Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2018 р. справа № 820/3984/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: представника позивача - Гончарова Р.О., представника відповідача - Кудіна В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" (вул. Тобольська, буд. 42, оф. 333,м. Харків,61072) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" , з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , в якому просить суд скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 3386 від 14.05.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ОМІКРОН ЕК" з питань дотримання податкового та іншого законодавства.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача вказав, що у контролюючого органу не було обґрунтованих та законодавчо визначених підстав для формування спірного наказу, з посиланням на конкретні факти порушення саме позивачем податкового законодавства. Так, представник позивача зазначив, що оскільки відповідачем не зазначено вказаних обставин у запитах на надання податкової інформації, то підприємство позбавлено обв'язку надавати відповіді на такі запити, а відтак відсутні підстави для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки підприємства. З огляду на зазначене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та скасувати спірний наказ.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що на адресу підприємства були направлені обов'язкові до виконання інформаційні запити щодо надання інформації. Однак, підприємством не було надано запитуваних доказів. При цьому, ТОВ Омікрон ЕК допущено перевіряючи до проведення перевірки, що було оформлено належним чином, а в подальшому контролюючим органом прийнято відповідні податкові повідомлення - рішення. Тобто, фактично спірний наказ вичерпав свою дію, з огляду на зазанчене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 02.08.208 року представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2017 року ГУ ДФС у Харківській області на адресу ТОВ Омікрон ЕК сформовано інформаційний запит про надання інформації (пояснення та їх документальне підтвердження) № 1379/10/20-40-14-08-18, з огляду на можливе порушення Омікрон ЕК вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ Апекстрейд ЛТД , ТОВ Калабрія плюс . (т.1 а.с. 13-16)
Вказаний запит отримано ТОВ Омікрон ЕК 02.03.2017 року, що підтверджується листом підприємства від 23.03.2017 року № 0323/09.
Листом від 23.03.2017 року № 0323/09 ТОВ Омікрон ЕК надано відповідь на вказаний запит контролюючого органу та повідомлено, що з метою дотримання вимог законодавства з питань охорони комерційної таємниці ТОВ Омікрон ЕК не має достатніх законних підстав для надання запитуваної інформації.
06.10.2017 року ГУ ДФС у Харківській області на адресу ТОВ Омікрон ЕК сформовано інформаційний запит про надання інформації (пояснення та їх документальне підтвердження) № 19545/10/20-40-14-11-18, з огляду на можливе порушення Омікрон ЕК вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ Реал-Гранд-Буд , ТОВ Трейдер Вікторі , ТОВ Фіолент Груп , ТОВ Гранд сервіс , ТОВ буревісник , ТОВ Трейд Прогрес (т.1 а.с. 22-25).
Вказаний запит направлено на адресу підприємства рекомендованим поштовим відправленням 09.10.2017 року та отримано уповноваженим представником підприємства 19.10.2017 року, що підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с. 66, т.1 а.с. 25).
Листом від 07.11..2017 року № 1107/26 ТОВ Омікрон ЕК надано відповідь на вказаний запит контролюючого органу та повідомлено, що оскільки запит № 19545/10/20-40-14-11-18 від 06.10.2017 року складено з порушенням вимог Податкового кодексу, а відтак ТОВ Омікрон ЕК запропоновано контролюючому органу привести вказаний запиту відповідність до вимог чинного законодавства (т.1 а.с. 26-29).
27.03.2018 року ГУ ДФС у Харківській області на адресу ТОВ Омікрон ЕК сформовано інформаційний запит про надання інформації (пояснення та їх документальне підтвердження) № 12238/10/20-40-14-11-18, з огляду на можливе порушення Омікрон ЕК вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ Союз Кепітал Строй , ПП. Інтера Актив , ТОВ Агропром Переробка , ТОВ Фокус інфо (т.1 а.с. 32-34).
Вказаний запит направлено на адресу підприємства рекомендованим поштовим відправленням 05.04.2018 року та отримано уповноваженим представником підприємства 05.04.2018 року, що підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с. 65, т.1 а.с. 35).
Листом від 26.04.2018 року № 0426/074н ТОВ Омікрон ЕК надано відповідь на вказаний запит контролюючого органу та повідомлено, що з метою дотримання вимог законодавства з питань охорони комерційної таємниці ТОВ Омікрон ЕК не має достатніх законних підстав для надання запитуваної інформації (т.1 а.с. 36-38).
