ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06 липня 2018 року Справа № 808/1641/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива"
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача, що надана Листом від 22.03.2018 за №7612/10/08-01-51-01; зобов'язати відповідача включити позивача до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2018 році, про що видати відповідну довідку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на незгоду із висновком відповідача про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування позивача як платника єдиного податку четвертої групи у 2018 році та, відповідно, із рішенням-відмовою, викладеним у формі листа від 22.03.2018. Вказав, що дане рішення є протиправним, оскільки у позивача станом на 01.01.2018 відсутній податковий борг. Зазначав, що правила пп. 291.5-1.3 статті 291.51ПК України стосуються порядку самостійного переходу суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, а тому вимоги пп. 291.5-1.3 статті 291.5-1ПК України щодо відмови в такій реєстрації на послідуючий податковий період за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.
Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві на позовну заяву (вх. № 19243 від 20.06.2018) вказав на те, що позивачем не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік у зв'язку з тим, що відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 219.5-1 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не може бути платником єдиного податку ІV групи, а станом на 01.01.2018 за ТОВ Агрофірма "Нива" обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1852,49 грн.
Ухвалою суду від 28.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 26.06.2018.
За приписами ч.1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" (ідентифікаційний код 03750345) зареєстроване юридичною особою, перебуває на обліку в Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" з 01.01.2016 року є платником єдиного податку IV групи (а.с.47-48). З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, у лютому 2018 року позивач, у відповідності до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок (а.с.7-38).
Проте, Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомило ТОВ Агрофірма "Нива" про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІV групи на 2018 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2018 року податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1852,49 грн., про що позивачу було повідомлено листом від 22.03.2018 за №7612/10/08-01-51-01 (а.с.39).
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам ТОВ Агрофірма "Нива" суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спірні правовідносини сторін стосуються права позивача застосування спрощеної системи оподаткування.
Главою І розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що ТОВ Агрофірма "Нива" на протязі 2016 та 2017 років є платником єдиного податку четвертої групи.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
На виконання зазначеного, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік від 18.02.2018, у якій, зокрема зазначено категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа кожної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка одиниці площі кожної земельної ділянки, ставка податку, річна сума податку, нарахованого на 2018 рік за кожну земельну ділянку; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2017 рік від 19.02.2018; додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 19.02.2018, який включає відомості про наявність земельних ділянок, категорію земельних ділянок - сільськогосподарські угіддя, документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками: право користування, у тому числі на умовах оренди, державну реєстрацію, кадастровий номер кожної земельної ділянки, місце розташування земельної (их) ділянки (ок) (код регіону, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ), площу кожної земельної ділянки (а.с. 7-38).
Як встановлено судом, ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 22.03.2018 за №7612/10/08-01-51-01 повідомило позивача про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІV групи на 2017 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2018 року податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1852,49 грн. ( а.с.39).
Однак, суд вважає необґрунтованою підставу для відмови позивачеві у переведенні на четверту групу платника єдиного податку з огляду на наступне.
Так, згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України групу платників єдиного податку запроваджено для сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до підпункту 291.5.-1.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Із інтегрованої картки платника податків ТОВ Агрофірма "Нива" вбачається, що станом на 01.01.2018 за позивачем рахується борг по рахунку "ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" - у розмірі 1852,49 грн.
Судом встановлено, що заборгованість позивача з податку на додану вартість в розмірі 1852,49 грн. утворилася на підставі наступного.
28 грудня 2017 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме: уточнюючий розрахунок №9280095469 за грудень 2017 року , яким внесені уточнення за листопад 2017 року.
Позивач 28.12.2017 року платіжним дорученням № 968 сплатив 1853,00 грн. ПДВ по декларації за листопад 2017 року та платіжним дорученням № 969 сплатив 56,00 гривень суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.
Згідно реєстру податкових платежів сума штрафу у розмірі 56 грн. зарахована 28.12.2017, а сума ПДВ у розмірі 1853 грн. зарахована 04.01.2018.
Як вбачається із витягу з електронного кабінету платників податків з розрахункового рахунку позивача №26008272838 в АТ Райффайзен Банк Аваль сума податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1853 грн. була сплачена своєчасно у повному обсязі 28.12.2017 о 13 годд. 23 хв. 18 сек. та отримана Державним казначейством України 28.12.2017 о 13 год. 35 хв. 03 сек. (а.с. 46), зворотнього відповідачем не доведено.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платникам.- єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1- 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодекс України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систем, оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу з: місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
На виконання зазначеного, позивачем подано до контролюючого органу: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника, податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку, відомості про наявність земельних ділянок.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою, оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач лише під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Проте відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, позивач у відповідності до п. 299.11. ст. 299 ПК України автоматично з 01 січня 2018 року набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, а тому рішення, оформлене листом Головного 1 управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 22.03.2018 року №7612/10/08-01-51-01 Про відмову в статусі єдиного податку четвертої групи є незаконним.
Відмова відповідача у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1.3 статті 291 п. 291.5-1 ст. 2, ПУ України є безпідставною, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого є податкова заборгованість станом на 01 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосується підтвердження статусу такого платника.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України по справі №816/543/17 від 06.02.2018 року.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевказаного, суд вважає позовні вимоги позивача про зобов'язання включити ТОВ Агрофірма "Нива" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2018 році обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" (71141, Запорізька область, с.Успенівка, вул. Калініна, 7, ідентифікаційний номер 03750345) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, ідентифікаційний номер 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Запорізькій області, що оформлена Листом від 22 березня 2018 за №7612/10/08-01-51-01.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Запорізькій області включити Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" (71141, Запорізька область, с.Успенівка, вул. Калініна, 7, ідентифікаційний номер 03750345) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2018 році, про що видати відповідну довідку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Рішення складено у повному обсязі 06.07.2018.
Суддя Н.В. Стрельнікова
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2018 |
Оприлюднено | 15.08.2018 |
Номер документу | 75870175 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні