Рішення

від 09.08.2018 по справі 2140/1318/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1318/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Рябчич А.М.,

за участю:

представника позивача - Літвінової Т.В.,

представника відповідача - Зуба О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення № 5083/2018/000002/2 від 07.06.2018 р. про коригування митної вартості товарів та картки відмови № UA508030/2018/00015 від 06.06.2018 р.,

встановив:

ТОВ "Мегатек-Україна" звернулось до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визначення митної вартості товарів № 5083/2018/000002/2 від 07.06.2018 р. та картку відмови № UA508030/2018/00015 від 06.06.2018 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовив ТОВ "Мегатек-Україна" у прийнятті митної декларації з огляду на те, що заявлену митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку із тим, що відсутні докази страхування товару, тобто заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Також у графі 44 зазначено, що заявлені декларантом відомості про виробника товару містять розбіжності та не підтверджені документально. Таким чином, митну вартість скориговано та визначено за резервним методом, внаслідок чого, митна вартість товару була збільшена з 2300 доларів США до 3846,75 доларів США. Позивач вважає таке рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, оскільки позивач на вимогу митного органу не надав документи щодо стархування товару, а також в наданих до митниці документах були суттєві розбіжності, що стали підставою для застосування резервного методу визначення митної вартості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

11.07.2018 р. ухвалою суду у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.

27.07.2018 р. ухвалою суду клопотання позивача задоволено та призначено розгляд справи за даним позовом у судовому засіданні 09.08.2018 р. о 15.30 год.

На підставі контракту № CH2504-16 від 25.04.2016 р. компанія JiangSu BaiXiong Machinery Co.,Ltd (Продавець) здійснило поставку ТОВ "Мегатек-Україна"" (Покупець) товарів визначених у додатку до цього контракту, а саме:

- шнек з камерою 110 мм - 1 комплект;

- шнек з камерою 65/132мм - 2 комплекти;

- термопари металеві WRNT - 01 класу "К" діаметром 6 мм - 100 од.;

- вилка нагрівача (чайник) 35 А - 50 од.;

- автоматичний вимикач вступний - 3 од.;

- плита пуловера комплект - 15 од.;

- контактори напругою 220 В, сила струму 32А - 20 од.;

- ножі для пуловера 1 комплект (2-8 од.)

Для здійснення митного оформлення товару позивач через митного брокера ПП "Ексім-Україна" подав до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС митну декларацію, якій присвоєно номер № UA 508030/2018/003302. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (перший метод) в сумі 2300 доларів США.

На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України: контракт, укладений між компанією JiangSu BaiXiong Machinery Co.,Ltd; додаток до контракту № 1 від 31.12.2017 р.; пакувальний лист; рахунок-фактуру (інвойс); коносамент; автотранспортну накладну; сертифікат про походження товару; банківський платіжний документ; договір про надання митно-брокерських послуг; фото; лист про відсутність страхування; комерційна пропозиція; копія митної декларації країни відправника.

Під час митного оформлення товару відповідач запропонував позивачу надати наступні документи для підтвердження митної вартості: платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації.

В результаті розгляду поданих декларації та документів, відповідачем винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA508030/2018/000002/2 від 07.06.2018 р., яким визначено наступне. Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи надані для підтвердження митної вартості не містять відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості. У пункті 4.1. "Строки та умови поставки" договору купівлі-продажу визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ - Одеса (ІНКОТЕРМС редакції 2010 року). Це означає, що покупець ТОВ "Мегатек-Україна" бере на себе витрати на страхування вантажу. Разом з митною декларацією, документів на підтвердження страхування товарів подано не було. Також, заявлені декларантом відомості про виробника містять розбіжності та документально не підтверджені. У наданій копії декларації країни відправлення зазначений номер документа, який не відповідає тим, що подано для здійснення митного оформлення.

За результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме 2,23 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1725,00 * 2,23 = 3846,75 дол. США.) Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу.

Другорядні:

- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів;

- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;

- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості;

- на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Позивач зазначає, що у зв`язку із згаданим рішенням про коригування митної вартості товарів, він був змушений додатково надмірно сплатити за товар 9848,42 грн.

Відповідно до картки відмови № UA508030/2018/00015 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин відсутності повних відомостей про митну вартість товару.

Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати його протиправним та скасувати.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Пунктом 33 оскаржуваного рішення визначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості на підтвердження числового значення складових митної вартості. У пункті 4.1. "Строки та умови поставки" договору купівлі-продажу визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ - Одеса (ІНКОТЕРМС редакції 2010 року). Це означає, що покупець ТОВ "Мегатек-Україна" бере на себе витрати на страхування вантажу. Разом з митною декларацією, документів на підтвердження страхування товарів подано не було. Також, заявлені декларантом відомості про виробника містять розбіжності та документально не підтверджені. У наданій копії декларації країни відправлення зазначений номер документа, який не відповідає тим, що подано для здійснення митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять: умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 6 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до Інкотермс-2010 термін CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Правила Інкотермс також не передбачають обов'язкового надання Покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не має).

Отже, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Щодо документів із відомостями про виробника товару, то відсутність цього документа не є підставою для здійснення коригування митної вартості товарів.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за наявності розбіжностей "номер транспортної накладної" у документах, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд зазначає, що частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано достатніх доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Контролюючим органом не було наведено і жодних обґрунтованих обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у нього законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів для митного оформлення заявленого товару. Крім того, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508030/2018/000002/2 від 07.06.2018 р.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення від 07.06.2018 № UA508030/2018/000002/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови від 06.06.2018 № UA508030/2018/00015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження: вул. Гоголя, 13, м. Херсон, код ЄДРПОУ 39624611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатек-Україна" (місцезнаходження: вул. Чорноморська, 53, м. Херсон, 73013, код ЄДРПОУ 34655671) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 серпня 2018 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 5.2.2