Рішення

від 14.08.2018 по справі 916/1163/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. Справа № 916/1163/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності від 22.03.2018р.

від відповідача: не з'явився,

розглянувши справу №916/1163/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК» (61091, АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартсвіт» (65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка,1, офіс 511) про стягнення 53137,05грн., з яких 50 000,00 грн. - сума попередньої оплати за непоставлений товар, 3 137,05 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

1. Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 01.12.2017р. між позивачем - ТОВ «АВК» та відповідачем - ТОВ «Смартсвіт» було укладено договір у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою є договором поставки, де ТОВ «АВК» виступило покупцем, а ТОВ «Смартсвіт» - постачальником. Домовленість між сторонами була здійсненна в телефонному режимі, під час якої покупець замовив у продавця - блок живлення БПН 1002 у кількості 2шт. та блок живлення БПТ 1002 у кількості 2шт. на загальну суму 77 304,00 грн., відповідно до чого постачальником було виставлено рахунок на оплату №171201001 від 01.12.2017р., який надіслано засобами електронного зв'язку. Крім того, сторонами було усно узгоджено щодо поставки товару протягом 3-х робочих днів з дня здійснення передоплати у розмірі не менше, ніж 20% від суми поставки.

2. Позивач зазначає, що на виконання вимог договору, укладеного у спрощений спосіб, позивачем 01.12.2017р. та 12.12.2017р. було перераховано передоплату на загальну суму 50 000,00 грн., однак, відповідачем у відповідний строк товар не поставлено. Через не здійснення відповідачем поставки товару, позивач 28.12.2017р. надіслав відповідачу вимогу від 26.12.2017р. про повернення протягом семи днів суми передоплати або оплаченого товару, яку з боку відповідача отримано 09.01.2018р., однак докази виконання якої в матеріалах справи відсутні. У зв'язку з чим у відповідача виникли зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 50 000грн., на які позивачем нараховано проценти за користування чужими грошовими коштами.

3. Відповідач у судові засідання не з'являвся, правом на подання відзиву не скористався. При цьому, причини неявки відповідача в судові засідання на момент прийняття судом рішення суду не відомі, ухвали суду надсилались за юридичною адресою відзначеною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2018р. відкрито провадження у справі №916/1163/18, ухвалено розглядати справу №916/1163/18 за правилами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на „16» липня 2018 р. о 11год.30хв.

5. Ухвалою суду від 16.07.2018р. розгляд справи відкладено та доручено забезпечити проведення судового засідання в режимі відоеконференції, яке відбудеться 01.08.2018р. о 10год.00хв.

6. У судовому засіданні 01.08.2018р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 14.08.2018р. о 10год.00хв.

7. Клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження від 11.06.2018р. за вх.№2-2895/18, клопотання про відкладення розгляду справи від 10.07.2018р. за вх.№13786/18, клопотання про участь позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції від 17.07.2018р. за вх.№2-3637/18, були судом задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи :

8. ТОВ «Смартсвіт» виставив ТОВ «АВК» рахунок №171201001 від 01.12.2017р. на суму 77 304,00грн. за купівлю блоку живлення БПН 1002 у кількості 2шт. та блоку живлення БПТ 1002 у кількості 2шт.

9. Вказаний рахунок частково був оплачений ТОВ «АВК» платіжними дорученнями №4915 від 01.12.2017р. на суму 38 652,00 грн., №4949 від 12.12.2017р. на суму 11 348, 00грн., що підтверджується банківськими виписками АТ „ПРОКРЕДИТ БАНК» станом на 15.05.2018р.

10. Сторонами справи не подано доказів поставки Товариством з обмеженою відповідальність «Смартсвіт» Товариству з обмеженою відповідальністю „АВК» товару, обумовленого рахунком №171201001.

11. Претензія позивача від 26.12.2017р., щодо поставки товару або повернення грошових коштів була отримана відповідачем 09.01.2018р., про що свідчить повідомлення відділення зв'язку про вручення поштового відправлення, однак докази її задоволення ТОВ „Смартсвіт» у матеріалах справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

12. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

13. Положеннями ч.1 ст.181 ГКУ передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

14. Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

15. Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

16. Відповідно до ст. 693 ЦК України , якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу . У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

17. Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

18. Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

19.Положеннями ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20. Таким чином, судом встановлено, що 01.12.2017р. та 12.12.2017р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 50 000,00 грн. на виконання договору, укладеного між сторонами спору у спрощений спосіб, що є попередньою оплатою за замовлений у відповідача товар. Відповідач у свою чергу умови договору не виконав, товар не поставив, вимогу позивача про повернення передоплати, надіслану у прядку ч.2 ст.530 ЦК України, не задовольнив, у зв'язку з чим є правомірною та обґрунтованою позовна вимога ТОВ «АВК» про стягнення з ТОВ «Смартсвіт» 50000грн. попередньої оплати, яка і підлягає судом задоволенню у повній мірі.

21. Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 137,05 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 17.01.2018р. по 31.05.2018р. Так, обґрунтовуючи нарахування процентів та порядок їх обрахунку, позивач послався на положення ст.ст.693, 536, 8, 1048 ЦК України.

22. Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

23. Згідно ч.1 статті 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

24. Положення ч.1 ст.1046 ЦК України визначають, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

25. Відповідно до ч.1 ст.8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Отже, аналогію закону можна застосовувати лише у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин.

26. Позивач при розрахунку процентів за користування чужими грошовими коштами виходить із того, що договір позики та відносини стосовного вказаного договору є подібними до відносин, що регулюють пов'язані з користуванням чужими грошовими коштами, в даному випадку договору поставки та/або купівлі-продажу.

27. Проте, дана норма (ст.1048 ЦК України) не може бути застосована до відносин поставки (купівлі - продажу) щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами внаслідок договору поставки і безпідставного збереження грошових коштів у вигляді суми попередньої оплати, не дає підстав суду дійти висновків, що такі правовідносини подібні за змістом , а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої ст. 8 ЦК України . Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі N 3-39гс15.

28. Крім того, судом встановлено, що договір поставки між сторонами фактично у письмовій формі не укладався, а відтак договором нарахування процентів не передбачалось, та позивачем не надано посилань на чинні норми закону, які б передбачали нарахування процентів без укладення договору. Отже, не ґрунтується на нормах Закону проведений позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами.

29. Відтак, підстави для задоволення позову у частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих позивачем на підставі статей 536 , 1048 ЦК України у суду відсутні та в цій частині у позові суд відмовляє.

30. У попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат позивач визначив, зокрема, сплату ним судового збору у розмірі 1762,00грн.

31. Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

32. За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1762,00грн., які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок часткового задоволення його вимог за рахунок відповідача в сумі 1 657,98 грн.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартсвіт» (65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка,1, офіс 511) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартсвіт» (65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка,1, офіс 511, код ЄДРПОУ 40455953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК» (61091, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32566103) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. суми попередньої оплати за непоставлений товар, 1657 (одну тисячу шістсот п'ятдесят сім) грн. 98 коп. судового збору.

3. Відмовити позивачу у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 серпня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук