Рішення

від 30.07.2018 по справі 817/1241/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2018 року м. Рівне №817/1241/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Шеремета В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0003511305.

Позивач зазначив, що в основу спірного податкового повідомлення-рішення покладені висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість внаслідок включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої в ціні придбаних транспортних засобів та переданих фізичній особі без визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Проте, позивач не погоджується із такими висновками та вважає, що автомобілі придбавалися ним як підприємцем для ведення господарської діяльності, господарські операції підтверджені документально. Вказує, що ним правомірно сформовано суму податкового кредиту по податку на додану вартість за відповідний період, тому визначення податкових зобов'язань за спірним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Ухвалою від 10.05.2018 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу визначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.07.2018 закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач позову не визнав. Представник відповідача подала відзив на позовну заяву (а.с.96-97), у якому зазначила, що внаслідок встановлення за результатом перевірки заниження позивачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість за операціями з придбання автомобілів, які належать фізичній особі, податковим органом правомірно донараховано позивачу суму податкового зобов'язання в результаті оплати придбаних автомобілів. Враховуючи те, що суб'єктом права власності на придбані вантажні автомобілі є фізична особа (громадянин), а не фізична особа-підприємець, яка здійснювала оплату за придбання вантажних автомобілів, то відповідач підставно дійшов висновку про фактичну передачу вказаних транспортних засобів від фізичної особи-підприємця (позивача) у приватну власність фізичної особи. Тому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.106-109), у якому стверджував про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення на підставі доводів, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з вищенаведених підстав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

26.05.2003 ОСОБА_3 зареєстрований Сарненською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець; код основного виду економічної діяльності: 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (а.с.9).

Позивач перебуває на обліку як платник податків у Сарненській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Рівненській області; у період 01.07.2016 по 31.12.2017 перебував на загальній системі оподаткування та з 01.04.2011 зареєстрований платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом №100329965 (а.с.9а).

На підставі наказу від 23.02.2018 №669 (а.с.10) в період з 06.03.2018 по 21.03.2018 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Рівненській області Дуляницьким Тарасом Вікторовичем та головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Рівненській області ІІанасюк Світланою Григорівною була проведена планова виїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за результатом якої складено акт від 28.03.2018 за № 883/17-00-13-05/2802316077 (далі - акт перевірки) (а.с.12-43).

Згідно з висновками акту перевірки, зокрема, встановлено порушення:

п. 180.1 ст. 180., п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187., п. 188.1 ст. 188., п. 200.1 ст. 200, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, за результатами перевірки донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету у сумі 37626 грн., в т.ч. за квітень 2016 року - 19793 грн., за жовтень 2016 року - 17833 грн.

Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що у ході перевірки виявлено віднесення до складу податкового кредиту за відповідний період сум податку на додану вартість у ціні придбаних транспортних засобів DAF XF 95.380 та DAF XF 95.480 у Приватного транспортно-експедиційного підприємства БАЙКАЛ та ПФ ТЕХАГРОБУД . З огляду на те, що вказані транспортні засоби зареєстровані на фізичну особу ОСОБА_3, відповідач дійшов висновку про передачу автомобілів від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у приватну власність фізичної особи ОСОБА_3, що зобов'язує відобразити відповідні суми податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань у відповідних періодах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0003511305 від 12.04.2018, згідно з яким позивачу збільшено суду грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 47132,50 грн., з яких: 37626,00 грн. - за основним платежем; 9406,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.44).

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд бере до уваги, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Порядок формування суми податкового кредиту визначається Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - ПК України).

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вказана норма кореспондує з положенням пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно з яким не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що податковий кредит формується із сум ПДВ, що були сплачені при придбані товарів (послуг), що використовуються у межах оподатковуваних операцій в господарській діяльності платника податків. При цьому така операція має бути підтверджена також податковою накладною відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України. Якщо ж використання не відбулося в операціях, що оподатковуються, то платник податків зобов'язаний на вказану суму нарахувати податкові зобов'язання.

Перевіряючи обставини формування спірних сум податкового кредиту, судом встановлено, що відповідно до укладеного договору купівлі-продажу транспортного засобу з Приватним транспортно-експедиційним підприємством БАЙКАЛ (код за ЄДРПОУ 32066811) від 14.04.2016 (а.с.45) ФОП ОСОБА_3 придбав транспортний засіб DAF XF 95.380 (рік випуску - 2003, тип - сідловий тягач, колір - білий, № шасі - НОМЕР_5, об'єм двигуна - 12580, вид палива - дизельне) за ціною 118760 грн. 14 коп. (з ПДВ - 19793 грн. 33 коп.), що підтверджується видатковою накладною за № ЛНА-000001 від 14.04.2016 (а.с.46), податковою накладною за № 8 від 14.04.2016 (а.с.47), актом прийому-передачі транспортного засобу від 14.04.2016 (а.с.48). Оплату проведено з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_3 14.04.2016 згідно з платіжним дорученням № 185 у розмірі 118760 грн. 14 коп. (з ПДВ - 19793 грн. 33 коп.) (а.с.49).

Також, відповідно до укладеного договору купівлі-продажу транспортного засобу з Приватною фірмою ТЕХАГРОБУД (код за ЄДРПОУ 30297312) від 20.10.2016 (а.с.50) ОСОБА_3 придбав транспортний засіб DAF FT 95 XF 480 (рік випуску - 2009, тип - сідловий тягач, колір - сірий, № шасі - НОМЕР_6, об'єм двигуна - 12580, вид палива - дизельне) за ціною 107000 грн. 00 коп. (з ПДВ - 17733 грн. 33 коп.), що підтверджується видатковою накладною за № 1 від 20.10.2016 (а.с.51), податковою накладною за № 11 від 20.10.2016 (а.с.52). Оплату проведено готівкою 20.10.2016 згідно квитанції за № ПН3674 у розмірі 107000 грн. 00 коп. (з ПДВ - 17833 грн. 33 коп.) (а.с.53).

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту 19793 грн. за квітень 2016 року та 17833 грн. за жовтень 2016 року як суми ПДВ, сплачені в ціні придбаних транспортних засобів, згідно з податковими накладними, отриманими від ПТЕП БАЙКАЛ та ПФ ТЕХАГРОБУД .

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 автомобіль НОМЕР_3 18.05.2016 зареєстрований за фізичною особою - ОСОБА_3 (а.с.54); так само відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 автомобіль НОМЕР_4 зареєстрований 20.10.2016 за фізичною особою ОСОБА_3 (а.с.55-56).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 325 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦК України).

Таким чином, суб'єктом права власності законодавством визнається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичної особи, і, водночас, не виокремлюється такий суб'єкт права власності як фізична особа-підприємець.

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (у редакції на момент реєстрації транспортних засобів), транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами. Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям реєструються за ними як за фізичними особами.

Вказані положення цього Порядку залишаються чинними і на час розгляду справи у суді.

Отже, спеціальним нормативно-правовим актом, яким встановлено порядок реєстрації транспортних засобів, не виділено такого суб'єкта права власності як фізична особа-підприємець, проте чітко встановлено, що належні фізичним особам-підприємцям транспортні засоби реєструються за ними як за фізичними особами.

При цьому, правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності.

Слід зазначити, що статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України). При цьому юридичний статус фізична особа-підприємець сам по собі не впливає і ніяким чином не обмежує будь-які правомочності особи, які випливають з її цивільної право- та дієздатності.

В силу норм частини першої статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відтак, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, ПК України не передбачено.

Отже, відсутність передбаченої можливості державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не може позбавляти їх права на отримання податкового кредиту за операціями з придбання транспортних засобів якщо дотримано умови його формування, що визначені ПК України, так само як і для віднесення сплачених коштів до складу витрат.

При цьому використання транспортного засобу у господарській діяльності підприємця ОСОБА_3 підтверджується дослідженими судом Договором за № 10 про надання транспортних послуг від 23.05.2016 (а.с.57), Разовим договором-заявкою на транспортно- експедиційне обслуговування за № 08/06-4 від 08.06.2016 (а.с.58), Договором за № 12 про надання транспортних послуг від 01.07.2016 (а.с.59), Договором за № 13 про надання транспортних послуг від 01.07.2016 (а.с.60), Договором-заявкою на автоперевезення за № 22/11/16 від 22.11.2016 (а.с.61), Заявкою-договором за № 24/03-1 про надання транспортних послуг від 24.03.2017 (а.с.62), Договором за № 23 про надання транспортних послуг від 25.05.2017 (а.с.63), Договором за № 21 про надання транспортних послуг від 01.06.2017 (а.с.64), Договором за № 25 про надання транспортних послуг від 01.06.2017 (а.с.65), Договором за № 21-1 про надання транспортних послуг від 01.06.2017 (а.с.66), Договором за № 29 про надання транспортних послуг від 01.09.2017 (а.с.67), Договором за № 01-11/17 від 01.11.2017 (а.с.68), Договором-замовленням за № 0000014896 від 29.11.2017 (а.с.99) та товарно-транспортними накладними за № МЮВ 00050 від 19.05.2016 (а.с.70), за № МЮВ 00053 від 30.05.2016 (а.с.71), за № 73а від 01.06.2016 (а.с.72), за № 79 від 08.06.2016 (а.с.73), за № 84 від 16.06.2016 (а.с.74), за № 151 від 20.06.2016 (а.с.75), за № 110 від 23.06.2016 (а.с.76), за № 213 від 24.06.2016 (а.с.77), за № 133 від 27.06.2016 (а.с.78), за № 136 від 28.06.2016 (а.с.79), за № 145 від 29.06.2016 (а.с.80), за № 173 від 01.11.2016 (а.с.81), за № 177 від 08.11.2016 (а.с.82), за № 10/11 від 10.11.2016 (а.с.83), за № МСМ 00151 від 17.11.2016 (а.с.84), за № 153 від 21.11.2016 (а.с.85), за № МЮВ 00126 від 24.11.2016 (а.с.86), за № МСМ 00157 від 30.11.2016 (а.с.87), за № МЮВ 00128 від 30.11.2016 (а.с.88).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що код допоміжного виду економічної діяльності позивача: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; та 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів. Окрім цього, в акті перевірки (а.с.16) відповідач також зазначив, що відповідно до представлених первинних документів та пояснень підприємця в період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ФОП ОСОБА_3 здійснював, зокрема, вид діяльності: вантажний автомобільний транспорт.

Таким чином, вказані вище транспортні засоби використовуються позивачем безпосередньо в його господарській діяльності.

За таких обставин, досліджені судом письмові докази спростовують висновки відповідача про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання з ПДВ за квітень та жовтень 2016 року за операціями з придбання вантажних автомобілів DAF XF 95.380 та DAF XF 95.480, які використовуються у господарській діяльності позивача в межах оподатковуваних операцій, що підтверджується належним чином первинними документами, у тому числі податковими накладними від 14.04.2016 №8 (а.с.47) та від 20.10.2016 №11 (а.с.52), з приводу форми та змісту яких зауваження відповідача відсутні.

Окрім цього, суд зазначає про безпідставність доводів відповідача про передачу транспортних засобів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до громадянина ОСОБА_3, позаяк жодними документами зазначені обставини не підтверджені.

Відтак, збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 47132,50 грн. (37626,00 грн. + 9406,50 грн.) з наведених підстав є необґрунтованим, а отже податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0003511305 є протиправним.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Аналізуючи чинне законодавство та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого процесуального обов'язку та не довів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0003511305, тому спірне повідомлення-рішення слід скасувати.

Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.3) суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (34540 с. Немовичі, вул. Шевченка,18, Сарненського р-ну, Рівненської обл., РНОКПП НОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33023 с. Рівне, вул. Відінська,12, код ЄДРПОУ 39394217) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003511305 від 12.04.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 47032,50 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на суму 37626,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 9406,50 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 серпня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.