ПОСТАНОВА
Іменем України
14 серпня 2018 року
Київ
справа №815/2467/14
адміністративне провадження №К/9901/8449/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 (суддя - Марин П.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 (головуючий суддя - Яковлєв О.В., судді - Бойко А.В., Танасогло Т.М.) у справі № 815/2467/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Карго" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Бізнес Карго" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) з проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких 01.04.2014 складено акт № 1820/15-53-22-3/38945919 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес Карго щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень-лютий 2014 року ;
- визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси, які полягають у встановленні нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ Бізнес Карго та контрагентами у січні-лютому 2014 року;
- зобов'язати ДПІ у Приморському районі м. Одеси вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту від 01.04.2014 № 1820/15-53-22-3/38945919;
- зобов'язати ДПІ у Приморському районі м. Одеси відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Бізнес Карго в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту від 01.04.2014 № 1820/15-53-22-3/38945919;
- визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість ТОВ Бізнес Карго в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту від 01.04.2014 № 1820/15-53-22-3/38945919.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси з проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких 01.04.2014 складено акт № 1820/15-53-22-3/38945919 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес Карго щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень-лютий 2014 року . В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято по справі нову постанову, якою позов ТОВ Бізнес Карго задоволено частково:
- визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по самостійній зміні в автоматизованій системі Податковий блок - співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на підставі акту від 01.04.2014 №1820/15-53-22-3/38945919;
- зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси поновити в автоматизованій системі Податковий блок - співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України показники податкової звітності ТОВ Бізнес Карго , які заявлені у його податковій звітності за спірні періоди.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Приморському районі м. Одеси оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В доводах касаційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначає, що у зв'язку із незнаходженням посадових осіб позивача за податковою адресою та будь-яких ознак ведення фінансово-господарської діяльності останнім, контролюючим органом складено акт від 27.03.2014 № 30/15-53-22-03 про неможливість вручення запиту та акт від 01.04.2014 № 1820/15-53-22-3/38945919 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес Карго щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень-лютий 2014 року , та як наслідок - зкориговано показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Бізнес Карго в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VІІІ, що діє з 15.12.2017).
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес Карго щодо підтвердження його господарських відносин із контрагентами за період січень-лютий 2014 року, проте фактично дану звірку не проведено, у зв'язку із незнаходженням підприємства за податковою адресою, про що складено акт від 01.04.2014 №1820/15-53-22-3/38945919.
У даному акті встановлено безтоварність проведених господарських операцій між позивачем та деякими його контрагентами, проте жодних податкових повідомлень-рішень відповідачем не прийнято, а здійснено самостійне коригування відомостей інформаційної системи "Податковий блок" шляхом зміни сум податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за січень-лютий 2014 року, які сформовані за результатами проведених господарських операцій зі спірними контрагентами.
Не погоджуючись з такими діями податкового органу ТОВ "Бізнес Карго" звернулось до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги та визнаючи протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси з проведення заходів зустрічної звірки, суд першої інстанції виходив із того, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки містить висновки щодо реальності здійснення господарської діяльності, що за своїм змістом не відповідає назві та інформаційному призначенню такого документа.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії податкового органу по проведенню заходів зустрічної звірки та по встановленню ним нереальності здійснення господарських операцій - не породжують правових наслідків, не створюють додаткові обов'язки для підприємства та не порушують його охоронювані законом інтереси в публічно - правових відносинах, а отже не є предметом оскарження в адміністративному процесі.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду визнала протиправними дії відповідача щодо самостійного коригування показників податкової звітності підприємства, які здійснено лише на підставі акту звірки, що є підставою для задоволення позову в частині зобов'язання поновити показники податкової звітності в АІС "Податковий блок".
Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав, що інформаційна система Податковий блок повинна відображати фактичні показники господарської діяльності, які задекларовані позивачем та її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а податкові органи України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Надаючи оцінку правомірності дій контролюючого органу по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено спірний акт та внесення відповідних коригувань до інформаційних систем, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (надалі - Порядок).
Пунктом 3 Порядку визначено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
Відповідно до пункту 4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Згідно з пунктом 6 Порядку у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
Відповідно до пункту 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в даному випадку не виникає.
Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно, акти, складені за результатами зустрічної звірки, не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності дій по складанню та включенню до актів перевірки будь-яких даних.
Внесена до інформаційних баз даних інформація на підставі акта звірки використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань.
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 17.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандзембуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а також у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Латустрейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014, 03.11.2015 та 17.11.2015 у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.
Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2018 |
Оприлюднено | 15.08.2018 |
Номер документу | 75856646 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні