Постанова

від 08.08.2018 по справі 816/1081/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : К.І. Клочко

08 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1081/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Жигилія С.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін : позивача - ОСОБА_1, відповідача - Будкіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 (13:56 год., повний текст складено 02.05.18) по справі № 816/1081/18

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області третя особа Приватне підприємство "Алідада"

про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області т(далі по тексту - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач), в якій просила суд :

- визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06.04.2017 за №568, виданий ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га, кадастровий номер НОМЕР_2;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель державної власності, які перебувають в постійному користуванні ФГ "Черненко" на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та передати зазначену земельну ділянку ОСОБА_3

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучено Приватне підприємство "Алідада".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі № 816/1081/18 адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 39400, НОМЕР_1, виданий Машівським РВ УМВС України в Полтавській області 01.06.1995) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 39767930) третя особа - приватне підприємство "Алідада" (вул. Курчатова, 13, кв. 69, м. Полтава, Полтавська область, 36034, код ЄДРПОУ 34204394) про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06.04.2017 за № 568, виданого ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_3 (НОМЕР_1, виданий Машівським РВ УМВС України в Полтавській області 01.06.1995) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі № 816/1081/18 в частині задоволення позовних вимог та винести в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що наданий позивачем на державну експертизу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки члену ФГ Черненко ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) не відповідав вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому правомірно був оцінений негативно. Зауважував, що відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, по Кваліфікаційному сертифікату за №001601 від 30.01.2013 виданого ОСОБА_4 (особі, що підписала документацію із землеустрою) призупинено дію від 30.01.2017. Вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції не дотримано законності, чого вимагає ст.129 Конституції України та ст.242 КАС України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав та мотивів, викладених у скарзі, та просив суд їх задовольнити.

В надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу позивач та у судовому засіданні її представник просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає надуманими доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які полягали в тому, що судом першої інстанції не спростовано порушення, котрі зазначені у оскаржуваному висновку державної експертизи. Звертає увагу суду, що відповідач не спростовує висновку суду першої інстанції про те, що відмовив у погодженні вказаного проекту землеустрою з тих самих підстав, які були зазначені у попередньому висновку державної експертизи від 11.10.2013 № 914, та які вже були усунуті.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови Машівської районної державної адміністрації від 12.05.2008 №289 надано дозвіл на приватизацію та розробку проекту відведення земельних ділянок на території Селещинської сільської ради у розмірі 5,22 кадастрових гектарів громадянам - членам СФГ "Черненко" для ведення фермерського господарства у тому числі і ОСОБА_3 /а.с. 17/.

26.03.2013 Приватним підприємством "АЛІДАДА" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину-члену ФГ "Черненко" гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) /а.с. 11-14/.

За Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 11.10.2013 №914 /а.с. 46-47/ вказаний проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а тому повертається на доопрацювання, згідно зауважень, вказаних у п.10. Контроль за усуненням зауважень покладається на відділ Держземагентства у Машівському районі Полтавської області.

Запропоновано долучити до проектної документації підтверджуючі дані щодо вартості земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств на території Селещинської сільської ради /пункт 10.1 Висновку/.

Уточнити дані пояснювальної записки в частині алгоритму розрахунку площі земельної ділянки з урахуванням вартості земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств на території Селещинської сільської ради та вартості рільних земель з шифром агрогрупи - 54 д /пункт 10.2 Висновку/.

Доопрацювати:

- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 26.03.2013 привести у відповідність до вимог, зазначених у додатку №1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, долучивши до нього схему прив'язки межових знаків і контурів місцевості/абриси (кроки);

- викопіювання з кадастрової карти в частині відображення землекористування ФГ "Черненко";

- експлікацію земель за формою 6-зем щодо назви землекористувача, за рахунок якого передбачається відведення земельної ділянки;

- пояснювальну записку щодо нормативної бази та даних стосовно коригування планових матеріалів;

- титульний аркуш щодо замовника об'єкту експертизи /пункт 10.3 Висновку/.

Після усунення всіх зауважень підсумкової оцінки результатів державної експертизи від 11.10.2012 № 914, факт усунення яких підтверджено відповідним записом на висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.10.2013 №914 /а.с. 46, зворотній бік/ позивачем було отримано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.09.2016 №НВ-5304623262016 /а.с. 49/.

06.10.2013 ОСОБА_3 звернулася до відділу Держземагентсва у Машівському районі для направлення на погодження до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2 сільськогосподарського призначення державної власності площею 4,6 га для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю).

Однак, листами від 02.11.2016 №9304/6-16 та 14.12.2016 №10774/6-16 позивача повідомлено, що строк дії висновку державної експертизи землевпорядної документації (три роки) закінчився, у зв'язку з чим запропоновано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати на повторну державну експертизу /а.с. 52, 53, 80, 81/.

14.03.2017 Приватним підприємством "АЛІДАДА" зазначений проект землеустрою був поданий до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області для проведення повторної обов'язкової державної експертизи.

На наслідками розгляду вказаної землевпорядної документації відповідачем складено, а начальником Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затверджено Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06.04.2017 №568, яким проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину-члену ФГ "Черненко" гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) було оцінено негативно та не погоджено /а.с. 9-10/.

Відповідно до пункту 10 Висновку Зауваження та пропозиції до проектної документації зазначено наступне.

П.10.1 Відсутні відомості щодо затвердження земельної частки (паю) Машівською РДА, визначеної по сільськогосподарському підприємству на території Селищанської сільської ради, які в подальшому приймаються для розрахунку земельної ділянки при передачі їх громадянам для ведення фермерського господарства ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 13 Закону України Про фермерське господарство . В долученому до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розпорядженні від 18.12.1998 року № 394 лише прийнято розмір земельної частки (паю) - 5,32 кадастрових гектарів (умовних - не зазначено). Показник вартості земельної частки (паю) в грошовому виразі даним розпорядженням не затверджувався. Зазначені відомості у долученому до проекту землеустрою витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.11.2013 № 666, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки (середньої частки (паю) - 135521,13 грн. станом 01.01.2013) не є тотожними поняттями із вартістю земельної частки (паю), окрім того, у Витязі йдеться посилання на розпорядження РДА від 18.12.1998 № 394, в якому ці дані відсутні.

П.10.2. Відсутні матеріали геодезичних вишукувань, що є складовою проекту землеустрою відповідності до вимог ст. 50 Закону України Про землеустрій , виконані та оформлені у відповідності до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографїї від 09.04.98 N 56, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплені межовими знаками (п. 2.5, 2.6, 2.7). Окрім того, не враховані вимоги розділу III цієї Інструкції щодо закріплення меж земельної ділянки межовими знаками, див. акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання від 26.03.2013 року.

П.10.3 Не враховані вимоги ст.ст. 25, 68 Закону України Про землеустрій та п. 3.2 Вимог д технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Міністерства агрополітики та продовольства України від 11.04.2013 № 255 в частині підпису документації із землеустрою сертифікованим інженером - землевпорядником (дана документація із землеустрою підписана та скріплена печаткою інженера - землевпорядника ОСОБА_4). Відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів землевпорядників, по Кваліфікаційному сертифікату за № 001601 від 30.01.2013 року виданого ОСОБА_4 призупинено дію від 30.01.2017 року. (Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифікаті або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною).

В пункті 11 Підсумкова оцінка результатів державної експертизи зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину-члену ФГ "Черненко" гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) не відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується /а.с. 9-10/.

Позивач не погодилася із зазначеним Висновком державної експертизи землевпорядної організації від 06.04.2017 №568 та оскаржила його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасуванні висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06.04.2017 за № 568, виданого ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га, кадастровий номер НОМЕР_2, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Так, за висновком суду першої інстанції відповідач в порушення частини восьмої статті 1861 Земельного кодексу України відмовив ОСОБА_3 у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, які були зазначені у попередньому висновку державної експертизи від 11.10.2013 №914, та які вже були усунуті позивачем.

Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з їх передчасності та зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо винесення наказів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок у користування є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, а тому адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 є членом Фермерського господарства Черненко , в постійному користуванні якого на підставі Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10, виданого на ім'я ОСОБА_5 (батька позивача), з 01.04.1994 знаходиться земельна ділянка площею 25,0 + 4,7 га, яка була надана в постійне користування ОСОБА_5 для ведення селянського (фермерського) господарства.

Розпорядженням голови Машівської районної державної адміністрації від 12.05.2008 № 289 надано дозвіл на приватизацію та розробку проекту відведення земельних ділянок на території Селещинської сільської ради у розмірі 5,22 кадастрових гектарів громадянам - членам СФГ Черненко для ведення фермерського господарства, у тому числі й позивачці, у відповідності до вимог ст.17, 32, 81, 116, 118, 121, 125, 126 Земельного Кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону України Про фермерське господарство члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Таким чином, позивач, як член фермерського господарства СФГ Черненко має право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності раніше наданої їй у користування земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), у зв'язку з чим, з метою реалізації вказаного права, і звернулася до Машівської районної державної адміністрації.

Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 7 статті 118 Земельного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, дозвіл на приватизацію та розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_3 отримала на підставі відповідного розпорядження від 12.05.2008 № 289.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.7 ст.118 ЗК України).

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

У свою чергу, частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.4 ст.186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч.5 ст.186-1 ЗК України).

Згідно з ч.6 ст.186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 8 статті 186-1 ЗК України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, розроблений та виготовлений ПП Алідада в 2013 році, погоджений Відділом Держземагентства у Машівському районі Полтавської області 05.06.2013 за № 29, зареєстрований 04.10.2013 за № 914 після усунення зауважень, викладених в пунктах 10 та 11 Висновку державної експертизи землевпорядної документації, був затверджений начальником Головного управління Держземагентства у Полтавській області. Після чого позивачем було отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5304623262016 від 23.09.2016 про проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 (а.с.49).

Відповідно до частини шостої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Разом з цим, на заяву позивача про затвердження проекту землеустрою, реєстрація якої відповідачем була здійснена лише 18.10.2016, листами від 02.11.2016 №9304/6-16 та 14.12.2016 №10774/6-16 позивача повідомлено, що строк дії висновку державної експертизи землевпорядної документації (три роки) закінчився, у зв'язку з чим запропоновано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати на повторну державну експертизу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, площею 4,600 га, кадастровий номер НОМЕР_2, слугували зазначені у Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06.04.2017 № 568 зауваження та пропозиції, викладені у пункту 10, з огляду на які проект землеустрою було оцінено негативно та не погоджено.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи і не заперечується відповідачем, що у спірних відносинах 06.04.2017 відповідно до ст.ст. 14, 36 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" проведено повторну державну експертизу землевпорядної документації - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину - члену ФГ Черненко гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів).

Дослідивши зміст зауважень та пропозицій, викладених у Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06.04.2017 № 568, колегія суддів дійшла висновку, що вони суттєво відрізняються.

Крім того, відповідачем зазначені недоліки, які були усунені позивачем ще в 2013 році, що підтверджується відповідним записом у Висновку від 11.10.2013 № 914; вказані нові недоліки, про які не йшла мова у Висновку від 11.10.2013 № 914.

Отже, відповідач, в порушення частини восьмої статті 186-1 Земельного кодексу України відмовив ОСОБА_3 у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин та з підстав, які були зазначені у попередньому висновку державної експертизи від 11.10.2013 №914 та вже були усунуті позивачем.

Крім того, відповідачем вказано на те, що дію кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_4 № 001601 від 30.01.2013 року призупинено з 30.01.2017, а тому, відповідно до ст.68 Закону України "Про землеустрій", складення документації із землеустрою особою, дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, заборонено, а складена нею документація із землеустрою є недійсною.

З приводу доводів відповідача про зупинення дії кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, який здійснював розроблення проекту землеустрою земельної ділянки для ОСОБА_3, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є, зокрема, юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно з частиною 8 статті 68 Закону України "Про землеустрій" складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці - члену ФГ Черненко ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області розроблено у 2013 році приватним підприємством "Алідада", яке мало відповідну ліцензію Державного агентства земельних ресурсів України серія АГ № 579145 від 20.10.2011.

Станом на дату розробки та первинної експертизи землевпорядної документації у інженера-землевпорядника ОСОБА_4 був дійсний сертифікат, а у землевпорядної організації відповідна ліцензія, що не заперечується відповідачем; дія кваліфікаційного сертифіката ОСОБА_4 № 001601 від 30.01.2013 призупинена лише з 30.01.2017, більше ніж через три роки після розроблення землевпорядної документації.

Відділом Держземагентства у Машівському районі Полтавської області висновком № 29 від 05.06.2013 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці - члену ФГ Черненко ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області. Термін дії висновку - на період дії даного проекту.

Враховуючи, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 розроблено у 2013 році та погоджено 05.06.2013, у той час як дію кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника № 001601 від 30.01.2013 зупинено вже 30.01.2017, тобто після розроблення та погодження проекту землеустрою, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними посилання відповідача на зупинення дії кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_4.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частиною 7 статті 186-1 ЗК України територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, при вирішенні питання про затвердження проекту землеустрою заборонено вимагати, зокрема, надання додаткових матеріалів та документів, не включених до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", а також проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

У свою чергу, відповідно до ст.50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказаною нормою не передбачено надання для затвердження проекту землеустрою матеріалів геодезичних вишукувань саме відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затвердженої наказом ГУ геодезії, картографії та кадастру при КМУ № 56 від 09.04.1998 року (далі по тексту - Інструкція № 56), як того вимагав відповідач по справі.

Слід відмітити, що відповідно до преамбули вказаної Інструкції остання є обов'язковою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, які виконують топографічні знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500.

Разом з тим, стаття 50 Закону України "Про землеустрій" не містить посилання на Інструкцію № 56 та не встановлює вимог щодо представлення матеріалів геодезичних вишукувань у проекті землеустрою саме у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у розумінні ч.6 ст.186-1 ЗК України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Разом з тим, Інструкція № 56 не може вважатися такою, що прийнята відповідно до Закону України "Про землеустрій" або Земельного кодексу України, оскільки вказані законодавчі акти набрали чинності пізніше, ніж Інструкція (08.07.2003 року та 01.01.2002 року відповідно), а отже, невідповідність матеріалів геодезичних вишукувань вказаній Інструкції не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Між тим, колегія суддів зауважує, що відповідач, вказуючи позивачеві на необхідність надати матеріали геодезичних вишукувань відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500, затвердженої наказом ГУ геодезії, картографії та кадастру при КМУ № 56 від 09.04.1998 року, не зазначив, у чому саме полягає невідповідність матеріалів геодезичних вишукувань, які наявні у наданому позивачкою проекті землеустрою, вимогам вказаної Інструкції.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вказаної процесуальної норми права відповідач не довів правомірності оскаржуваного висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06.04.2017 за №568.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання протиправним вказаного висновку про відмову та його скасування.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд в частині задоволення позовних вимог дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 по справі № 816/1081/18 в частині задоволення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій Л.В. Курило Повний текст постанови складено 14.08.2018.