Рішення

від 13.08.2018 по справі 904/2705/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2705/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ"м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Житлово-будівельний кооператив "РАССВЕТ-41", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 358 057,95 грн.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 3314/01 від 11.07.2018

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельний кооператив "РАССВЕТ-41" простягнення заборгованості у сумі 358 057,95 грн. за Договором купівлі - продажу теплової енергії № 598 від 04.10.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору № 598 від 04.10.2013 року в частині повної та своєчасної оплати за споживчу теплову енергію, на підставі чого утворилась заборгованість в сумі 319 430,24 грн.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки у сумі 4 322,75 грн.

На підставі договору Позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений газ у розмірі 7 520,11 грн., суму компенсації за інфляційні втрати 14 625,33 грн. та 7% штрафу у розмірі 12 159,52 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.07.2018 о 11:00 год.

У зв'язку з відрядженням судді Назаренко Н.Г. судове засідання, призначене на 16.07.2018, не відбулося та ухвалою від 12.07.2018 призначено судове засідання на 13.08.2018.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Про засідання суду Відповідач повідомлявся на адресу, вказану в позові та ЄДР, однак на адресу суду повернулися поштові відправлення з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктом 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Пунктом 99 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. № 270 передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Оскільки ухвали суду направлялися Відповідачеві на адресу, вказану в позові та ЄДР і повернулися на адресу суду з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання", суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштового відправлення (фактично відмовившись від одержання поштового відправлення), Відповідач не одержав ухвали суду, чим позбавив себе можливості захисту від вимог Позивача.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення їх до суду з поміткою «повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та про призначення судового засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність. Тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважного представника і причини неявки цього представника у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до п. 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.08.2018 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2013 між Державним підприємством "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - теплопостачальна організація - продавець) та Житлово-будівельним кооперативом "РАССВЕТ-41" (далі - споживач - покупець) укладений Договір № 598 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір).

За цим договором теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві - покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року.

Обов'язки теплопостачальної організації-продавця виписувати рахунки споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-приймання послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 4.2.5. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться за правилами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунком періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20 числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії. Тариф на постачання теплової енергії з 01.01.2011 складає 256,25 грн. за 1 Гкал з ПДВ.

Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та дії до 03.10.2014 року керуючись частиною 3 ст. 631 Цивільного кодексу України. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; припинення відповідного рішення господарським судом; ліквідація однієї із сторін (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 10.2 Договору припинення дії договору не звільняє споживача-покупця від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.3 Договору).

На виконання умов Договору в період з 01.02.2017 по 17.04.2018 позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані відповідачем без заперечень.

Позивач у позові зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату теплової енергії, у зв'язку з чим залишок заборгованості складає 319 430,24 грн., що і стало причиною спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи п. 6.3. Договору строк оплати наданих послуг за спірний період є таким, що настав.

Відповідач у встановлені строки свої зобов'язання по оплаті не виконав, доводи позивача, наведені в позовній заяві не спростував.

На момент розгляду справи борг відповідача складає 319 430,24 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 14 625,33 грн. - інфляційних втрат за період з 01.04.2017 по 01.05.2018, 4 322,75 грн. - 3% річних за період з 21.03.2017 по 30.05.2018, 7 520,11 грн. - пені за період з 21.03.2018 по 30.05.2018 та 7% штрафу у розмірі 12 159,52 грн.

Підпунктом 7.2.7. Договору встановлено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що її сума за період з 21.03.2018 по 30.05.2018 становить 7 715,64 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем - 7 520,11 грн.

7% штрафу нараховані правомірно та вони підлягають стягненню у сумі 12 159,52 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних за період з 21.03.2017 по 30.05.2018 становить 4 346,00 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 4 322,75 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зазначена позиція суду узгоджена з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах № 905/707/16 від 26.10.2016р., № 905/711/16 від 22.11.2016р. та № 904/6149/16 від 27.12.2016р.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати за період з квітня 2017 року по квітень 2018 року складають 14 857,79 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 14 625,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з стягненням з відповідача на користь позивача 319 430,24 грн. - основного боргу, 14 625,33 грн. - інфляційних втрат, 4 322,75 грн. - 3% річних, 7 520,11 грн. - пені та 7% штрафу у розмірі 12 159,52 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 5 370,87 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" до Житлово-будівельний кооператив "РАССВЕТ-41" про стягнення заборгованості у сумі 358 057,95 грн. - задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельний кооператив "РАССВЕТ-41" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон Гірницький, б. 34, код ЄДРПОУ 24238114) на користь Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрочна, 1 код ЄДРПОУ 00130850) основний борг у розмірі 319 430,24 грн. , інфляційні втрати - 14625,33 грн., 3% річних - 4 322,75 грн., пеню - 7 520,11 грн., 7% штрафу - 12 159,52 грн., витрат по сплаті судового збору - 5 370,87 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.08.2018

Суддя ОСОБА_2