Рішення

від 08.08.2018 по справі 904/1831/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2018м. ДніпроСправа № 904/1831/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Олійник Раїси Муратівни, м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання договору укладеним в редакції позивача

Представники:

Від позивача: Коробов І.О., дов. №7/10-113 від 17.01.2018р.

Від відповідача: Кравченко О.О., дов. №675 від 24.03.2018р.

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Дніпровська міська рада звернулась до Фізичної особи-підприємця Олійник Раїси Муратівни з позовом про визнання договору укладеним в редакції позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що декларацією про готовність об'єкту до експлуатації від 03.09.2014р. №ДП142142460030, об'єкт "Будівництво кафе з літнім майданчиком", адреса: вул. Героїв Сталінграду (просп. Богдана Хмельницького), 27Д, м. Дніпропетровськ (Дніпро), загальною площею 386,8кв.м., замовником якого є відповідач, був введений в експлуатацією.

Позивач зазначає, що відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва (відповідач) зобов'язаний укласти з позивачем договір про пайову участь.

Листом №10/15-762 від 11.12.2017р. позивач направив на адресу відповідача 2 примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Дніпра.

Вказаний лист відповідач отримав 20.12.2017р., але станом на день подання позову відповідач не уклав із міською радою договір про пайову участь на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

12.06.2018р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення з приводу залучення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача.

18.06.2018р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити з задоволенні позовних вимог. За твердженням відповідача, у нього відсутні зобов'язання з укладення договору про пайову участь та оплати відповідного внеску, після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Крім того, відповідач посилається на те, що укладення договору після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію порушує вимоги частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також, відповідач зазначає, що він не є власником майна щодо якого позивач має намір укласти спірний договір та посилається на договір дарування нерухомого майна від 10.12.2014р., укладений з Гадіровим А.Т.

Разом з тим, 18.06.2018р. відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, в якій останній наполягає на пропущенні позивачем строку для подання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2018р. залучено Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача.

03.07.2018р. позивачем до суду надана письмова відповідь на відзив. У відповіді позивач зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язок укладення договору про пайову участь покладено на замовника будівництва (відповідача). Невиконання зазначеного зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укладення договору про пайову участь, у тому числі і після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Також позивач стверджує, що саме забудовник зобов'язаний сплатити пайову участь, і відчуження майна, не звільняє його від такого зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

13.07.2018р. на адресу суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву від відповідача, у яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки договір про пайову участь на розвиток соціальної інженерно - транспортної інфраструктури міста може бути укладений лише до прийняття об'єкта будівництва до експлуатації.

Також 13.07.2018р. відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що 24.05.2018р. проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Олійник Раїси Муратівни.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018р., оголошено перерву у судовому розгляді справи по суті, та призначене судове засідання на 08.08.2018р.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, суд установив таке.

Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 03.09.2014р. №ДП142142460030 (а.с. 15-16) введений в експлуатацію об'єкт: кафе літ.А-1 (загальна площа 179,8кв.м, основна площа - 91,2кв.м), літній майданчик (загальна площа - 207,0кв.м), загальною площею 386,8кв.м., розташований за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 27-Д. Згідно зазначеної декларації, замовником об'єкта є Фізична особа - підприємець Олійник Раїса Муратівна.

Згідно з пунктом 1 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.09.2014р. №ДП142142460030 (а.с. 15-16) замовником будівництва "Будівництво кафе з літнім майданчиком по вул. Героїв Сталінграду, 27Д, м. Дніпропетровськ" визначено Фізичну особу - підприємця Олійник Раїсу Муратівну (паспорт серії НОМЕР_2; ІПН: НОМЕР_1; 49000, АДРЕСА_1).

Крім того, пунктом 11 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.09.2014р. №ДП142142460030 (а.с. 15-16) визначено, що дата початку будівництва - 07.08.2014р., а дата закінчення будівництва - 25.08.2014р.

