Рішення

від 13.08.2018 по справі 1240/2092/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2092/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача за період з 01.08.2014 по 31.12.2014 винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць: за серпень - 0,16 грн, за жовтень - 2334,51 грн, за листопад - 4472,33 грн, за грудень - 4308,85 грн, а разом 11115,85 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він з 25.06.2013 по 28.07.2015 перебував на посаді оперуповноваженого сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області, а з 28.07.2015 по 06.11.2015 - на посаді оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУМВС України у Луганській області та був звільнений згідно наказу ГУМВС України у Луганській області №405о/с від 06.11.2015 з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за пунктом 64 з в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади у званні майора міліції.

Згідно довідок про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, сувіренітету та територіальної цілісності України від 28.01.2015 № ВДЗ/1727/А та від 30.06.2015 № ВДЗ/6482/А позивач в період з 08.08.2014 по 15.08.2014, з 03.10.2014 по 10.10.2014, з 11.10.2014 по 30.06.2015 дійсно брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Відповідачем було частково виплачено винагороду за участь в антитерористичній операції за період з 08.08.2014 по 31.12.2014 у сумі1778,00 грн., при цьому в повному обсязі винагорода позивачу не виплачена. Позивач вважає дії відповідача щодо ненарахування та несплати винагороди за участь в антитерористичній операції за період з 11.10.2014 по 31.12.2014 неправомірними, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду.

У судове засідання позивач не прибув, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, розгляд справи просив проводити без його участі, надав через канцелярію суду 03.08.2018 письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 08.08.2014 по 15.08.2014, з 03.10.2014 по 10.10.2014.

Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 11.10.2014.

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015.

Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 25.06.2015 № 176 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з серпня по грудень 2014 року.

До того ж, на думку відповідача, накази АТЦ при СБУ (по стройовій частині) свідчать про прибуття (включення) та вибуття (виключення) позивача до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, тобто зазначені накази вказують лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції на території Луганської області, а не про участь у заходах, зазначених у п.2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 та п.1 наказу МВС № 179 від 23.07.2014.

На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Також, відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною третьою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, з 25.06.2013 по 28.07.2015 перебував на посаді оперуповноваженого сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області, а з 28.07.2015 по 06.11.2015 - на посаді оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУМВС України у Луганській області та був звільнений згідно наказу ГУМВС України у Луганській області №405о/с від 06.11.2015 з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за пунктом 64 з в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади у званні майора міліції (а.с.8-12).

Згідно довідок про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 28.01.2015 № ВДЗ/1727/А та від 30.06.2015 № ВДЗ/6482/А позивач в період з 08.08.2014 по 15.08.2014, з 03.10.2014 по 10.10.2014, з 11.10.2014 по 30.06.2015 дійсно брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.13,14).

Згідно з довідкою №17 від березня місяця 2018 року, виданою ліквідаційною комісією ГУМВС України, ліквідаційною комісією Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області відповідачем у березні 2015 року було частково сплачено позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 08.08.2014 по 15.08.2014 (за 8 днів) у сумі 888,00 грн. та за період з 03.10.2014 по 10.10.2014 (за 8 днів) у сумі 890,00 грн, усього 1778,00 грн (а.с.15,35).

Відповідно до довідок про нараховане грошове забезпечення за період проходження служби у Новопсковському РВ ГУМВС України у Луганській області з 01.08.2014 по 31.12.2014, виданими ліквідаційною комісією Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області, грошове забезпечення позивача становило: у серпні 2014 року - 3441,72 грн, у жовтні 2014 року - 3382,38 грн (без урахування індексації), у листопаді 2014 року - 4361,49 грн (без урахування індексації у сумі 110,84 грн), у грудні 2014 року - 4165,13 грн (без урахування індексації у сумі 143,72 грн). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції в повному обсязі (а.с.16,36).

Згідно з довідками від 29.03.2018 №19, від 25.07.2018 №46 виданими ліквідаційною комісією Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області позивач у період з 01.08.2014 по 31.12.2014 не перебував на стаціонарному лікуванні та йому не видавалася довідка про тимчасову непрацездатність (а.с.17,38).

Відповідно до довідок від 29.03.2018 № 20, від 25.07.2018 № 45 виданими ліквідаційною комісією Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області вбачається, що позивач у період з 28.08.2014 по 26.09.2014 перебував у черговій відпустці за 2014 рік у кількості 30 діб (а.с.18,37).

Згідно з довідкою № 6/4-316лк від 30.07.2018, виданою ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області вбачається, що наказом АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 08.08.2014 по 15.08.2014, з 03.10.2014 по 10.10.2014.

Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 11.10.2014.

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015 (а.с.33).

Відповідно до довідки від 25.07.2018 №42, виданою ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області вбачається, що остаточний розрахунок з позивачем за час проходження служби у Новопсковському РВ ГУМВС України у Луганській області був проведений 25.09.2015 (а.с.34).

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п.2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо відсутності доказів фактичної участі позивача у проведенні антитерористичної операції, оскільки в матеріалах справи наявні довідки, підписані заступником начальника Головного управління МВС України у Луганській області ОСОБА_2 та, які мають відповідні печатки, видані саме на підставі наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині).

На думку суду, вищезазначені довідки є належним та допустимим доказом в розумінні ст.73 КАС України щодо безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Оскільки позивачу у вересні 2014 року виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію, у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року позивачу виплачено індексацію, суми яких не входить до місячного грошового забезпечення, тому дані кошти не повинні входити і до складу винагороди, яка нараховується та сплачується за участь в антитерористичній операції (а.с.16,36).

Враховуючи, що відповідно до наказів АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98, від 07.06.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 08.08.2014 по 15.08.2014, з 03.10.2014 по 10.10.2014, з 11.10.2014, зокрема по грудень 2014 року включно та те, що позивач не перебував на лікарняному та у відпустці за вказаний період, кількість днів у 2014 році перебування позивача в АТО становить: серпень - 8 днів, жовтень - 29, листопад - 30, грудень - 31, тому сума стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції за 2014 рік повинна складати 10 800,96 грн., з яких:

за серпень 2014 року - 18 коп (3441,72 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 8 днів (безпосередньої участі в АТО) = 888,18 грн, виплачено позивачу 888,00 грн;

за жовтень 2014 року - 2274,16 грн. (3382,38 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 29 днів (безпосередньої участі в АТО)=3164,16 грн, виплачено позивачу 890,00 грн;

за листопад 2014 року - 4361,49 грн. (4361,49 грн. розмір грошового забезпечення/30 (кількість днів у місяці) х 30 днів (безпосередньої участі в АТО);

за грудень 2014 року - 4165,13 грн. (4165,13 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 31 днів (безпосередньої участі в АТО).

Згідно частини 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, оскільки матеріалами справи, підтверджується право позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період з 08.08.2014 по 31.12.2014 відповідачем не в повному обсязі нараховувалась та сплачувалась, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з грошового забезпечення позивача, без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму заробітку, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Щодо посилань представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України, суд зазначає таке.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України Про оплату праці в структуру заробітної плати входять:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, винагорода за участь в АТО, яка має виплачуватися за весь період безпосередньої участі в АТО, є винагородою, що має постійний характер, входить до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій ст. 233 КЗпП, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на наведене, під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, винагороди за участь в АТО, яка є складовою грошового забезпечення) застосовні положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,- задовольнити частково.

Стягнути з Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 08670881, адреса: 92303, Луганська область, Новопсковський район, смт.Новопсков, вул.Пролетарська, 20) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 92332) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 08.08.2014 по 31.12.2014 у загальному розмірі 10 800,96 грн (десять тисяч вісімсот гривень 96 коп), у тому числі: за серпень 2014 року - 18 копійок, за жовтень 2014 року - 2274,16 грн (дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні 16 коп); за листопад 2014 року - 4361,49 грн (чотири тисячі триста шістдесят одна гривня 49 коп); за грудень 2014 року - 4165,13 грн (чотири тисячі сто шістдесят п'ять гривень 13 коп), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Є. Петросян