Рішення

від 08.08.2018 по справі 280/1298/17

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1298/17

Провадження № 2/280/145/18

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., Сьомак Л. І., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Пріоритет про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановив:

До суду звернулася позивач з вказаним позовом, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та селянським фермерським господарством Пріоритет 01.12.2009, зареєстрований Коростишівським районним відділом ДП Житомирська регіональна філія центр ДЗК 17.13.2008 за №04082100069 відносно земельної ділянки, яка розташована на території Торчинської сільської ради Коростишівського району Житомирської області загальною площею 2,3942га, кадастровий номер земельної ділянки 1822587600:05:000:0455. В обґрунтування позову вказує, що є власником вищевказаної земельної ділянки, між нею та відповідачем 01.12.2009 було укладено договір оренди землі, за яким вона передала господарству в строкове платне володіння вказану земельну ділянку на десять років, який зареєстровано 19.02.2010 за №04121100053. На час укладення договору 01.12.2009 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 29842грн., а тому було погоджено розмір орендної плати 895,02грн., що становило 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проте з часу укладення вказаного договору оренди розмір орендної плати не збільшувався, хоча вартість земельної ділянки збільшувалася. Оскільки позивач не змогла вирішити питання щодо збільшення розміру орендної плати, вона звернулася до відповідача із листом про припинення договірних відносин, однак жодної відповіді не отримала, відповідач продовжує користуватися належною їй земельною ділянкою, проте істотні умови договору щодо перегляду розміру орендної плати не виконує. Позивач вказує, що вартість земельної ділянки (паю) по Торчинській сільській раді станом на: 01.01.2013 з урахуванням всіх коефіцієнтів індексації становила 42926грн., відповідно 3% - 1287,78грн.; 01.01.2014 - 42926грн., 3% - 1287,78грн.; 01.01.2015 - 53614грн., 3% - 1608грн.; 01.01.2016 - 64337грн., 3% - 1930грн.; 01.01.2017 - 61337грн., 3% - 1930грн. Позивач також вказує, що з часу укладення договору розмір орендної плати становить 895,02грн. Як на підставу своїх вимог позивач посилається на положення ст. ст. 152, 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 626, 651, 792 ЦК України.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач пояснила, що отримувала орендну плату у натуральній формі, у 2017 році ще не забирала, проте була повідомлена про можливість отримати орендну плату у натуральній формі. Представник позивача також пояснила, що за 2014-2016 роки відповідачем не доплачено позивачу близько 1209грн. Про збільшення розміру орендної плати відповідач повідомив ОСОБА_1 В, лише після відкриття провадження у справі, однак розмір орендної плати сплачений не був з підстав того, що справа у суді.

Відповідно до письмових заперечень на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав. Представник відповідача вказує, що на адресу відповідача не надходило жодних пропозицій щодо перегляду розмірів орендної плати, а орендна плата може змінюватися тільки за взаємною згодою сторін. У порушення п. 13.5 укладеного Договору позивач звернулася з листом про одностороннє розірвання договору оренди. Відповідач здійснював нарахування орендної плати у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки позивача з урахуванням індексів інфляції: у 2014 року - 1287,78грн.; у 2015 році - 1608,00грн.; у 2016 році - 1930,00грн.; у 2017 році - 3975,16грн. У 2017 році відповідач повідомив позивача листом від 04.10.2017 №38 про збільшення розмірів орендної плати з 3% до 6% від нормативної грошової оцінки. Відповідач є податковим агентом як орендар нерухомого майна, та здійснив фактичну виплату позивачу орендної плати: у 2014 році - 1094,61грн.; у 2015 році - 1342,68грн.; у 2016 році - хоч нараховано до виплати після сплати податків 1553,65грн., проте фактично сплачено 1980,00грн.; у 2017 році до 31 грудня позивачеві належало до виплати 3200,00грн., з яких 250,00грн. було сплачено у вигляді надання послуг з осіменіння. Отже, представник відповідача стверджує, що позивач протягом усього строку дії договору оренди отримувала орендну плату у повному обсязі, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,3942га /а.с.6/. 01.12.2009 між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Пріоритет було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки загальною площею 2,3942га, строком на десять років, який зареєстровано 19.02.2010, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за №041021100053 /а.с.7-9/. У пунктах 4.1, 4.3 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати у рік становить 895,02грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.2.4 договору; орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди.

Позивач та представник позивача стверджують, що відповідачем порушено порядок нарахування та виплати орендної плати, внаслідок чого позивачем недоотримано близько 1209грн.

Положеннями статті 21 Закону України Про оренду землі визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання регламентується ст.32 Закону України Про оренду землі , де частиною 1 цієї статті передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. д ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, із системного аналізу ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України Про оренду землі та умов, укладеного між сторонами договору, випливає, що підставою для розірвання договору може бути лише систематична несплата орендної плати.

Відповідно до відомостей за 2014-2016 роки позивач отримувала орендну плату у натуральній формі /а.с.27-31/. За 2017 рік відповідно до умов договору орендна плата має бути виплачена до 31 грудня, а позовна заява подана до суду 22.09.2017.

Тому, виплата орендної плати у меншому розмірі, як вважає позивач, навіть і систематична, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Несплата орендної плати у зазначеному позивачем розмірі, зважаючи на принцип співмірності порушення прав сторін у випадку розірвання угоди, не може вважатися істотним порушенням умов договору та не позбавляє позивача можливості звернутися до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми індексу інфляції, а тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 55, 76-81, 89, 141, 259, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання - Житомирська область, Коростишівський район, село Торчин, вулиця Слобода, РНОКПП НОМЕР_1) до Селянського фермерського господарства Пріоритет (місцезнаходження - Житомирська область, Коростишівський район, село Кам'яний Брід, ідентифікаційний код 32505852) про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І. В. Щербаченко

Повне судове рішення складено "10" серпня 2018 року.