статті (у редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017) військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 ці положення застосовуються з 01 жовтня 2017 року.

Тобто, до 01 жовтня 2017 року ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» регулював порядок обчислення пенсії лише однієї категорії осіб - осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

З 01 жовтня 2017 року - вказаний перелік осіб розширено, на яких дана норма розповсюджується, а саме: до їх числа, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також включено осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас незмінною залишилась умова - проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Порядок №1210), який визначав механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (пункт 1 Порядку №1210).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 до Порядку №1210 внесено зміни, зокрема у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, Порядок №1210 доповнено пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою…".

Отже, пункт 9-1 Порядку №1210 прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи у 2018 році подання окружних адміністративних судів про розгляд Верховним Судом як зразкових справ за позовами осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, до територіальних органів Пенсійного фонду щодо перерахунку державної пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, сформулював висновок, що частина 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, на думку Верховного Суду, частина 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні (ухвали ВС про відмову у відкритті провадження у зразкових справах №825/1922/18, №820/1148/18, №816/1159/18, №820/2589/18, №825/1922/18, №812/1094/18).

Крім того, аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №756/8380/16-а та у справі №193/877/16-а (2-а/193/14/16), а також були викладені у постановах Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 року у справі №21-338а13, від 15 червня 2016 року у справі №737/438/14, від 06 грудня 2016 року у справі №2а-520/09/1570.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз вищевказаних норм вказує, що статтею 59 Закону №796-ХІІ не врегульовані питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначено право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків Чорнобильської атомної електростанції, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.

Як вбачається з матеріалів справи, на час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка призвела до інвалідності, позивач дійсну строкову службу не проходив, а призивався на збори з 17.06.1986 по 24.07.1986, як військовозобов'язаний у складі військової частини №83279 (а.с.33).

У той період діяв Закон СРСР від 12.07.1967 року №1950-VII "Про загальний військовий обов'язок".

Відповідно до статей 5, 6, 8 цього Закону військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними. Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять дійсну військову службу в межах строків, установлених цим Законом, вважаються такими, що перебувають на дійсній строковій військовій службі, а, ті, що проходять військову службу понад встановлені Законом строки, - такими, що перебувають на дійсній надстроковій військовій службі.

Згідно з ч.9 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються зокрема на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до ч.ч.7, 8 ст.2 цього Закону строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.

Суд погоджується з доводами позивача, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями. Такий висновок узгоджується із визначенням категорій осіб, які належать до військовослужбовців, згідно з приміткою до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, для цілей застосування ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час дійсної строкової військової служби та участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час виконання військового обов'язку під час проходження військових зборів не є тотожними поняттями.

З огляду на викладене, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції не під час проходження дійсної строкової служби, отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому підстави для застосування щодо позивача ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. №851, та, відповідно, обчислення її пенсії на підставі вказаних норм відсутні.

Частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем, за наслідками розгляду заяви позивача, рішення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії не приймалося, а мотиви відмови у перерахунку пенсії викладено у листі №716/03-08 від 17.04.2018. Ці мотиви узгоджуються із нормами чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення чи вчинення дії.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.132, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (27400, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ( 25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2