Постанова

від 14.08.2018 по справі 805/1197/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року справа №805/1197/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребова Л. В., суддів Геращенка І.В. , Компанієць І.Д.

секретар Терзі Д.А.

за участі представника позивача Гнатенко Ю.Є.

представника відповідача Скорженка А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 805/1197/18-а (головуючий І інстанції - Голубова Л.Б. ) за позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу № 212 від 13 лютого 2018 року № 1557, визнання протиправними дій ,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ" (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 212 від 13.02.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а також визнання протиправними дій посадових осіб відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі наказу № 212 від 13.02.2018 року (т.1, а.с. 5-8).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників ДФС № 212 від 13 лютого 2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

Визнано протиправними дії Офісу великих платників ДФС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі наказу № 212 від 13 лютого 2018 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат (т. 2, а.с. 28-32).

Вважаючи, що при винесенні судом вищевказаного рішення судом надано неправильну оцінку обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовної заяви позивача відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що у запитах контролюючого органу до позивача не вказано підставу для надіслання останнього із зазначенням інформації, яка підтверджує господарські взаємовідносини з контрагентами позивача є помилковим, оскільки, на переконання апелянта, судом не конкретизовано, які саме підстави повинні були зазначені у запиті та яка саме інформація мала підтвердити ці підстави, звертаючи увагу, що підставою для надіслання запиту стала наявна у автоматизованих інформаційних системах ДФС інформація про відсутність реального джерела походження товарів, придбаних позивачем у контрагентів, а оскільки позивачем не було надано (не надано у повному обсязі) пояснень по взаємовідносинам з його контрагентами, а також не надано копій первинних документів, які б спростували висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій і було прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у звязку із чим винесено спірний наказ. Що стосується висновку суду про заборону на проведення документальної позапланової виїзної перевірки з підстав встановлення мораторію на проведення перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на території проведення АТО на підставі положень Закону № 1726-ІІІ та Закону № 1669, апелянт зазначає, що аналіз ст. ст. 1,5,7 ПК України, за якими, серед загальних засад встановлення податків і боргів п. 7.3 ст. 7 свідчить про те, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства, вказуючи, при цьому, що норми положень Закону № 1726-ІІІ та Закону № 1669 не відповідають встановленим ПК засадам, а тому, їх положення не можуть застосовуватися у межах спірних правовідносин посилаючись на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року (а.с. 35-38).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство АПК-ІНВЕСТ є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 34626750, місцезнаходження юридичної особи: 85325, Донецька область, Красноармійський район, с. Рівне, вул. Шопена, б. 1А, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ (т. 1, а.с. 189) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 232-233).

До 19 січня 2015 року підприємство мало юридичну адресу: 83003, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, пр.-т Ілліча, б. 89, а потім змінило юридичну адресу у звязку із початком проведення АТО, у т.ч. на території м. Донецьк.

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у т.ч. щодо проведення перевірок за наявних на це підстав.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем, 22.05.2017 року, 26.07.2017 року 30.11.2017 року, 22.12.2017 року позивачу направлялись запити Про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським взаємовідносинам з наступними контрагентами:

- ТОВ Науково-виробниче підприємство Донспецсталькомплект , ТОВ Украгро торг та ТОВ Укрспетара за період - листопад 2017 року (т. 1, а.с. 16-17).

- ТОВ Агрохолдінг КІМ за період: січень-лютий, жовтень-листопад 2016 року (т. 1, а.с. 22-23), березень - квітень 2017 року (т.1, а.с. 25, 99-100, 114-115, 141-142, 153-154);

- ТОВ Аграрний дім Геліос за період:, березень, квітень - травень 2017 року (т. 1, а.с. 33-34, 87-88, 116-117);

- ТОВ Транс-Харвіст за період: серпень 2017 року (т. 1, а.с. 39-40), липень 2017 року (т. 1, а.с. 46-47, 163-164);