Також, у пункті 11 1 декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03.09.2014р. №ДП142142460030 зазначено, що відповідач користується земельною ділянкою кадастровий номер №1210100000:02:295:0001 на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.01.2006р. за №040610400239, про що зроблений запис в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 10.03.2006р.

Вказаний договір оренди землі від 13.01.2006р. (а.с. 79 - 82), підписаний між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), згідно якого відповідач отримав в оренду земельну ділянку в м. Дніпропетровськ по вул. Героїв Сталінграду, 27Д, площа якої становить 0,0464га.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 03.09.2014р. №ДП142142460030 була зареєстрована в Державній архітектурно-будівельній інспекції України, що підтверджується відомостями з її сайту.

Відомостями з офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України (http://www.dabi.gov.ua/) також підтверджується, що замовником будівництва є Фізична особа - підприємець Олійник Раїса Муратівна.

Із сукупності перелічених документів та відомостей, визначених в них, вбачається, що Фізична особа - підприємець Олійник Раїса Муратівна виступила замовником будівництва "Будівництво кафе з літнім майданчиком по вул. Героїв Сталінграду, 27Д, м. Дніпропетровськ".

Підставою для звернення з позовом стало те, що відповідач як замовник будівництва об'єкта "Будівництво кафе з літнім майданчиком по вул. Героїв Сталінграду, 27Д, м. Дніпропетровськ" ухиляється від передбаченого ч.ч. 2, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра шляхом укладання із позивачем відповідного договору, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Замовник будівництва не звертався до міської ради до введення об'єкту в експлуатацію щодо укладення відповідного договору, обов'язок укладення, якого визначений ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що призвело до недоотримання міським бюджетом коштів.

Будівництво кафе літ.А-1 (загальна площа 179,8кв.м, основна площа - 91,2кв.м), літній майданчик (загальна площа - 207,0кв.м), загальною площею 386,8кв.м., розташованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 27-Д є завершеним, зазначений об'єкт готовий до експлуатації, Фізична особа - підприємець Олійник Раїса Муратівна в порушення вимог чинного законодавства не взяла участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, що призвело до недоотримання міським бюджетом коштів.

Листом №10/15-762 від 11.12.2017р. (а.с. 17) Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради направив на адресу Фізичної особи - підприємця Олійник Раїси Муратівни для ознайомлення та підписання 2 примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4903306108110 (а.с. 18), лист №10/15-762 від 11.12.2017р., вручений відповідачу 20.12.2017р.

Позивач вказує, що до теперішнього часу договір не укладено, кошти пайової участі не сплачено, що свідчить про ухилення відповідача від укладання договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 40 якого встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Так, за приписами ч. 2 зазначеної статті Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).

В силу вимог ч. 5 цієї статті Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 8 та 9 ст. 40 Закону).

В силу положень ч. 1 ст. 40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. На виконання цих вимог рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 №5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (далі - Порядок).

За приписами п. 2.6 Порядку (із змінами та доповненнями) договір на пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається між Дніпропетровською міською радою в особі Департаменту та замовником будівництва. Договір укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання.

В силу вимог статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином, приписами ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування. Правовий аналіз частин 8 та 9 у сукупності з іншими положеннями цієї статті Закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

Такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах строку, встановленого ч. 9 ст. 40 Закону. Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Господарський суд зазначає, що органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 16.11.2016 у справі № 922/5937/15 та від 30.11.2016 у справі № 922/6409/15.

За встановлених обставин справи вбачається, що будівництво об'єкту "Будівництво кафе з літнім майданчиком по вул. Героїв Сталінграду, 27Д, м. Дніпропетровськ" є завершеним, а об'єкт готовим до експлуатації, однак в порушення вимог законодавства, Фізична особа - підприємець Олійник Раїса Муратівна не взяла участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра шляхом укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Частиною 1 ст. 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Частиною 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено істотні умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, якими є: розмір пайової участі, строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін. Крім того, невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

За приписами Розділу 2 Порядку (із змінами та доповненнями) величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи з розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва об'єктів. Нормативи одиниці створеної потужності (квадратний метр тощо) об'єктів визначені у додатку 1 до цього Порядку.

