Рішення

від 07.08.2018 по справі 904/2510/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2510/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Кутяєва В.С.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІДОМГРУП", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 07.05.2018р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІДОМГРУП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" про стягнення заборгованості у розмірі 29 792,40грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 18.05.2018р. до нього перейшло право вимоги боргу від відповідача за поставлений товар за видатковою накладною №991 від 24.11.2016р. у розмірі 29 792,40грн.

Ухвалою суду від 13.06.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.07.2018р.

Ухвалою суду від 03.07.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 07.08.2018р.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

07.08.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМЕРІСАВТОТРАНС" (постачальник) поставило Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" (покупець, відповідач) товар (щебінь) на загальну суму 229 205,60грн., що підтверджується видатковими накладними, у т.ч. №991 від 24.11.2016р., а також товарно-транспортними накладними, підписаними без будь-яких зауважень (а.с.32-62).

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При цьому, в силу ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 Цивільного кодексу України договір між двома сторонами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак, згідно ст.218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, згідно ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд вважає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМЕРІСАВТОТРАНС" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" мають місце правовідносини, що склались на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, за яким сторони не визначили строк здійснення Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" оплати за отриманий товар.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки строк оплати у видаткових накладних не був встановлений, відповідач мав розрахуватись з Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМЕРІСАВТОТРАНС" після отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався з Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМЕРІСАВТОТРАНС" за поставлений товар у розмірі 199 413,20грн., у зв"язку з чим заборгованість залишилась у розмірі 29 792,40грн.

Надалі, 18.05.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМЕРІСАВТОТРАНС" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРІДОМГРУП" (новий кредитор, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги оплати, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за видатковою накладною №991 від 24.11.2016р. (далі - основне зобов"язання), яку було підписано між первісним кредитором та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" (боржник).

Згідно п.1.2. договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним зобов"язанням у сумі 29 792,40грн.

Відповідно до п.1.3. договору право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 29 792,40грн. за основним зобов'язанням підтверджується оригіналами документів, які є невід'ємною частиною цього договору і передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору: видаткова накладна №991 від 24.11.2016р. на суму 43 416,00грн., товарно-транспортна накладна №15258 від 24.11.2016р., товарно-транспортна накладна №15259 від 24.11.2016р., товарно-транспортна накладна №15260 від 24.11.2016р., товарно-транспортна накладна №15261 від 24.11.2016р., рахунок на оплату №991 від 23.11.2016р., платіжне доручення №569 від 24.11.2016р., платіжне доручення №632 від 14.04.2017р., претензія на суму 29 792,40грн. від 11.12.2017р., вих. №11.12.2017р. з копією акта звірки взаєморозрахунків та з доказами направлення ПП "ВКФ "ЄВРОМЕТИЗ", лист-вимога на суму 29 792,40грн. від 13.04.2018р. з доказами направлення ПП "ВКФ "ЄВРОМЕТИЗ".

За п.2.1. договору підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги оплати за основним зобов"язанням.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор передає новому кредитору повідомлення до боржника про відступлення права вимоги за основним зобов"язанням. Обов"язок направлення повідомлення боржнику покладається на нового кредитора.

Згідно п.4.1. договору сума відступлених прав вимоги становить 29 792,40грн.

За п.4.2. договору новий кредитор зобов"язується протягом 5 банківських днів після підписання цього договору перерахувати на поточний рахунок первісного кредитора грошову суму, визначену у п.4.1. цього договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕМЕРІСАВТОТРАНС" суму відступлених прав вимоги у розмірі 29 792,40грн. (а.с.71-72).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже позивач набув право вимоги боргу від відповідача за поставлений товар за видатковою накладною №991 від 24.11.2016р. у розмірі 29 792,40грн.

Позивач надіслав відповідачу повідомлення від 18.05.2018р. про відступлення права вимоги та просив сплатити заборгованість у розмірі 29 792,40грн. Відповідно до повідомлення про доставку кур'єрської служби "Сіtу Ехрrеss" від 31.05.2018р. відповідач відмовився від отримання повідомлення (а.с.70, 76, 78).

Враховуючи положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити заборгованість у розмірі 29 792,40грн. до 07.06.2018р. включно, однак, як вбачається з матеріалів справи, цього не зробив.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст.ст.232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ЄВРОМЕТИЗ" (49099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33422264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІДОМГРУП" (49044, м. Дніпро, вул. Барнаульська, 2А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41654252) заборгованість у розмірі 29 792,40грн. (двадцять дев"ять тисяч сімсот дев"яносто дві грн. 40коп.) та 1 762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.08.2018р.

Суддя ОСОБА_2