- ТОВ Украгро торг та ТОВ Полтава-агрорезерв за період: січень-березень, вересень-жовтень 2017 року (т. 1, а.с.. 54-55, 61-62, 105-106, 125-126, 148-149, 159-160);

- ТОВ Тріго-Трейд за період - жовтень 2017 року (т. 1, а.с.68-69);

- ТОВ Укрєвроконтракт за період: травень-червень 2017 року (т. 1, а.с. 74-75);

- ТОВ АПК-Ресурс за період - липень 2017 року (т. 1, а.с.80-81);

- ТОВ Запорожторг за період: лютий - березень 2017 року (том 1, а.с. 93-94, 109-110);

- ТОВ Агро-консул за період - лютий 2017 року (т. 1, а.с. 121-122);

- ТОВ Трейд-мет за період - лютий 2017 року (т. 1, а.с. 129-130);

- ТОВ Агропродтех за період - січень 2017 року (т. 1, а.с. 134-135)

У запитах також зазначено, що підставою для перевірки стали обставини, виявлені під час аналізу реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Згідно з нявною у автомитозованих інформаційних системах Депржавної фіскальної служби інформації, встановлено відсутність реального джерела позодження товарів, придбаних ПрАТ АПК-Інвест у перелічених вище контрагентах та зазначено, що яку інформацію треба відобразити, яка це підтверджує.

Листами від 19.06.2017 року за №№ 509-2, 509-3, від 17.07.2017 року № 588, від 15.09.2017 року за № 757, від 15.11.2017 року, від 23.11.2017 року, від 26.12.2017 року за № 985 та від 18.01.2018 року позивач повідомив відповідача, що підстави для надіслання запиту не є належними підставами у розумінні п. 73.3 ст. 73 ПК України, а також про не значення податковим органом в своєму запиті інформації, яка підтверджує вказані нею підстави для направлення податкового запиту, звертаючи увагу контролюючого органу на те, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у т.ч., за її податковими зобов'язаннями (т. 1, а.с. 18-19, 24, 27,31,35,76,83,89).

По взаємовідносинам з ТОВ Транс-Харвіст за період - липень 2017 року позивач надав пояснення відповідачу листом № 986 від 26.12.2017 року, де зазначив, що у зв'язку з придбанням товарів у вищевказаного контрагента, на підставі зареєстрованих постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 1 від 04.07.2017 року, № 3 від 05.07.2017 року, № 5 від 06.07.2017 року сформовано податковий кредит у липні 2017 року на суму ПДВ - 231 252,25 грн. Крім того, позивач зазначив, що на підставі листа Міністерства фінансів України від 08.11.2017 року за № 11310-09-10-30469, ДФС надано роз'яснення щодо шляхів реагування ( у т.ч. через проведення перевірочних заходів і реалізації їх результатів) на факти визначення платниками сум податкового кредиту, які будуть з'ясовані за даними податкової інформації, звернень правоохоронних органів, судових рішень тощо, до зареєстрованих ПН, а також до ПН, що пройшли роз блокувальну процедуру, у податкового органу не може бути претензій, через те, що вони вже пройшли відповідну перевірку комісією ДФС (т. 1, а.с. 49-51).

По взаємовідносинам з Украгро торг за період: вересень-жовтень 2017 року позивач надав пояснення відповідачу листом № 961 від 18.12.2017 року та № 984 від 26.12.2017 року, де зазначив що у зв'язку з придбанням товарів у вищевказаного контрагента, на підставі зареєстрованих постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 1 від 15.09.2017 року, № 2 від 16.09.2017 року, № 3 від 18.09.2017 року, № 4 від 19.09.2017 року, № 5 від 21.09.2017 року, № 6 від 22.09.2017 року, № 7 від 24.09.2017 року, № 8 від 25.09.2017 року, № 9, 10 від 26.09.2017 року, № 11 від 28.09.2017 року, № 12 від 29.09.2017 року, № 13 від 30.09.2017 року, № 1 від 01.10.2017 року, № 2 від 02.10.2017 року, № 3 від 04.10.2017 року, № 4 від 05.10.2017 року, № 5 від 06.10.2017 року, № 6 від 07.10.2017 року, № 7 від 09.10.2017 року, № 8 від 11.10.2017 року № 9 від 12.10.2017 року, № 10 від 13.10.2017 року, № 11,12 від 14.10.2017 року, № 13 від 15.10.2017 року, № 14 від 16.10.2017 року, № 15 від 19.10.2017 року, № 17 від 20.10.2017 року № 16 від 20.10.2017 року, № 18 від 23.10.2017 року, № 19 від 24.10.2017 року, № 20 від 25.10.2017 року сформовано податковий кредит у липні 2017 року на загальну суму ПДВ - 430822,60 грн

По взаємовідносинам з ТОВ Полтава-агрорезерв за період: вересень-жовтень 2017 року позивач надав пояснення відповідачу листом № 961 від 18.12.2017 року та № 984 від 26.12.2017 року, де зазначив що у зв'язку з придбанням товарів у вищевказаного контрагента, на підставі зареєстрованих постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 1 від 19.09.2017 року, № 4 від 24.09.2017 року, № 5 від 25.09.2017 року, № 8 від 05.10.2017 року, № 9 від 09.10.2017 року, № 11 від 14.10.2017 року сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 358607,12 грн. Позивач також зазначив, що ТОВ Полтава-агрорезерв не проведено реєстрацію ПН від 26.09.2017 року та 30.09.2017 року на суму ПДВ - 191 258,00 грн, у зв'язку з чим позивач позбавлений права на податковий кредит.

У вказаних вище листах-поясненнях позивач також послався на лист Міністерства фінансів України від 08.11.2017 року (т. 1, а.с. 54-58, 63-65).

По взаємовідносинам з ТОВ Тріго-Трейд за період - жовтень 2017 року позивач надав пояснення відповідачу листом № 10 від 10.01.2018 року, де зазначив що у зв'язку з придбанням товарів у вищевказаного контрагента, на підставі зареєстрованих постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 7 від 02.10.2017 року,№ 11,12 від 03.10.2017 року, № 107 від 04.10.2017 року, № 108 від 05.10.2017 року, № 109 від 06.10.2017 року, № 110 від 07.10.2017 року, № 111 від 09.10.2017 року, № 85,86 від 13.10.2017 року, № 97-99 від 14.10.2017 року, № 119 від 16.10.2017 року, № 124 від 17.10.2017 року, № 136 від 19.10.2017 року, № 161 від 20.10.2017 року № 206 від 21.10.2017 року, № 211, 212 від 23.10.2017 року, № 233 від 26.10.2017 року № 244 від 27.10.2017 року № 251 від 28.10.2017 року, № 256 від 30.10.2017 року, № 263 від 31.10.2017 року сформовано податковий кредит у жовтні 2017 року на суму ПДВ - 1 144 393,20 грн. (т. 1, а.с. 70-72).

Позивач надав запитувану інформацію по взаємовідносинам з ТОВ Запорожторг за господарські операції, які мали місце у лютому-березні 2017 року (т. 1, а.с. 96-98, 111-113), по взаємовідносинам з ТОВ Агрохолдінг КІМ за господарські операції, які мали місце у грудні 2016 року, січні 2017 року, у березні 2017 року (т. 1, а.с. 101-104, 143-146, 155-158), по взаємовідносинам з ТОВ Украгро торг за господарські операції, які мали місце у грудні 2016 року, у січні-березні 2017 року (т. 1, а.с. 107-108, 127-128, 150-151, 161-162), по взаємовідносинам з ТОВ Аграрний дім Геліос за господарські операції, які мали місце у березні 2017 року (т. 1, а.с. 118-120), по взаємовідносинам з ТОВ Трейд-мет за господарські операції, які мали місце у лютому 2017 року (т. 1, а.с. 132-133), по взаємовідносинам з ТОВ Агропродтех , які мали місце у січні 2017 року, по взаємовідносинам з ТОВ Транс-Харвіст , які мали місце у грудні 2016 року (т. 1, а.с. 165-166).

