Рішення

від 06.08.2018 по справі 370/611/18

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08000, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2018 р. Справа №370/611/18

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., із секретарем судового засідання Гребінською Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в смт. Макарів Макарівського району Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної реєстрації прав та їх обтяжень Макарівської районної державної адміністрації Київської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, (далі - позивач) особі представника - адвоката ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, (далі - відповідач), зазначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної реєстрації прав та їх обтяжень Макарівської районної державної адміністрації Київської області (далі - відділ державної реєстрації Макарівської РДА, третя особа) в якому вказав, що 03.10.2007 року між позивачем та відповідачем по справі було досягнуто домовленості щодо придбання земельної ділянки у власність позивача для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована у с. Березівка Макарівського району Київської області. З метою врегулювання правовідносин щодо укладення договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки у майбутньому, між ними було укладено попередній договір купівлі-продажу, який зареєстровано в Реєстрі за №919.

За умовами вказаного договору сторони взяли на себе зобов'язання укласти основний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1875 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована у с. Березівка Макарівського району Київської області. Зазначена земельна ділянка являється частиною земельної ділянки загальною площею 5,78 га для обслуговування житлового будинку, господарських споруд, із кадастровим номером 3222782600:07:011:0093, яка належала продавцю на підставі дepжaвнoгo акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 089948 від 05.02.2007 року, що зареєстрований в Книзі за № 010700600079. Зазначений договір купівлі-продажу був посвідчений та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом ОСОБА_4, за № 8969 (номер правочину 3117586), про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів №8964158 від 06.09.2010 року.

26.10.2017 року придбана у власність ОСОБА_1, земельна ділянка площею 0,1875 га, управлінням держгеокадастру у Макарівському районі була зареєстрована та внесена до Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером 3222782602:02:007:0089, про що виданий витяг з ДЗК № НВ-3210212562017.

17.01.2018 року ОСОБА_1, звернувся до відділу державної реєстрації речових прав нерухоме майно Макарівеької РДА з метою державної реєстрації свого речового права (права часності) на зазначену земельну ділянку, який 22.01.2018 року відмовив у реєстрації права власності з огляду на те, що надані для реєстрації документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на вказану земельну ділянку, оскільки кадастровий номер земельної ділянки, який значений у договорі купівлі-продажу відрізняється від кадастрового номеру земeльнoi ділянки, що вказаний у витягу із Державного земельного кадастру. Дана обставина не дає змоги державному реєстратору ідентифікувати земельну ділянку, щодо якої подані документи для зведення державної реєстрації речових прав.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1, у порядку, визначеному законом придбав за оплатним договором купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,1875 га, після підписання договору та його реєстрації в реєстрі правочинів та передачі земля став володільцем земельної ділянки. На момент укладення договору кадастровий номер земельної ділянки не був істотною мовою договору, земельна ділянка її координати та інше, визначалися кадастровим планом. Однак він своє право не зареєстрував і правовстановлюючий документ (державний акт на право власності на земельну ділянку) не отримав, як це було визначено ст. 125-126 ЗК України станом на 2008 рік тобто на час укладення договору. Звернувшись до відповідно органу реєстрації прав та обтяжень ОСОБА_1, отримав відмову через невідповідність кадастрових номерів земельних ділянок. З огляду на рішення реєстратора речових прав виникає необхідність усунути невизначеність відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, яка набута ОСОБА_1, оскільки наявність такого суб'єктивного права позивача піддається сумніву і не визнається іншими особами та учасниками правовідносин. Іншого способу захистити своє право власності на правомірно придбану ним земельну ділянку позивач у даному випадку не має.

З урахуванням викладеного, позивач, посилаючись на ст.ст. 202-204, 328, 392, 625, 655 ЦК України, ст.ст. 78, 80, 81, 131, 125-126, 132 ЗК України просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1875 га з кадастровим номером 3222782602:02:007:0089, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і зруд та розташована у с. Березівка Макарівського району Київської області.

Ухвалою суду від 29.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1, прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2018 року. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.178 ЦПК України. Визначено строк для подання пояснень третьою особою щодо позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 53 ЦПК України до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судом залучено Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк та надіслано останньому копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 04.07.2018 року Публічному акціонерному товариству Укрсоцбанк у судовому засіданні за участі його представника в порядку ст. 181 ЦПК України встановлено десятиденний строк на подання пояснень щодо позовної заяви.

Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 06.08.2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

03.10.2007 року між позивачем як покупцем та відповідачем як продавцем було укладено попередній договір купівлі-продажу земельної для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована у с. Березівка Макарівського району Київської області (а.с.8-11).

За умовами вказаного договору сторони взяли на себе зобов'язання укласти основний договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, але не пізніше 31.12.2008 року. Вказаний попередній договір купівлі-продажу, було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстровано в Реєстрі за №919.

04.09.2008 року між позивачем як покупцем та відповідачем як продавцем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1875 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована у с. Березівка Макарівського району Київської області. Зазначена земельна ділянка являється частиною земельної ділянки загальною площею 5,78 га для обслуговування житлового будинку, господарських споруд, із кадастровим номером 3222782600:07:011:0093, яка належала продавцю на підставі дepжaвнoгo акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 089948 від 05.02.2007 року, що зареєстрований в Книзі за № 010700600079 (а.с. 12-14).

Згідно п. 4.1 право власності на земельну ділянку виникає після одержання покупцем документа, що посвідчує право приватної власності - державного акта про право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Згідно п. 7.2 договору він підлягає реєстрації в органах управління земельних ресурсів.

Продаж вчинено за 419301,63 грн., про що свідчить заява-доручення на перерахування коштів від 09.09.2008 року, копія меморіального ордеру №1 від 10.09.2008 року, довідка ПАТ Укрсоцбанк про зарахування коштів на рахунок продавця (а.с. 15-17).

Зазначений договір купівлі-продажу був посвідчений та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом ОСОБА_4, за № 8969 (номер правочину 3117586), про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів №8964158 від 06.09.2010 року.

Те, що придбана позивачем земельна ділянка являється частиною земельної ділянки загальною площею 5,78 га для обслуговування житлового будинку, господарських споруд, із кадастровим номером 3222782600:07:011:0093, яка належала продавцю на підставі дepжaвнoгo акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 089948 від 05.02.2007 року, що зареєстрований в Книзі за № 010700600079, підтверджується також зведеним кадастровим планом земельних ділянок (а.с. 25).

26.10.2017 року придбана ОСОБА_1, земельна ділянка площею 0,1875 га, управлінням держгеокадастру у Макарівському районі була зареєстрована та внесена до Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером 3222782602:02:007:0089, про що виданий витяг з ДЗК № НВ-3210212562017 (а.с.21-23).

17.01.2018 року ОСОБА_1, звернувся до відділу державної реєстрації речових прав нерухоме майно Макарівеької РДА з метою державної реєстрації свого речового права (права власності) на зазначену земельну ділянку, який 22.01.2018 року відмовив у реєстрації права власності з огляду на те, що надані для реєстрації документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на вказану земельну ділянку, оскільки кадастровий номер земельної ділянки, який значений у договорі купівлі-продажу відрізняється від кадастрового номеру земeльнoi ділянки, що вказаний у витягу із Державного земельного кадастру (а.с. 18). Дана обставина не дає змоги державному реєстратору ідентифікувати земельну ділянку, щодо якої подані документи для зведення державної реєстрації речових прав.

Згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, ділянка площею 0,1875 га із кадастровим номером 3222782602:02:007:0089, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд, що у с. Березівка Макарівського району Київської області, її вартість становить 101250 грн., станом на 20.02.2018 року.

Крім того, згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, судом встановлено, що існують обтяження у виді іпотеки земельних ділянок різних за площами, що належать третім особам, в яких вказано кадастровий номер 3222782600:07:011:0093. При цьому судом не встановлено будь-яких обтяжень чи заборон щодо земельної ділянки, придбаної позивачем за договором купівлі-продажу з площею 0,1875 га із вказаним кадастровим номером, як і з кадастровим номером 3222782602:02:007:0089 (а.с. 19-20, 61-63).

Вирішуючи вимоги за позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права.

Відповідно ст. 202 - 204 ЦК України правочином є дія особи або погоджена дія двох сторін, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити нормам чинного законодаветва, інтересам держави і суспільства, має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ет. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (покупцю) товар, при цьому останній приймає зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст.ст. 78, 80, 81, 131 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, яке набувається на підставі Конституції України, цього Кодексу та інших законів. При цьому суб'єктами права власності на землю, зокрема, є громадяни - фізичні особи, які набувають таке право в тому числі, шляхом придбання за договором купівлі-продажу і іншими цивільно-правовими угодами, які укладаються відповідно до вимог цивільного та земельного кодексів України.

