Рішення

від 08.08.2018 по справі 924/326/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 924/326/18

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення

Державної фіскальної служби України

до Університету Державної фіскальної служби України

про стягнення боргу в сумі 53 683,78 грн.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №72/04-14 від 30.05.2018 року);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №873/91.91-01-23 від 10.04.2018 року),

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла за підсудністю позовна заява Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Державної фіскальної служби України (далі - позивач) до Університету Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 18 181,07 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати наданих позивачем послуг з теплопостачання, електроенергії, водопостачання та водовідведення, експлуатаційних послуг, пов'язаних з утриманням будівлі та прибудинкової території (далі - послуги).

Ухвалою суду від 29.05.2018 року позовну заяву Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Державної фіскальної служби України залишено без руху, на підставі п. 10 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

08 червня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.

Ухвалою суду від 11.06.2018 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 11 липня 2018 року.

02 липня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просив суд стягнути з відповідача 18 181,07 грн. боргу по сплаті наданих послуг за листопад-грудень 2017 року та 35 502,07 грн. боргу по сплаті наданих послуг за січень-червень 2018 року, яка була прийнята до розгляду судом.

11 липня 2018 року в засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача проти позову не заперечував.

Ухвалою суду від 11.07.2018 року підготовче засідання відкладено на 08 серпня 2018 року.

12 липня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1777/91-91-01-23 від 09.07.2018 року.

07 серпня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заяву про визнання відповідачем позову частково.

08 серпня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 11.07.2018 року.

08 серпня 2018 року в засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 53 683,78 грн. боргу, з яких 18 181,07 грн. боргу по сплаті наданих послуг за листопад-грудень 2017 року та 35 502,71 грн. боргу по сплаті наданих послуг за січень-червень 2018 року, яка була прийнята до розгляду судом.

Представник відповідача у засіданні просив суд не розглядати відзив №1777/91-91-01-23 від 09.07.2018 року, у засіданні представник відповідача не заперечував проти факту надання позивачем послуг відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

На підставі поданої представниками сторін письмової згоди, суд закрив підготовче провадження і перейшов до судового розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача проти позову не заперечував.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

16 березня 2017 року, на виконання наказу Державної фіскальної служби України "Про закріплення права оперативного управління (користування) нерухомим майном" №224 від 31.03.2015 року (далі - наказ №224), між Департаментом спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Державної фіскальної служби України (далі - позивач) та Університетом Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) був укладений договір про відшкодування витрат на утримання частини будівлі №1716909 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування частину будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Тернопільська, 13/3 (далі - приміщення), а відповідач зобов'язувався вказане приміщення прийняти, вчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги.

04 травня 2017 року позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода №1 про внесення змін до договору №1716909 від 16.03.20107 року про відшкодування витрат на утримання частини будівлі (далі - додаткова угода №1), відповідно до умов якої сторони домовились пункт 2.1 розділу 2 договору викласти у наступній редакції: "2.1. Загальна ціна договору складає 84 702,30 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот дві гривні 30 коп.), у тому числі:

КЕКВ 2240 "оплата послуг відшкодування експлуатаційних витрат на утримання адміністративної будівлі, оплату послуг (оплата експлуатаційних послуг, пов'язаних з утриманням будівлі та прибудинкової території (послуги зв'язку, вивіз твердих побутових відходів, дератизація приміщень та обслуговування електричних мереж, крім комунальних) - 7 353,12 грн.; КЕКВ 2271 "оплата теплопостачання" - 32 000,00 грн.; КЕКВ 2272 "оплата водопостачання та водовідведення" - 1 439,98 грн.; КЕКВ 2273 "оплата електроенергії" - 43 909,20 грн.

Згідно з п. 2.2 договору, відповідач щомісячно оплачує виставлені позивачем рахунки на відшкодування експлуатаційних витрат на утримання адміністративної будівлі, оплату послуг електропостачання, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, телефонного зв'язку, вивіз твердих побутових відходів та дератизації приміщення, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача до 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 2.3 договору, на виконання пункту 4 наказу Державної фіскальної служби України від 31.03.2015 року №224 "Про закріплення права оперативного управління (користування) нерухомим майном", для документального підтвердження пропорційності витрат на утримання приміщення, позивач надає відповідачу копії рахунків на оплату комунальних послуг в цілому по будівлі.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що відповідач забезпечує відшкодування, згідно виставлених позивачем рахунків, вартості витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на підставі показників приладів обліку, а у разі неможливості - пропорційно займаній площі (теплопостачання), кількості користувачів (вода і водовідведення).

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За твердженнями представника позивача, за період з листопада 2017 року до червня 2018 року, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 53 683,78 грн.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з актів наданих (спожитих) послуг та рахунків - фактур, відповідачем отримано від позивача послуги у листопаді 2017 року на суму 7 773,40 грн., у грудні на суму 10 407,67 грн., у січні 2018 року на суму 3 265,60 грн., у лютому на суму 4 878,19 грн., у березні на суму 8 708,15 грн., у квітні на суму 12 200,00 грн., у травні на суму 3 247,89 грн., у червні на суму 3 202,88 грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти отримання відповідачем послуг за період з листопада 2017 року до червня 2018 року на загальну суму 53 683,78 грн. не заперечував.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 53 683,78 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. 12, ст. ст. 13 -15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 75, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 6 ст. 183, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Державної фіскальної служби України до Університету Державної фіскальної служби України про стягнення боргу в сумі 53 683,78 грн.

Стягнути з Університету Державної фіскальної служби України (08201, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Університетська, 31, ідентифікаційний код 40233365) на користь Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Державної фіскальної служби України (29018, місто Хмельницький, вулиця Тернопільська, 13/3, ідентифікаційний код 39774638) 53 683,78 грн. (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят три грн. 78 коп.) боргу; 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 16.08.2018 року.

Суддя С. Грабець