У зв'язку з ненаданням ТОВ ОМІКРОН ЕК пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Відповідач) від 20.02.2017 року №1379/10/20-40-14-08- 18, від 06.10.2017 року №19545/10/20-40-14-11-18, від 27.03.2018 року №12238/10/20-40- 14-11-18 протягом 15 робочих днів з дня їх отримання за фактами, що свідчать про порушення вимог податкового та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ АПЕКСТРЕЙД ЛТД (код - 40139962) за червень - серпень 2016 року, з ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС (код 39929641) за серпень - вересень 2016 року, з ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (код 40645802) за листопад 2016 року, з ТОВ ФІОЛЕНТ ГРУПП (код 40788125) за січень 2017 року, з ТОВ ГРАНДСЕРВИС (код 40952422) за лютий, березень 2017 року, з ТОВ БУРЕВЕСТНИК (код 41018564) за березень 2017 року, з ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ (код 40703298) за травень 2017 року, з ТОВ АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА (код 40394278) за червень 2017 року, з ТОВ ТРЕЙД ПРОЕРЕС (код 41261550) за липень 2017 року, з ПП ІНТЕРА АКТИВ (код 40047175) за вересень 2017 року, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, Головним управлінням ДФС у Харківській області було прийнято Наказ № 3386 від 14.05.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ОМІКРОН ЕК (код 36626862) з питань дотримання податкового та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ АПЕКСТРЕЙД ЛТД (код - 40139962) за червень - серпень 2016 року, з ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС (код 39929641) за серпень - вересень 2016 року, з ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (код 40645802) за листопад 2016 року, з ТОВ ФІОЛЕНТ ГРУПП (код 40788125) за січень 2017 року, з ТОВ ГРАНДСЕРВИС (код 40952422) за лютий, березень 2017 року, з ТОВ БУРЕВЕСТНИК (код 41018564) за березень 2017 року, з ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ (код 40703298) за травень 2017 року, з ТОВ АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА (код 40394278) за червень 2017 року, з ТОВ ТРЕЙД ПРОГРЕС (код 41261550) за липень 2017 року, з ПП ІНТЕРА АКТИВ (код 40047175) за серпень, вересень 2017 року, ТОВ ФОКУС ІНФО (код 41499897) за вересень,2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаного контрагента - постачальника, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.
Направлення на перевірку № 4467 від 14.05.2018 року вручено директору підприємства Свіщову О.А. 14.05.2018 року, що підтверджується підписом останнього на вказаному направленні (т.1 а.с. 64).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1. статті 75 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підстави проведення документальних позапланових перевірок закріплені статтею 78 Кодексу.
Так, фактичною підставою для призначення позапланової перевірки є ненадання ТОВ ОМІКРОН ЕК пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області від 20.02.2017 № 1379/10/20-40-14-08-18, від 06.10.2017 № 19545/10/20-40-14-11- 18, від 27.03.2018 №12238/10/20-40-14-11-18 за фактами, що свідчать про неправомірне визначення у податкових деклараціях з податку на додану вартість сум за взаємовідносинами з ТОВ АПЕКСТРЕЙД ЛТД (код 40139962) за червень - серпень 2016 року, ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС (код 39929641) за серпень - вересень 2016, ТОВ ТРЕЙДЕР ВІКТОРІ (код 40645802) за листопад 2016, ТОВ ФІОЛЕНТ ГРУПП (код 40788125) за січень 2017, ТОВ ГРАНДСЕРВІС (код 40952422) за лютий, березень 2017, ТОВ БУРЕВЕСНИК (код 41018564) за березень 2017, ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ (код 40703298) за травень 2017, з ТОВ АГРОПРОМ ПЕРЕРОБКА (код 40394278) за червень 2017, з ТОВ ТРЕЙД ПРОГРЕС (код 41261550) за липень 2017, з ПП ІНТЕРА АКТИВ (код 40047175) за серпень, вересень 2017, ТОВ ФОКУС ІНФО (код 41499897) за вересень 2017, а також дотримання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами пункту 78.4. статті 78 Кодексу, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно до п.73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту та печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
З правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Аналогічні положення містить в п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245. Так у відповідності до вказаного пункту запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Аналізуючи запити про надання інформації від 20.02.2017 року № 1379/10/20-40-14-08-18, від 06.10.2017 року № 19545/10/20-40-14-11-18 та від 27.03.2018 року № 12238/10/20-40-14-11-18 судом встановлено, що у вказаних запитах у відповідності до п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом та п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України визначено підстави для надіслання таких запитів на адресу позивача з посиланням на п. 198.1 ст. 198 ПК України в частині неправомірного визначення за звітні періоди декларування ПДВ податкового кредиту по взаємовідносинам з конкретними контрагентами та за чітко визначений період.
