Рішення

від 08.08.2018 по справі 303/2749/18

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/2749/18

2/303/1411/18

ряд. стат. звіту - 38

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого - судді Довжанин В.М.

секретар судового засідання Фозекош І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сернянської сільської ради Мукачівського району про визнання права власності в порядку спадкування ,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Сернянської сільської ради Мукачівського району про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла її мати - ОСОБА_2, що на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. За життя мати залишила заповіт реєстровий номер №61 від 11 червня 2002 року посвідчений виконкомом Сернянської сільської ради на її (ОСОБА_1) ім'я, згідно якого є спадкоємицею всього майна, де б воно не було і з чого б воно не складалося. Так, після смерті матері вона фактично прийняла спадщину, оскільки вступила у володіння і користування належним спадкодавцю житловим будинком. Згідно довідок виданих виконкомом Сернянської сільської ради її покійна мати була головою дворогосподарства. На даний момент вона проживає у зазначеному будинковолодінні, доглядає за будинком, сплачує поточні платежі, обробляє земельну ділянку, здійснює ремонтні роботи, підтримує в порядку дворогосподарство тощо, тобто на законних підставах володіє та користується нерухомим майном. Тому, 15 червня 2017 року вона звернулась до Мукачівської районної державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, однак, державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі вказаного правовстановлюючого документу та надано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій №591 від 15 червня 2016 року, у зв'язку з тим, що нею не було подано документи, які посвідчують право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1. Тому на підставі вищенаведеного вона (ОСОБА_1) звертається до суду та просить визнати за нею право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.

Відповідач - представник Сернянсьої сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився, від сільського голови Жидик О.О. надійшов Лист, в якому просить справу розглянути у відсутності представника.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку .

Судом встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 виданого виконкомом Сернянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області 30 листопада 2016 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 84 років (а.с.7).

Однак, за життя ОСОБА_2 11 червня 2002 року склала Заповіт посвідчений секретарем виконкому Сернянської сільської ради мукачівського району Закарпатської області та зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під №61, яким зробила таке заповітне розпорядження: "Все моє майно де б воно не було, і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті і на що я за законом матиму право заповідаю дочці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2" (а.с.9.)

З копії Довідки за № 02-13/1044 виданої виконавчим комітетом Сернянської сільської ради мукачівського району Закарпатської області від 04 травня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2, 1932 року народження (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7) дійсно проживала і була

-2-

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до копії Довідки № 02-13/1045 виданої виконавчим комітетом Сернянської сільської ради мукачівського району Закарпатської області від 04 травня 2017 року, на день смерті ОСОБА_1, 1932 року народження, головою дворогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 дійсно була ОСОБА_2, 1932 року народження (а.с.11).

27 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Мукачівської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області з Заявою про прийняття спадщини за заповітом за померлою ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Однак, Постановою державного нотаріуса Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю. від 15 червня 2017 року №591/02-31 Про відмову у вчиненні нотаріальної дії , ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_1 не подала документи, які посвідчують ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (а.с.13).

Відповідно до Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовлений 18 травня 2017 року, замовником технічної інвентаризації будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с.15-17).

Правовідносини регулюються цивільним кодексом України.

Вимогами статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статтей 1233, 1234 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто, а вчинення такого через представника не допускається.

З частини 1 статті 1235 Цивільного кодексу України вбачається, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а приписами частини 5 цієї ж статті передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинний на час завершення його будівництва, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18 грудня 2013 року у справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

На час побудови вищевказаного житлового будинку (1969 року побудови, як вбачається з Технічного паспорту) питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

За Указом від 26 серпня 1948 року та постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадян права власності на жилий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог цих актів законодавства.

-3-

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року) , будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Крім того, відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані 2) виписка з по господарської книги, надана виконавчим органом селищної ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, однак, свідоцтва про право на спадщину отримати не має можливості, про що свідчить постанова державного нотаріуса Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю. від 15 червня 2017 року №591/02-31 Про відмову у вчиненні нотаріальної дії , суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - підлягає до задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 200, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7.

Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач: Сернянська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350665, місце знаходження: с.Серне, вул.ІІ Ракоці Ференці, буд.№109, Мукачівського району Закарпатської області.

Повний текст рішення суду виготовлено 08 серпня 2018 року.

Головуючий В.М.Довжанин