Ухвала

від 08.08.2018 по справі 758/15754/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 08 серпня 2018 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року,

за участі: адвоката ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- літера «Б», загальною площею 207, 7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1110799780000;

- літера «В», загальною площею 119, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1110769280000,

в задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

Розглядаючи клопотання прокурора, слідчий суддя зазначив, що вказане майно відповідно до постанови слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, клопотання слідчого за змістом, формою, строком подання відповідає вимогам КПК України, та дійшов до висновку про те, що слідчим було доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а в частині встановлення заборони на користування зазначеним майном, клопотання задоволенню не підлягає, оскільки воно в цій частині необґрунтоване.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Щодо строків апеляційного оскарження, адвокат зазначає, що розгляд клопотання слідчого відбувся за відсутності власника майна, а копію ухвали представник власника майна отримав 10 липня 2018 року, що підтверджується копією розписки про отримання ухвали.

Автор апеляційної скарги вважає, що арешт, накладений вищезазначеною ухвалою необґрунтовано, з грубим порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України.

Так, адвокат зазначає, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна було здійснено без повідомлення та участі фактичного власника майна ОСОБА_6 або його адвоката, при цьому, слідчий суддя належним чином не обґрунтував та не зазначив в оскаржуваній ухвалі мотивів розгляду клопотання слідчого за відсутності власника майна або його захисника.

Разом з цим, адвокат зазначає, що слідчий суддя взагалі не встановив фактичного власника майна на момент накладення арешту, та відповідно, в кого таке майно, як доказ, перебуває на момент накладення арешту, у зв`язку з чим, на думку адвоката, слідчий суддя порушив вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, а також основоположні принципи Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не мав права розглядати зазначене клопотання за умови не встановлення власника майна.

Крім того, як стверджує адвокат, в оскаржуваній ухвалі не зазначено, як даний речовий доказ відноситься до вказаного кримінального провадження в розумінні ст. 98 КПК України, та чи взагалі дані об`єкти нерухомості є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, у тому стані, у якому ці об`єкти нерухомості існували на дату накладення арешту.

Додає, що відповідно до ухвали слідчого судді, речовими доказами у кримінальному провадженні визнано об`єкт нерухомості: приміщення площею 328 кв.м. за адресою: по вулиці Межигірська, 7/16, в м. Києві, разом з цим, ухвалою накладено арешт на два об`єкти нерухомості, а саме нежитлове приміщення під літерою «Б», площею 207, 7 кв.м., яке розташовано по АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення під літерою «В», площею 119, 2 кв.м., яке розташоване за тією ж адресою, які відповідно не було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, при цьому, ухвала слідчого судді не містить посилання на те, що вказані об`єкти були визнані речовим доказом органом досудового розслідування, та відповідно є підстава для накладення арешту на таке майно саме в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомляв, хоча про час та місце судового засідання йому було завчасно повідомлено, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність власника майна та його представників, матеріали провадження не спростовують доводи апеляційної скарги про те, що копію ухвали представник власника майна отримав 10 липня 2018 року, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 11 листопада 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016100070007238, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи на підставі підроблених документів, шляхом зміни засновника та директора ТОВ «Гаврош», заволоділи приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , площею 328 кв.м., яке в подальшому через нотаріусів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , переоформили на третіх осіб.

Також, в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016100070007238 за результатами проведення обшуків, працівниками Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві виявлено та вилучено печатки суб`єктів господарської діяльності, а саме: ТОВ «Укрспецмоноліт» (ЄДРПОУ 40024082); ТОВ «Алсіті-Сервіс» (ЄДРПОУ 40420931); ТОВ «Іствест Солюшнс» (ЄДРПОУ 40600321); ТОВ «Автокар Фрістайл» (ЄДРПОУ 40617005); ТОВ «Інком Комьюніті» (ЄДРПОУ 40618297); ТОВ «Акрополь Комфорт» (ЄДРПОУ 40618462); ТОВ «Квартет Стар» (ЄДРПОУ 40618538); ТОВ «Лойд Практик» (ЄДРПОУ 40618669); ТОВ «Гарант Транс ЛТД» (ЄДРПОУ 40626659); ТОВ «» СДІ Україна» (ЄДРПОУ 40633488); ТОВ «Асіас Констракшн» (ЄДРПОУ 40704092); ТОВ «УКРбуд Сістемс» (ЄДРПОУ 40738865); ТОВ «Техбудстрой» (ЄДРПОУ 40740853); ТОВ «Анлант ВК» (ЄДРПОУ 40825816); ТОВ «Юридична компанія «Ребус-Групп» (ЄДРПОУ 40899076); ТОВ «Юридична група «Ін Юре» (ЄДРПОУ 40899191); ТОВ «Юридична фірма «Версус» (ЄДРПОУ 40899668); ТОВ «Медіум СК» (ЄДРПОУ 40911957); ТОВ «Стар Трейдінг Плюс» (ЄДРПОУ 40921305); ТОВ «Еліт-Софт ЛТД» (ЄДРПОУ 41007657); ТОВ «Строй Бізнес Груп» (ЄДРПОУ 41082797); ТОВ «Квінт-Сістем» (ЄДРПОУ 41117397); ТОВ «Інформаркетс» (41126404); ТОВ «Уестон» (ЄДРПОУ 41133652); ТОВ «Альтах» (ЄДРПОУ 41133741); ТОВ «Лібертад» (ЄДРПОУ 41134017); ТОВ «Квебекс» (ЄДРПОУ 41138205); ТОВ «Райт Роверс» (ЄДРПОУ 41202998); ТОВ «Абінгдон Трейд» (ЄДРПОУ 41320469); ТОВ «Фасттрейд Груп» (ЄДРПОУ 41320783); ТОВ «Остіум ЮА» (ЄДРПОУ 41324369); ТОВ «Анкорідж Трейд» (ЄДРПОУ 41324505); ТОВ «»Фелоріс Плюс» (ЄДРПОУ 41324730); ТОВ «Евліан Трейд» (ЄДРПОУ 41366215); ТОВ «Гелітас Груп» (ЄДРПОУ 41367568); ТОВ «Борац» (ЄДРПОУ 41202626). В подальшому в ході допиту в якості свідків засновників, директорів та головних бухгалтерів вищевказаних суб`єктів господарської діяльності ОСОБА_12 , ОСОБА_13 встановлено, що вони не мають жодного відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вищевказаних підприємств.

29 листопада 2017 року старший слідчий Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 , звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 7/16, а саме: літера «Б», загальною площею 207, 7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1110799780000; літера «В», загальною площею 119, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1110769280000, із забороною на користування вказаними об`єктами.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року зазначене клопотання було задоволено частково та накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, без заборони користування ним.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на такі обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12016100070007238, про накладення арешту на вищевказані нежитлові приміщення, слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку що вказане майно відповідно до постанови слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, клопотання слідчого за змістом, формою, строком подання відповідає вимогам КПК України, а тому доведено необхідність накладення арешту на вказане майно.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність власника майна, з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 1, 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому доводи апеляційної скарги з приводу того, що слідчий суддя взагалі не встановив фактичного власника майна на момент накладення арешту, є безпідставними.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скаргина те, що слідчим суддею було безпідставнонакладено арешт на вищевказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимогКПК Українита чогось очевидно безпідставного чи довільного.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними уст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено уч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПК), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зіст. 309 КПК

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна було здійснено без повідомлення та участі фактичного власника майна ОСОБА_6 або його адвоката, то вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Інші доводи, які зазначені в апеляційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року, якоючастково задоволено клопотання старшого слідчого Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення, літера «Б», загальною площею 207,7 кв.м.,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1110799780000; нежитлове приміщення, літера «В», загальною площею 119, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1110769280000, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/3835/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_14 Доповідач: ОСОБА_1