Крім того, представник відповідача надав до суду податкову інформацію на підтвердження наявності фактів, що свідчать про неправомірне визначення у податкових деклараціях по ПДВ сум по взаємовідносинам з контрагентами позивача (т.1 а.с. 104-250а, т.2 а.с. 1-57).
З огляду на викладене, суд зазначає, що запити про надання інформації від 20.02.2017 року № 1379/10/20-40-14-08-18, від 06.10.2017 року № 19545/10/20-40-14-11-18 та від 27.03.2018 року № 12238/10/20-40-14-11-18 відповідають вимогам законодавства, містять підстави та інформацію, за яких Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу направляти платникам запит відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
При цьому суд звертає увагу, що згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Суд зазначає, що підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, викладено в новій редакції з урахуванням внесених змін Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яку доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства, при чому суд наголошує, що змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов'язково.
Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.
Належною формою реалізації такого обов'язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна.
Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації.
Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.
У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення.
Отже, обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом у відповідності до вимог чинного законодавства належним чином направлено на адресу позивача запити щодо надання інформації, а уповноваженим представником позивача зазначені запити отримано, що не заперечується представником позивача.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.06.2018 року по справі №815/2596/17.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано приписи п.73.3. ст. 73 Податкового кодексу України для надіслання обов'язкових письмових запитів платнику податків від 20.02.2017 року № 1379/10/20-40-14-08-18, від 06.10.2017 року № 19545/10/20-40-14-11-18 та від 27.03.2018 року № 12238/10/20-40-14-11-18, а зміст цих запитів відповідає вимогам п. 73.3 Податкового кодексу України: підписані керівником контролюючого органу, містять перелік запитуваної інформації та документів на її підтвердження та підстави для їх надіслання, а позивачем відповідями на запити не надано в запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження.
За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання пояснень та повної інформації, про надання якої і складено запити контролюючого органу, а у відповідача виникло право на проведення документальної позапланової перевірки внаслідок надання неповної інформації та ненадання пояснень.
Водночас, від час удового розгляду справи судом встановлено, що відповіді позивача, надані на запити контролюючого органу не містять пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам позивача з контрагентами за запитуваний період, та, водночас, містять лише формальні відповіді.
Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 року по справі №820/3038/17 та постанові від 22.05.2018 року по справі №820/4605/17.
Як вбачається зі змісту спірного наказу № 3386 від 14.05.2018 року, останній містить конкретно визначені підстави його формування з посиланням за відповідні норми Податкового кодексу України, містить підпис посадової особи контролюючого органу, дату та номер.
Таким чином, з огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ відповідачем винесено відповідно до положень податкового законодавства, у зв'язку з ненаданням позивачем інформації та її документального підтвердження на обов'язкові запити контролюючого органу.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що пунктом 81.2 ст.81 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом (п. 81.3 ст.81 ПК України).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України в аналогічних справ, згідно якої, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. В даному випадку, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.
Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Між тим, представник відповідача звернув увагу суду, що ТОВ Омікрон ЕК допущено співробітників контролюючого органу до проведення перевірки, а спірний наказ № 3386 від 14.05.2018 року уже фактично було реалізовано контролюючим органом шляхом проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Омікрон ЕК , за результатом чого сформовано акт від 25.05.2018 року № 2107/20-40-14-11-11/06626862 (т.1 а.с. 108-111) та прийнято податкові повідомлення - рішення № 00001131411 від 11.06.2018 року та № 00001121411 від 11.06.2018 року.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах, враховуючи, що перевірка була проведена, що вбачається з наявності відповідного акту про її результати та податкових повідомлень - рішень, предметом розгляду справи у суді має бути лише суть виявлених порушень та оскарження відповідних рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками перевірки. Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Аналогічна позиція викладена Верховним судом України в постанові від 15.10.2015 у справі К/800/63711/14.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. .
В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Таким чином, наказ є актом одноразового застосування, актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб, в ньому встановлений чіткий строк для проведення перевірки, в який перевірка ТОВ Омікрон ЕК була проведена, що підтверджується актом перевірки та прийнятим податковим повідомлення-рішенням, отже оскаржуваний наказ № 3386 від 14.05.2018 року є вичерпаним, а задоволення позовних вимог про незаконність наказу про проведення перевірки не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому не є таким, що порушує права позивача.
Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМІКРОН ЕК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування наказу - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13 серпня 2018 року.
Суддя Горшкова О.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2018 |
Оприлюднено | 14.08.2018 |
Номер документу | 75848111 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Горшкова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні