Ухвала

від 13.08.2018 по справі 907/332/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" серпня 2018 р.                     м. Ужгород                              Справа № 907/332/18

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

розглянувши матеріали заяви приватного консалтингового підприємства «Консульт», м. Хуст про розподіл судових витрат у справі

за позовом приватного консалтингового підприємства «Консульт», м. Хуст

до Хустської районної ради Закарпатської області, м. Хуст

про стягнення заборгованості в сумі 2630,07 грн., в т. ч. 2484,00 грн. – основна заборгованість, 27,32 грн. – інфляційні втрати, 10,00 грн. – 3% річних, 108,75 грн. – пеня,

ВСТАНОВИВ:

27.07.18 приватне консалтингове підприємство «Консульт» звернулося до суду із заявою про розподіл судових витрат, за змістом якої просить додатково стягнути на свою користь з Хустської районної ради Закарпатської області суму 4850 грн. як витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі. Посилається при цьому на приписи ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) та долучає до заяви докази оплати адвокату винагороди після закінчення провадження у справі, зокрема, платіжне доручення від 11.07.18.

Питання розподілу судових витрат врегульовано відповідними нормами ГПК України.

Так, згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи ; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

           Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

           Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було закрито у зв'язку із відсутністю предмету спору, про що винесено ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.06.18; цією ж ухвалою позивачу - заявнику у даній справі - за його клопотанням повернуто з Державного бюджету України сплачений ним за подання позову судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

          Матеріали справи не містять доказів подання позивачем до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він понесе і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та доказів сплати позивачем судових витрат у зв'язку з розглядом справи, крім судового збору, поданих ним у встановленому порядку та строки.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивач питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час провадження у справі перед судом не порушував, не надавав у встановленому порядку та строки відповідні докази. Натомість, питання відшкодування цих витрат ним піднято після завершення провадження у справі.

За таких обставин за змістом наведених норм процесуального закону відсутні підстави відшкодування позивачеві суми 4850 грн. як його витрат на професійну правничу допомогу у даній справі за рахунок відповідача, відтак - у задоволенні заяви належить відмовити.

Не може бути вирішена заява про розподіл судових витрат за приписами ст. 244 ГПК України, на яку також посилається заявник.

Так, за приписами ст. 244 ГПК України, яка врегульовує питання ухвалення додаткового рішення, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У даній справі питання про судові витрати було предметом розгляду суду та було вирішено судом – за клопотанням позивача йому повернуто сплачений судовий збір, інші питання перед судом не ставилися, відтак – відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 234, 235, 244 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви приватного консалтингового підприємства «Консульт», м. Хуст про стягнення з Хустської районної ради Закарпатської області суми 4850 грн. як витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.08.18 та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом строку, передбаченого ст. 256 ГПК України.

Суддя Ушак І.Г.