Приписами ст. 132 ЗК України, яка була чинною станом на вересень 2008 року, визначено міст і істотні умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, при цьому такі угоди в обов'язковому порядку укладаються письмово і посвідчуються нотаріально. Істотними умовами угоди були: назва сторін; вид угоди; предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму та ін.); документ, зо посвідчує право власності відчужувана на земельну ділянку; відомості про наявність відсутність заборон на землю; договірна ціна; зобов'язання сторін. Угода про перехід права власності вважається укладеною з моменту нотаріального посвідчення.

Відповідно ст. 125-126 ЗК України (в редакції станом на вересень 2008 року) право власності на земельну ділянку у набувача виникало після одержання документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. При цьому право власності посвідчувалося державним актом.

Положеннями ст.ст. 8, 24, 41 Конституції України зокрема визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися

своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на визначене майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно положень ст. 15 та ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникaє тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

З урахуванням змін, які відбулися у цивільному та земельному законодавстві, з моменту укладення договору купівлі-продажу, то визначення порядку реєстрації права власності та форма правовстановлюючого документу щодо права на земельну змінилося. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту його державної реєстрації відповідно до вимог Закону Про державну рєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Звернувшись до відповідно органу реєстрації прав та обтяжень ОСОБА_1, отримав відмову через невідповідність кадастрових номерів земельних ділянок, як зазначено у відмові, яка придбана і яка реєструється. Факт придбання ОСОБА_1, земельної ділянки площею 0,1875 га для будівництва житлового будинку, яка є частиною земельною ділянки загальною площею 5,78 га із кадастровим номером, який зазначений у договорі купівлі-продажу, підтверджується власне самим договором; кадастровим планом цієї земельної ділянки та витягом з державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 0,1875 га. Договір посвідчений нотаріусом, є чинним, відповідає в повній мірі нормам земельного законодавства на час його укладення та жодна із сторін не заявила про його недійсність.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1, у порядку, визначеному законом, придбав за оплатним договором купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,1875 га, після підписання договору та його реєстрації в реєстрі правочинів та передачі земля став володільцем земельної ділянки. На момент укладення договору кадастровий номер земельної ділянки не був істотною мовою договору, земельна ділянка її координати та інше, визначалися кадастровим планом. Однак він своє право не зареєстрував і правовстановлюючий документ (державний акт на право власності на земельну ділянку) не отримав, як це було визначено ст. 125-126 ЗК України станом на 2008 рік тобто на час укладення договору. Звернувшись до відповідно органу реєстрації прав та обтяжень ОСОБА_1, отримав відмову через невідповідність кадастрових номерів земельних ділянок. З огляду на рішення реєстратора речових прав виникає необхідність усунути невизначеність відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, яка набута ОСОБА_1, оскільки наявність такого суб'єктивного права позивача піддається сумніву і не визнається іншими особами та учасниками правовідносин. Іншого способу захистити своє право власності на правомірно придбану ним земельну ділянку позивач у даному випадку не має.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що відповідач та ПАТ Укрсоцбанк не заперечили щодо задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Та обставина, що згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна існують обтяження у виді іпотеки земельних ділянок різних за площами, що належать третім особам, в яких вказано кадастровий номер 3222782600:07:011:0093, частину якої придбав позивач, не перешкоджає визнанню за позивачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782602:02:007:0089, оскільки судом встановлено, що будь-які обтяження чи заборони, в тому числі іпотеки, щодо земельної ділянки, придбаної позивачем за договором купівлі-продажу з площею 0,1875 га із вказаним кадастровим номером 3222782602:02:007:0089 відсутні, жодна із сторін не заявила про їх наявність.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у розмірі 1013 грн., щодо сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 206, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної реєстрації прав та їх обтяжень Макарівської районної державної адміністрації Київської області, Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1875 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222782602:02:007:0089, що розташована у с. Березівка, Колонщинська сільська рада Макарівського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1013 грн., судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2018 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, 01033, ІПН НОМЕР_1;

ОСОБА_3 - АДРЕСА_2, 03150, ІПН НОМЕР_2;

Відділ державної реєстрації прав та їх обтяжень Макарівської районної державної адміністрації Київської області - вул. Гагаріна, 7, смт. Макарів Київської області, 08001, код ЄДРПОУ 24217537;

Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк - вул. Ковпака, 29, м. Київ, Україна, 03150, код ЄДРПОУ 00039019;

Суддя О.В. Тандир