Рішення

від 13.08.2018 по справі 614/576/18

БОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/576/18

провадження: 2/614/212/18

категорія: 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

13.08.2018 року Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в смт. Борова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивача ОСОБА_2) до Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в :

16.07.2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що починаючи з 2003 р. почав користуватися земельною ділянкою загальною площею 4.8647 га, кадастровий №6321084000:02:004:0082, що розташована на території Підлиманьскої с/ради Борівського р-ну Харківської обл.

Вказаний факт підтверджується довідкою Підлиманської с/ради Борівського р-ну Харківської обл. №450 від 21 червня 2018 р.

Позивач почав користуватися даною земельною ділянкою, оскільки вона знаходилась в єдиному земельному масиві з іншими ділянками, якими він користується.

Як стало відомо вказана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії Р3 №816386 від 27 червня 2003 р.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Борівським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Харківській обл. від 06 червня 2018 р., ОСОБА_3 помер 21 лютого 2004 р.

Спадкоємців у ОСОБА_3 немає.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що позивач користується спірною земельною ділянкою вже протягом 15 років, він має право на визнання за собою права власності на зазначене майно.

Представник позивача подав заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позову.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 3 ст.211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Всебічно та повно з?ясувавши обставини справи, об?єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В суді встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю, ОСОБА_3 передана у приватну власність земельна ділянка площею 4.8647 га, яка розташована на території Підлиманської с/ради та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

ОСОБА_1 з 2003 р. і по теперішній час користується земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №6321084000:02:004:0082, ділянка №533 площею 4.8647 га, відповідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №816386, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №574 від 27 червня 2003 р., дана земельна ділянка розташована на території Підлиманської с/ради Борівського р-ну Харківської обл.; за період з 2003 р. і по теперішній час до Підлиманської с/ради не зверталася жодна особа з приводу вищевказаної земельної ділянки; що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Підлиманської с/ради Борівського р-ну Харківської обл. (а.с. 8).

Згідно копії інформації Відділу у Борівському р-ні Головного управління Держгеокадастру у Харківській обл., орієнтовна грошова оцінка земельної частки (паю), яка розташована на території Підлиманської с/ради Борівського р-ну Харківської обл., становить 129555 грн. (а.с.9).

ОСОБА_4 помер 21 лютого 2004 р., що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Відповідно до копії спадкової справи №75/2010 р., яка була заведена Борівською ДНК Харківської обл. 25.05.2010 р. до майна померлого 21.02.2004 р. ОСОБА_4, спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_5; спадщина, на яку видане свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в с. Підлиман, вул. Торгова, б.11, Борівського р-ну Харківської обл., на земельній ділянці, яка знаходиться на території Підлиманської с/ради Борівського р-ну Харківської обл. (а.с.24-48).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом зокрема визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб?єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п?яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Можливість пред?явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв?язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Згідно п.п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п?яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов?язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред?явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України).

Отже, враховуючи, той факт, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і 15 років продовжує відкрито, безперервно володіти земельною ділянкою загальною площею 4.8647 га, кадастровий №6321084000:02:004:0082, що розташована на території Підлиманської с/ради Борівського р-ну Харківської обл., суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 211, 247, 259, 264, 265, 273, 274-279, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст. 152 ЗК України,суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (представник позивача ОСОБА_2) до Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (63824, Харківська область, Борівський район, с. Підлиман, НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) право власності за набувальною давністю на земельну ділянку загальною площею 4.8647 га, кадастровий №6321084000:02:004:0082, що розташована на території Підлиманської сільської ради Борівського р-ну Харківської області.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Гуляєва Г. М.