Крім того, Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області надіслала на адресу позивача запит від 21 липня 2016 року № 13618/10/05-16-14-02 стосовно взаємовідносин позивача с ТОВ Транс-Харвіст за квітень 2016 року (т. 1, а.с. 39-40).

Позивач надав запитувану інформацію листом від 29 липня 2016 року № 482 (т. 1, а.с. 41).

Наказом Офісу ВПП ДФС від 13.02.2018 року № 212 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ АПК-Інвест з 16 лютого 2018 року тривалістю 15 робочих днів з питань правильності відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій по взаємовідносинам та в періодах з контрагентіми, що зазначені у додатках № 1 та № 2 до наказу на підставі підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (т. 1, а.с. 9-12).

Даний наказ та повідомлення на перевірку отримано позивачем в строки, передбачені Податковим кодексом України, що не заперечується сторонами у справі.

До наказу надане направлення на перевірку від 13 лютого 2018 року № 34 (т. 1, а.с. 13).

Позивач із таким наказом не погодився та звернувся до суду у зв'язку із порушенням його прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, контролюючим органом були порушені вимоги до складання та оформлення запитів про надання інформації, а саме: не містять підстав, визначених п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та, що перевірка перереєстрованого з м. Донецька позивача була призначена під час дії мораторію на проведення відповідної перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним у дані справі є правомірність прийняття відповідачем наказу № 212 від 13.02.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "АПК-Іінвет" з питань правильності відображення у податковому обліку з податку на додану вартість господарських операцій по взаємовідносинам та в періодах з контрагентіми.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

21 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , яким п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України доповнено змістом, що надає контролюючому органу проводити позапланові перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

Таким чином, внаслідок отримання відповідної податкової інформації, у податкового органу виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов'язку є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення.

Отримання податкової інформації контролюючими органами передбачено ст. 73 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Якщо запит контролюючим органом складено з порушенням абз. 1,2 п. 73.3 ПК України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні вимоги містяться також у п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державноїподаткової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Як зазначалось вище, контролюючим органом позивачу направлялись запити Про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським взаємовідносинам з його контрагентами, в яких зазначено підстави для надіслання запиту, що саме позивачу необхідно відобразити у поясненнях та наведено орієнтовний перелік документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Наявні в матеріалах справи письмові запити відповідають вищенаведеним вимогам чинного податкового законодавства і суд апеляційної інстанції, в даному випадку, не вбачає в цих запитах будь-яких порушень зі сторони контролюючого органу, які б надавали можливість позивачу не надавати пояснення на такі запити.

Слід також зазначити, що контролюючим органом на адресу позивача направлялось 28 письмових запитів про надання пояснень та документів щодо господарських операцій відносно 14 контрагентів позивача, останнім надано пояснення лише на запити контролюючого органу від 21.12.2017 року за № 66064/10/28/28-10-47-08, від 30.11.2017 року за № 62383/10/28-10-47-08, від 16.11.2017 року за № 59258/10/28-10-47-08, від 22.11.2017 року за № 60499/10/28-10-47-08, від 11.12.2017 року за № 64111/10/28-10-47-08, від 21.03.2017 року за № 16076/10/28-10-47-08, від 20.04.2017 року за № 22098/10/28-10-47-08, від 20.04.2017 року за №: 22318/10/28-10-47-08, 22218/10/28-10-47-08, від 21.04.2017 року за № 22531/10/28-10-47-08, від 21.03.2017 року за №: 16035/10/28-10-47-08, 16071/10/28-10-47-08, від 27.02.2017 року за №: 11697/10/28-10-47-08, 11698/10/28-10-47-08, від 28.02.2017 року за № 11842/10/28-10-47-08, від 23.01.2017 року за №: 3715/10/28-10-47-08, 3731/10/28-10-47-08, 3739/10/28-10-47-08, запиту Красноармійської, об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 21.07.2016 року за № 13618/10/05-16-14-02. А щодо запитів відповідача від 28.11.2017 року за № 40752/7/28-10-47-08 ві 28.11.2017 року, від 22.05.2017 року за №: 27798/10/28-10-47-08, 27834/10/28-10-47-08, від 26.07.2017 року за № 39814/10/28-10-47, від 06.11.2017 року за № 57002/10/28-10-47-08, від 31.10.2017 року за № 56116/10/28-10-47-08, від 21.08.2017 року за № 44217/10/28-10-47-08, від 21.06.2017 року за № 34145/10/28-10-47-08, позивач не надав пояснень, посилаючись на неналежність підстав надіслання таких запитів у розумінні п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

