Ухвала

від 08.08.2018 по справі 761/29971/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29971/18

Провадження № 1-кс/761/20380/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12018100100006088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №12018100100006088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про арешт квартири АДРЕСА_1 та заборонити використовувати та розпоряджатися будь-якими особами вказаним майном.

Обгрунтовуючи доводи клопотання прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням вказаного кримінального провадження встановлено, що що невстановлені особи шляхом обману заволоділи квартирою АДРЕСА_1

Згідно відповіді з Київського міського бюро технічної інвентаризації від 26.06.2018 № 062/14-7810 (И-2018), квартира АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалась.

19.02.2018 державним реєстратором комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» м. Київ ОСОБА_4 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 39877262 від 26.02.2018, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 5-9701 від 05.12.1989 виданий старшим державним нотаріусом. Проте, згідно архівної довідки Київського державного нотаріального архіву № 2018/01-21 від 2007.2018 встановлено, що в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Другої київської державної нотаріальної контори з індексом «5» міститься запис за реєстровим № 5-9701 від 08 червня 1989 року про засвідчення вірності копії. Також зазначено, що в реєстрі для реєстрації нотаріальної дій Другої київської державної нотаріальної контори з індексом «5» за 05 грудня 1989 року взагалі відсутній запис про посвідчення будь-якого договору.

29.03.2018 державним реєстратором комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» м. Київ ОСОБА_4 на підставі протоколу, серія та номер 1 виданого 27.03.2018, видавник: ТОВ«ВБ РІЕЛТ СЕРВІС» внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо перереєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ВБ РІЕЛТ СЕРВІС» (ЄДРПОУ 42027847).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Товариства з обмеженою відповідальність «ВБ РІЕЛТ СЕРВІС» (ЄДРПОУ 42027847) є ОСОБА_5 , а з 28.03.2018 по теперішній час директором ТОВ «ВБ РІЕЛТ СЕРВІС» (ЄДРПОУ 42027847) є ОСОБА_6 .

Допитаний у якості свідка директор ТОВ «ВБ РІЕЛТ СЕРВІС» ОСОБА_6 вказав, що у остатнього наявний наглядно знайомий на ім`я ОСОБА_7 , який приблизно у березні 2018 року попрохав ОСОБА_6 допомогти його другу, шляхом переписання його квартири, яка перебувала у кредиті на ім`я ОСОБА_6 , бо квартиру хоче забрати банк та запропонував ОСОБА_6 за вказані послуги 400 доларів США.

03.08.2018 винесено постанову про визнання квартири АДРЕСА_1 речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Зважаючи на те, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 є предметомкримінального правопорушення,а такожречовим доказому кримінальномупровадженні,з метоюзапобігання злочиннимпосяганням підчас проведеннярозслідування,прокурор просивнакласти арештна приміщенняквартири АДРЕСА_1 , яка на даний час належить на праві приватної власності ОСОБА_8 .

В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав в повному обсязі та просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Власники майна в судове засідання не викликалися на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини, зазначені слідчим у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого, вважаю, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку зокрема на рухоме чи нерухоме майно.

Приймаючи доуваги вищевикладенета враховуючиправову кваліфікаціюкримінального правопорушення,за фактомвчинення якогорозслідується кримінальнепровадження тав межахякого поданодане клопотання,слідчий суддяприходить довисновку,що наявнідостатні підставидля арештузазначеного вклопотанні прокурорамайна,оскільки,як встановленоз матеріалівклопотання тапояснень прокурора,що квартира АДРЕСА_3 , є предметом кримінального правопорушення, тобто вказане нерухоме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, існують реальні ризики відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя вбачається підстав для заборони в частині користування та розпорядження вказаним майном, оскільки прокурором не доведено необхідності обмеження такого права.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 10.08.2018.

Слідчий суддя: