Рішення

від 14.08.2018 по справі 2140/1360/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1360/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдонрайз" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

13 липня 2018 року Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - позивач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдонрайз" (далі - відповідач, ТОВ "Трейдонрайз"), в якому просить стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдонрайз" (код ЄДРПОУ 41012185) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (отримувач УК у м. Херсоні /м. Херсон/ 14060100, код отримувача - 37959779), банк отримувача - ГУДКСУ у Херсонській області, МФО банку - 852010, номер рахунку - 31118029700002, код бюджету - 14060100) у сумі 824 187,00 грн.

Відповідно до змісту позовної заяви, вказані вимоги позивач обґрунтовує несплатою ТОВ "Трейдонрайз" податкового боргу, який обліковується у ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі станом на 27.03.2018 р. на загальну суму 824 187,00 грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)", який виник з 02.03.2017 р. в результаті несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань, та просить його стягнути у судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.07.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 06.08.2018 р. о 09:00 год.

В судове засідання 06.08.2018 року сторони не прибули.

06.08.2018 року представником позивача подано через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав. При цьому, суд зазначає, що наявний в матеріалах справи поштовий конверт з ухвалою суду від 18.07.2018 р. про відкриття провадження у справі, який був направлений за адресою відповідача, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернувся до суду з відміткою "не зазначено повну адресу".

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення юридичній особі надсилається за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд протокольною ухвалою від 06.08.2018 року вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. (п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України)

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини суд вказує про наступне.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Трейдонрайз" з 01.01.2018 р. перебуває на податковому обліку у Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області

Відповідно до наданого позивачем розрахунку податкового боргу ТОВ "Трейдонрайз" та витягу з інтегрованих карток платника податків станом на 27.03.2018 р. за відповідачем обліковується заборгованість у загальній сумі 824 187,00 грн., яка виникла за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг), нарахованих згідно податкової декларації від 15.02.2017 р. № 9019574352.

Перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами, вимогами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - ПК України), суд встановив наступне.

Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Трейдонрайз" було подано до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість № 9019574352 від 15.02.2017 року за січень 2017 року, згідно якої визначено суму податку на додану вартість у розмірі 824 187,00 грн., яка сплачується до державного бюджету.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Таким чином, сума самостійно узгодженого та несплаченого відповідачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість за поданою декларацією складає 824 187,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 14.03.2017 року становить 824 187,00 грн., у тому числі основний платіж 824 187,00 грн., штрафні санкції 0,00 грн.

Податкова вимога була направлена на адресу ТОВ "Трейдонрайз" засобами поштового зв'язку, проте повернулася з відміткою "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового відправлення.

Зі змісту п.58.3 ст. 58 ПК України вбачається, що у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцем знаходження посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку про те, що податкова вимога про стягнення податкового боргу з ТОВ "Трейдонрайз" у сумі 824 187,00 грн. вважається такою, що вручена платнику податків 21.03.2017 року, що підтверджуються копією поштового конверту, наявного в матеріалах справи.

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Внаслідок дослідження судом зворотного боку інтегрованої картки платника податків станом на дату судового засідання сума податкового боргу, яка є предметом стягнення в даній справі залишається не погашеною, а саме,

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), обліковується заборгованість в сумі 824 357,00 грн.;

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог ГУ ДФС у Херсонській області, як суб'єкта владних повноважень, стягнути з ТОВ "Трейдонрайз" податковий борг у загальній сумі 824 187,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з чим, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдонрайз" (місце знаходження 73040, м. Херсон, вул. Покришева, буд.49, код ЄДРПОУ 41012185) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдонрайз" (код ЄДРПОУ 41012185) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (отримувач УК у м. Херсоні /м. Херсон/ 14060100, код отримувача - 37959779), банк отримувача - ГУДКСУ у Херсонській області, МФО банку - 852010, номер рахунку - 31118029700002, код бюджету - 14060100) у сумі 824 187,00 (вісімсот двадцять чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.3