В той же час, в основу оскаржуваного наказу від 13 лютого 2018 року про проведення перевірки покладені підстави та умови для прийняття саме не наданих позивачем пояснень та документів щодо його 14 контрагентів на 28 письмових запитів протягом 15 робочих днів з дня їх отримання.

За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу, а у податкового органу виникло право на проведення перевірки внаслідок безпідставної відмови у цьому.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової виїзної перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Наказ відповідача від 13 лютого 2018 року № 212 також відповідає цим вимогам.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки стало ненадання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити контролюючого органу Про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським взаємовідносинам з його контрагентам. Письмові запити щодо необхідності подання пояснень сформовані податкових органом на підставі інформації з інформаційних систем Державної фіскальної служби.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що направлення контролюючим органом запитів позивачу Про надання пояснень та їх документального підтвердження діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суді від 22 травня 2018 року у справі № 820/4605/17 (адміністративне провадження К/9901/30642/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, під час апеляційного розгляду представником позивача підтверджено, що документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ АПК-Інвест проведена, за наслідками якої прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються в судовому порядку.

Щодо висновку суду про заборону на проведення перевірок органами ДФС субєктів господарювання, до яких належить позивач відповідно до приписів пп. 5, 6 розділу II Прикінцеві та перехідні положень Закону України від 03.11.2016 № 1726-VIII Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Не є спірним, що позивач перереєстрований на підконтрольній українській владі території у 2015 році, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, пунктом 5 розділу II Закону № 1726-VIII установлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України субєктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Пунктом 6 цього ж розділу визначено, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок субєктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на субєктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Закон від 03.11.2016 № 1726-VIII набрав чинності 01.01.2017.

Суд зазначає, що підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено пунктом 38 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 (набрав чинності також 01.01.2017); в редакції Закону № 1989-VIII від 23.03.2017 - застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

У відповідності до п. 38.11 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у звязку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або і відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток (включаючи відємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами)/ та/або X податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми відємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Зазначені в цьому підпункті положення застосовуються до платників податків/податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лічи зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення антитерористичної операції згідно з цим Кодексом.

Платник податків/податковий агент не може застосовувати положення цього підпункту щодо податкових (звітних) періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.

Таким чином, зазначеними положеннями вказаних законів мораторій на проведення будь-яких перевірок можливо застосувати до позивача за наявності декількох умов, в тому числі, втрати первинної документації щодо здійснення ним господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції (п.6 розділу II Закону № 1726-VIII).

Іншою необхідною умовою для запровадження мораторію є подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення антитерористичної операції (п. 38-11 підрозділу 10 розділу XXПерехідних положень ПК України).

Вимоги до повідомлення також встановлені цим пунктом.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, позивачем повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до контролюючого органу не подавалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи ст. 77 КАС України, стосовно обов'язку доказування правомірності своїх дій суб'єктом владних повноважень суд апеляційної інстанції зазначає, що, в даному випадку, апелянтом у справі доведено правомірність прийняття спірного наказу від 13.02.2018 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог відбулось з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим наявні підставі для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2018 року.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 805/1197/18-а - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу № 212 від 13 лютого 2018 року № 1557, визнання протиправними дій - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: І.В. Геращенко

І.Д. Компанієць