Постанова

від 08.08.2018 по справі 552/10590/2017

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 522/10590/17

провадження № 61-21820св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальна установа Одеська обласна філармонія ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу комунальної установи Одеська обласна філармонія на постанову апеляційного суду Одеської області від 20 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Колеснікової Г. Я., Ващенко Л. Г., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунальної установи Одеська обласна філармонія (далі - КУ Одеська обласна філармонія ) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання внести запис до трудової книжки про недійсність наказу і поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Позовна заява мотивована тим, що 29 листопада 2016 року адміністрація КП Одеська обласна філармонія видала наказ № 108-к про прийняття позивача на роботу артистом балету вищої категорії з 01 грудня 2016 року на умовах контракту терміном на три роки з окладом згідно штатному розпису (а. с. 44-45).

Наказом відповідача від 07 червня 2017 року № 40-к ОСОБА_1 звільнений з роботи на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України - у зв'язку з відмовою виконувати умови контракту (а. с. 15).

Посилаючись на незаконність звільнення, позивач просив суд: визнати противоправним та скасувати наказ КУ Одеська обласна філармонія від 07 червня 2017 року № 40-к про його звільнення з роботи артиста балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України; поновити на роботі артистом балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка з 07 червня 2017 року; зобов'язати відповідача внести запис до трудової книжки про недійсність наказу від 07 червня 2017 року № 40-к і поновлення на роботі з 07 червня 2017 року; стягнути з КУ Одеська обласна філармонія на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 червня 2017 року по день ухвалення рішення у справі; стягнути з комунальної установи Одеська обласна філармонія на його користь моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн; судові витрати стягнути з відповідача.

Позивач просив суд допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі.

Рішення районного суду мотивовано тим, що позивач відмовився виконати пункт 1 Розділу 3 контракту, який є особливою формою трудового договору, та згідно з яким він був зобов'язаний за розпорядженням роботодавця від'їжджати в службові відрядження на території України і за її межами, а тому при звільнені позивача не було порушено норми трудового законодавства.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2017 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до КУ Одеська обласна філармонія про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання внести запис до трудової книжки про недійсність наказу і поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ КУ Одеська обласна філармонія від 07 червня 2017 року № 40-к про звільнення

ОСОБА_1 з роботи артиста балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка на підставі пункту 8

статті 36 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 артистом балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка в КУ Одеська обласна філармонія з 07 червня 2017 року.

Зобов?язано КУ Одеська обласна філармонія внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про недійсність наказу від 07 червня 2017 року № 40-к і поновлення на роботі з 07 червня 2017 року.

Стягнуто з КУ Одеська обласна філармонія на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 червня 2017 року по

20 лютого 2018 року у розмірі 66 078,94 грн з утриманням податків, страхових внесків та інших обов?язкових платежів.

Стягнуто з КУ Одеська обласна філармонія на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди1 000,00 грн.

Стягнуто з КУ Одеська обласна філармонія на користь держави судовий збір у розмірі 8 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнуто з КУ Одеська обласна філармонія на користь держави судовий збір у розмірі 8 800,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що дострокове розірвання з ініціативи відповідача контракту шляхом звільнення позивача з роботи у зв'язку з відмовою виїжджати у відрядження, підстави якого не передбачені статтями 40, 41 КЗпП України є незаконним, а тому наказ про звільнення підлягає скасуванню з поновленням позивача на роботі та стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди.

21 березня 2018 року КУ Одеська обласна філармонія подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Одеської області від 20 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахував, що контракт є особливою формою трудового договору та не взяв до уваги, що відповідно до пункту 8 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним нормам процесуального права рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 04 листопада 2016 року між КУ Одеська обласна філармонія та ОСОБА_1, укладений контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури. Відповідно до умов якого ОСОБА_1 призначено на посаду артиста балету, вищої категорії, академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка КУ Одеська обласна філармонія . Строк дії контракту з 01 грудня 2016 року до 30 листопада 2019 року. Пунктом 1 розділу 3 (права та обов'язки сторін) контракту передбачено за розпорядженням роботодавця від'їжджати в службові відрядження на території України і за її межами (а. с.9-14).

Наказом КУ Одеська обласна філармонія від 29 листопада 2016 року № 108-к, з 01 грудня 2016 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в Академічний ансамбль української музики, пісні та танцю КУ Одеська обласна філармонія , на умови контракту (а. с. 44-45).

Згідно з рапортом художнього керівника ансамблю Чайка ОСОБА_2 від 19 травня 2017 року ОСОБА_1 відмовляється їхати у відрядження на фестиваль в складі колективу Чайка (а. с. 23).

Пунктом 1 розділу 3 (права та обов'язки сторін) контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури від 04 листопада 2016 року, укладеного між сторонами, в обов'язки працівника входить від'їжджати за розпорядженням роботодавця у службові відрядження на території України та за її межами.

Пунктом 3 розділу 6 (умови зміни, припинення та розірвання контракту) передбачено розірвання контракту з ініціативи роботодавця, що наступає у разі невиконання або неналежного виконання працівником зобов'язань, обумовлених цим контрактом.

01 червня 2017 року було видано Наказ КУ Одеська обласна філармонія № 25 про відрядження Академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка з 29 липня по 19 серпня 2017 року для участі у фестивалі Півдня Франції та Іспанії. В наказі зазначено, що витрати на відрядження по Україні за рахунок Одеської обласної філармонії у Франції та Іспанії за рахунок сторони, що запрошує. Підстава контракт від 12 лютого 2017 року, в якому зазначені умови відрядження (а. с. 24, 25, 32-37).

02 червня 2017 року складено акти, що ОСОБА_1 відмовився їхати у відрядження (а. с. 26, 29).

Наказом КУ Одеська обласна філармонія від 07 червня 2017 року № 40-к за невиконання розділу 3 умов контракту про роботу від 04 листопада 2016 року звільнено ОСОБА_1 з 07 червня 2017 року, на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України, в зв'язку з відмовою виконувати умови договору. В наказі зазначено, що підставою звільнення є: контракт, акт від 31 травня 2017 року, акт від 02 червня 2017 року. Крім того, зазначено, що 31 травня артисти балету академічного ансамблю української музики, пісні та танцю Чайка ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 відмовились їхати у відрядження з 29 липня по 19 серпня 2017 року у Францію та Іспанію, про що складено відповідний акт. 02 червня 2017 року складено акт про те, що артисти ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5 відмовились підписати акт від 31 травня 2017 року (а. с. 30).

Отже, підставою для звільнення стало порушення розділу 3 умов контракту, тобто відмова виконувати умови контракту, що є підставою для звільнення згідно пункту 8 статті 36 КЗпП України.

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Згідно пункту 8 статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема підстави, що передбачені самим контрактом.

Разом з тим, зміст поняття розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу розкрито законодавцем у пункті 4 статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40, 41 КЗпП України або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Виходячи з нормативного тлумачення пунктів 4, 8 статті 36, статей 40, 41 КЗпП України на припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом - пункт 8 статті 36 КЗпП України, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, положення статті 40 КЗпП України не поширюються.

Укладаючи контракт позивач погодився з його умовами у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що оскільки підстава для дострокового розірвання контракту та звільнення відповідача (відмова виїжджати у відрядження) не передбачена статтями 40, 41 КЗпП України, то таке звільнення є незаконним. При цьому судом не враховано, що положення статті 40 КЗпП України не поширюються на правовідносини, що виникли у зв'язку укладанням між сторонами особливої форми трудового договору - контракту.

Колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, який встановивши, що позивачем не було виконано вимоги пункту 1 розділу 3 контракту, враховуючи те, що він погодився з умовами контракту у тому числі і з підвищеною відповідальністю за порушення його умов, обґрунтовано вважав, що порушення пункту контракту є підставою для його дострокового розірвання на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до вимог статті 388 ЦК України , та помилково було скасоване рішенням апеляційного суду.

Частиною першою статті 413 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційним судом скасовано законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду відповідно до положень статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення районного суду.

Керуючись статтями 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунальної установи Одеська обласна філармонія задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 20 лютого 2018 року скасувати, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова апеляційного суду втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило