Постанова

від 08.04.2010 по справі 2-а-61/10

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-61/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

в порядку письмового провадження

08.04.10 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шелесько В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в смт. Онуфріївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни» , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області , в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом його порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006р. по 31 грудня 2007 року та зобов'язати відповідача нарахувати на його користь та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу Дітям війни за період за період 2006-2007 років та 10 місяців 2008 року.

В березні 2010 року позивач звернувся до суду з письмовою заявою в якій у відповідності з ст. 137 КАС України заявив клопотання про зміну позовних вимог. Раніше в позові, поданому на початку 2009 року він просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки та 10 місяців 2008 року. Поскільки справа тривалий час розглядається, то він вирішив змінити позовні вимоги в сторону їх збільшення, а саме стягнення у відповідності з чинним Законодавством недоплаченої допомоги дітям війни за період з 2006 року по 2009 рік.

В зв'язку з віком та станом здоров'я просив справу слухати в його відсутності та задовольнити його позов в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що вона, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалась, а у 2008-2009 роках виплачувалась в неповному обсязі.

Верховна Рада України Законом України № 3235-ІV від 20.12.05 року Про державний бюджет України на 2006 рік ст. 77 та ст. 110, Законом України № 489-V від 19.12.2006 року Про державний бюджет України на 2007 рік ст. 71, пункт 12, призупинила дію статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 - рп/2007 р. від 09 липня 2007 року визнав положення Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік - п.12, ст. 71, яким призупинено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , такими, що відповідають Конституції України. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України Про соціальний захист дітей війни державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Просить суд врахувати, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні йому, як дитині війни, виплати його повідомлено не було.

Відповідно до статті 99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Мої законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні мені як дитині війни виплати мене повідомлено не було, тому про факт порушення моїх прав мені стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення моїх прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року, мені стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.

Позивач свої вимоги підтримала, при цьому подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача просив розглядати справу за його відсутності, при цьому в письмових запереченнях проти позову позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що не заперечує соціальний і правовий статус позивача, яка дійсно є дитиною війни .

Рішенням Конституційного Суду України по справі № 1-29/2007 від 09.07.2007р . визнано таким, що не відповідає Конституції України, пункт 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік № 489-У від 19.12.2006, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 3акону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1У від 18.11.2004 (далі -- Закон № 2195); рішенням Конституційного Суду. України № 1-28/2008 від 22.05.2008p. визнано таким, що не відповідає Конституції. України, Розділ II Закону Україні і "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-УІ від 28.12.2008р., на 2008 рік щомісячна соціальна допомога, передбачена в статті 6 Закону № 2195 виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни .

Разом з тим, рішення про відновлення дії вищевказаних законодавчих актів України, у редакції, чинній до внесення змін до них Верховною Радою України не приймалося.

Відповідно до норм статті 6 Закону № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України ( ст. 7 Закону № 2195) а не з коштів бюджету Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 (далі - Положення).

Відповідно до п.15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні управління.

Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають в його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пункт 9 Положення Про Пенсійний фонд України передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

З 01.01.2008 року і по теперішній час позивачу проводиться доплата до пенсії, як дитині війни у розмірі десяти відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-УІ від 28.12.2007р.

Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 відсутній, Пенсійний фонд України звернувся за роз'ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України .

Міністерство юстиції України підтвердило відсутність механізму реалізації положень ст.6 Закону №2195 та зазначило, що питання реалізації положень зазначеного закону слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону № 2155 . Інші міністерства відповіді на даний час не надали.

Також на даний час законодавством не прийнято жодного нормативного акта на виконання вказаних вимог Закону України „Про соціальний захист дітей війни", не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Сторони в судове засідання не з'явились, надали суду заяви в яких просять суд розглянути справу без їх присутності в порядку письмового провадження, позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач - позов не визнає.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії підлягає .частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених прав та інтересів, то дана вимога не підлягає вирішенню. Так, відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Враховуючи те, що відповідач по справі не наполягає на застосуванні позовної давності як підстави для відмови в задоволенні позову, то суд вимогу позивача про поновлення строку звернення до суду не вирішує.

З 1 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 1 8 років.

Судом встановлено, що, відповідно до пенсійного посвідчення позивач отримує пенсію за віком і йому встановлено статус дитина війни , тобто він має право на пільги передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

У відповідності до ст.ст.6,7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 1 7 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік зупинено. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України па 2006 рік" від 19 січня 2006 року, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку - визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" в зазначеній частині нереалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як діти війни, відповідно ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Онуфріївськокому районі Кіровоградської області не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007" від 19 грудня 2006 року, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на 2007 рік зупинено. Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнанні неконституційними.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеною строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів, то дана вимога не підлягас задоволенню з тих підстав, що до правовідносин пов'язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Онуфріївськокому районі Кіровоградської області в строк з 01 січня по 8 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",

Тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 "Про соціальний захист дітей війни", і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п.п.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008. п. п.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-УІ, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 18.11.2004 року) позивачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області не проводилось.

З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Онуфріївськокому районі Кіровоградської області нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На підставі зазначеного. ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Онуфріївськокому районі Кіровоградської області належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вищевказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

Законом України № 835 - VI від 26 грудня 2008 року Про Державний бюджет України на 2009 рік призупинення дії ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни не проводилось, а тому виплата позивачу підвищення до пенсій повинна проводитись на підставах, передбачених ст..6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових осіб. У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивачів, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов'язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобов'язати відповідача самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за відповідні періоди з врахуванням раніше нарахованих та виплачених сум .

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та те, що питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» та здійснити їм виплату.

Керуючись ч.2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (із змінами та доповненнями). ч.4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 1 7 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-ІУ (із наступними змінами), ст.58. п. 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У. пп.2 п.4І розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-У1. рішенням Конституційного суду України під 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законом України № 835-VI від 26 грудня 2008 року Про Державний бюджет України на 2009 рік , ст. ст. 10.11.158-163.167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - поновити

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в

в Онуфріївськокому районі Кіровоградської області щодо нездійснення підвищення та виплати до пенсії соціальної допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни,

відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. і з 01 січня 2009р. по 31 грудня 2009 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Онуфріївськокому районі Кіровоградської області здійснити щомісячне нарахування та виплату підвищення до пенсії соціальної допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09 липня 2007 р. по 31грудня 2007 р., та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 01січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду, може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Шелесько В.Д.