За умовами п. 2.5 Порядку (із змінами та доповненнями) граничні розміри пайової участі у відсотках від загальної кошторисної вартості об'єктів визначені у додатку 3 до цього Порядку та не перевищують встановленого законом розміру.

Величина пайової участі із застосуванням норми щодо його граничного розміру встановлюється з урахуванням зонального коефіцієнта.

Загальна кошторисна вартість для розрахунку величини пайової участі повинна бути визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Норма щодо граничного розміру пайової участі застосовується за умови надання замовником (забудовником) належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту.

У разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до п. 2.1 - 2.4 цього Порядку.

Забудовником не було надано, для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту, у зв'язку із чим фінансово-економічним департаментом підготовлено розрахунок внеску виходячи із розміру пайової участі, визначеної за нормативами одиниці створеної потужності об'єкта, із розрахунку площі об'єкту 386,8кв.м. та нормативу розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням - інші заклади торгівлі (423,6).

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пайової участі, за встановлених обставин справи, господарський суд констатує, що проект спірного договору містить всі істотні умови, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а розрахунок розміру пайової участі, що є додатком до цього договору, здійснено у відповідності до Порядку та він є арифметично правильним.

Крім того, з аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору, покладений саме на замовника будівництва.

Таким чином, наведене спростовує позицію відповідача стосовно того, що після підписання договору дарування спірного майна та відповідно його вибуття із власності відповідача, у нього відсутній обов'язок прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури міста Дніпра.

Стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Олійник Раїси Муратівни, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Застосування наведеної вище норми пов'язано з необхідністю вилучати з процесу господарського судочинства справи, порушені за позовами, що подані внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, чи право або інтерес не підлягають судовому захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області - 02.05.2018р. (штамп канцелярії суду про прийняття позовної заяви; а.с. 3). Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2018р. порушено провадження у справі №904/1831/18, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 30.05.2018р.

Відповідно до інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1003942364 від 05.05.2018р. (а.с. 31-32), станом на 02.05.2018р., відповідач - Фізична особа - підприємець Олійник Раїса Муратівна мала статус фізичної особи - підприємця.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції як за суб'єктним критерієм, так і за характером спірних відносин.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1004210735 від 16.07.2018р. (а.с. 137 - 138) припинення підприємницької діяльності Олійник Р.М. здійснено 24.05.2018р.

Якщо відповідна зміна статусу особи відбулася після порушення провадження у справі, вона не спричиняє наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону № 755-IV у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Якщо стороною господарського спору є громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату прийняття судового рішення втратив цей статус, то зміна статусу, що відбулася після порушення провадження у справі, не зумовлює наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

За наведених обставин, клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018р. у справі №916/559/17.

Відповідно до змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати укладеним в редакції позивача договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Дніпра.

За змістом наданого позивачем договору (вступна частина та розділ 7 договору), сторонами виступають Дніпровська міська рада та Фізична особа - підприємець Олійник Раїса Муратівна.

При цьому судом встановлено, що 24.05.2018р. відбулось припинення підприємницької діяльності Олійник Р.М.

Таким чином, на теперішній час визнати укладеним договір в редакції, запропонованій позивачем, є неможливим. Оскільки положення договору в частині найменування та реквізитів особи не відповідатимуть обставинам, існуючим на даний час.

За наведених обставин, в задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Олійник Раїси Муратівни про визнання договору укладеним в редакції позивача - слід відмовити.

Враховуючи той факт, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, не підлягає застосуванню і строк позовної давності.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуюче відмову в задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради, судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 91, 129, 231, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Олійник Раїси Муратівни про визнання укладеним в редакції позивача договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Дніпра - відмовити.

В судовому засіданні 08.08.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст підписаний 16.08.2018р.

Суддя Р.Г.Новікова