Рішення

від 15.08.2018 по справі 910/8100/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2018Справа № 910/8100/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджи Груп"

про стягнення 45 960,53 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджи Груп" про стягнення 45 960,53 грн..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки №10/02/17-1 від 10.02.2017 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті отриманої продукції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0103047124275 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2018 року, а саме: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8, корпус 50, поверх 2.

Станом на дату розгляду справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047124275 на адресу суду не повернулось, проте з сайту Укрпошти ( http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku ) вбачається, що направлена судом ухвала була отримана представником відповідача 05.07.2018 року.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.022017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджи Груп" (покупець) укладено договір поставки №10/02/17-1, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукцію (надалі іменується товар ) у кількості та асортименті відповідно до письмових замовлень покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з п.8.2 догвоору строк уього договору починає свій перебіг у момент, його підписання сторонами та закінчується 31 грудня 2017р. але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно договору.

Відповідно до п.3.5 договору протягом строку дії цього договору покупець направляє постачальнику письмові заявки, в яких вказує розміри і кількість товару, який він просить поставити по цій заявці, також вказується термін поставки.

Заявка надсилається покупцем на адресу постачальника за допомогою поштового зв'язку, засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс постачальника, електронної адреси та інше (п.3.6 договору).

Згідно з п.3.1 договору товар постачається покупцю протягом 14 (чотирнадцять) робочих днів, з моменту здійснення покупцем передоплати відповідно до п.п. 5.2, 5.4 цього договору, якщо інше не передбачено згідно з п.п. 3.5 договору.

Пунктом 3.12 договору передбачено, що факт передачі товару підтверджується актом прийому - передачі або видатковою накладною за підписом уповноважених представників обох сторін, в якому вказується стан, комплектність і готовність товару до передачі.

Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання видаткової накладної, згідно якої товар відпускається покупцю (п.3.13 договору).

В матеріалах справи наявний виданий позивачем рахунок на оплату №615 від 13.02.2017 року (кабель гнучкий КГ 3х70+1х25) на суму 36 552,00 грн.

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 36 552,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною, яка підписана сторонами, а саме №648 від 03.05.2017 року на суму 36 552,00 грн.

Зі сторони відповідача товар отримав ОСОБА_2 за довіреністю №1 від 03.05.2017 року.

В матеріалах справи наявна довіреність №1 від 03.05.2017 року (дійсна до 12.05.2017 року) видана ТОВ Дженерал Енерджі Груп ОСОБА_2 на отримання від ТОВ Меганом Україна цінностей за рах. №615 від 13.02.2017 року.

Відповідно до п.4.1 договору покупець оплачує постачальнику вартість поставлених товарів, згідно діючих на момент оплати тарифів на підставі пред'явлених ним рахунків-фактур, які заздалегідь погоджені з покупцем та зазначені у видатковій накладній Постачальника.

Згідно з п.5.1 договору оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника вказаний у реквізитах у цьому договорі. Датою розрахунку є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Оплата товару здійснюється протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підтвердження заявки відповідно до п. 3.6. цього договору в розмірі 100 % від вартості відповідної партії поставки товару, яка зазначена в рахунку-фактурі або листі (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 договору оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору та номер та дату рахунку-фактури, виписаного постачальником на оплату поставленої партії товару.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

12.06.2017 року відповідачем частково сплачено за поставлений товар в розмірі 6 552,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №107 від 12.06.2017 року з призначенням платежу: часткова оплата за кабель згідно рах. №615 від 13.02.2017р. .

Будь-які інші докази оплати за поставлений товар матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки у відповідача перед позивачем в сумі 30 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 873,05 грн. за період з 04.05.2017 року по 18.06.2018 року, три проценти річних в розмірі 2 114,96 грн. за період з 04.05.2017 року по 18.06.2018 року та індекс інфляції в розмірі 3 972,52 грн. за період з 04.05.2017 року по 18.06.2018 року.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов оплати згідно п.п.5.2.,5.4. покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару за кожен день прострочення.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно з п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України , строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 36552.00 04.05.2017 - 25.05.2017 22 13.0000 % 0.071 % 572.81 36552.00 26.05.2017 - 11.06.2017 17 12.5000 % 0.068 % 425.61 30000.00 12.06.2017 - 06.07.2017 25 12.5000 % 0.068 % 513.70 30000.00 07.07.2017 - 03.08.2017 28 12.5000 % 0.068 % 575.34 30000.00 04.08.2017 - 14.09.2017 42 12.5000 % 0.068 % 863.01 30000.00 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 % 863.01 30000.00 27.10.2017 - 04.11.2017 9 13.5000 % 0.074 % 199.73

Таким чином, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 4 013,21 грн. та підлягає стягнення з відповідача.

В частині стягнення пені в розмірі 5 859,84 грн. відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 36552.00 04.05.2017 - 11.06.2017 39 3 % 117.17 30000.00 12.06.2017 - 18.06.2018 372 3 % 917.26 Таким чином, загальний розмір трьох процентів річних за перерахунком суду становить 1 034,43 грн. та підлягає стягнення з відповідача.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 1 080,53 грн. відмовити.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 3 972,52 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що позивачем в прохальній частині позову зазначено, зокрема, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, проте будь-яких доказів на підтвердження її надання матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджи Груп" (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8, корпус 50, поверх 2, ідентифікаційний код 41158698) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" (04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, буд. 9, кв. 73, код ЄДРПОУ 36856796) заборгованість в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 4 013 (чотири тисячі тринадцять) грн. 21 коп., три проценти річних в розмірі 1 034 (одна тисячі тридцять чотири) грн. 43 коп., індекс інфляції в розмірі 3 972 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 52 коп. та судовий збір в розмірі 1 495 (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять) грн. 94 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий