Постанова

від 08.08.2018 по справі 921/436/17-г/5

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2018 р. Справа № 921/436/17-г/5

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд, у складі колегії суддів:

головуючого (судді - доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Процевич Р.Б.,

явка учасників справи:

від апелянта: Павлюк Н.В.

від стягувача: не з'явився;

від боржника: не з'явився;

розглянув апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича б/н від 05.06.2018

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 14.05.2018 про визнання неправомірними дій приватного виконавця та зобов'язання приватного виконавця усунути допущені порушення, суддя: Хома С.О., м.Тернопіль, повний текст ухвали підписано - 21.05.2018,

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" б/н від 27.04.2018

у справі за позовом (стягувача) товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА АГРО Україна", м.Київ,

до відповідача (боржника) товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина", м.Тернопіль,

про стягнення 6 332 664,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" звернулось до господарського суду Тернопільської області зі скаргою про:

1) визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В.:

- прийняття до виконання наказу господарського суду Тернопільської області виданого 20.02.2018 у справі №921/436/17-г/5 та відкриття виконавчого провадження № 56082101;

- накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках;

-накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику;

- оголошення в розшук транспортних засобів.

2)зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. скасувати постанови:

-про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2018 ВП №56082101;

-про арешт коштів боржника від 04.04.2018 ВП № 56082101;

-про арешт майна боржника від 04.04.2018 ВП № 56082101;

-про розшук майна боржника від 25.04.2018 ВП № 56082101 та припинити чинність арештів та розшук майна боржника.

Правовими підставами для задоволення скарги зазначає п. 10 ч. 4 ст. 4, ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 48, п. 3 ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , ст. 2 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , ст. 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , ч. 5 ст. 18 Закону України Про заставу .

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.05.2018 вищезазначену скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" задоволено повністю.

Ухвала суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. щодо прийняття до виконання наказу господарського суду Тернопільської області виданого 20.02.2018 у справі №921/436/17-г/5 та відкриття виконавчого провадження №56082101 мотивована тим, що місцезнаходженням боржника та його майна є місто Тернопіль, а тому приватний виконавець Павлюк Н.В., виконавчого округу м. Києва, всупереч вимогам п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" не повернув стягувачу - ТОВ ДВА АГРО Україна виконавчий документ у зв'язку із пред'явленням останнього не за місцем виконання.

Суд першої інстанції задоволив решту вимог скарги, оскільки наступні дії приватного виконавця ґрунтувались на неправомірному прийнятті до виконання наказу Господарського суду Тернопільської області виданого 20.02.2018 у справі №921/436/17-г/5 та відкритті виконавчого провадження № 56082101.

За коротким змістом вимог апеляційної скарги приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Н.В. просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 14.05.2018 та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні скарги ТОВ Агроцентр-Галичина , у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з узагальненими доводами апеляційної скарги приватний виконавець зазначає, що місцевим господарським судом неналежним чином повідомлено про час, дату та місце слухання справи, а тому апелянт був позбавлений можливості надати докази наявності майна боржника в межах виконавчого округу м. Києва, якими останній керувався при прийнятті до виконання наказу господарського суду Тернопільської області виданого 20.02.2018 у справі №921/436/17-г/5 та відкритті виконавчого провадження №5608210. Зокрема, апелянт посилається на заяву стягувача, в якій останній вказує про наявність майна боржника в межах виконавчого округу м. Києва в межах виконання договору зберігання №27-04/15 від 27.04.2015, який укладений між стягувачем та боржником, за умовами якого боржник здійснює доставку партій товару власним автомобільним транспортом до місця зберігання зі складів стягувача, при цьому місцезнаходженням стягувача є місто Київ.

Суд першої інстанції встановивши наявність у боржника відкритих банківських рахунків в м. Києві дійшов до помилкового висновку про відсутність майна боржника в межах виконавчого округу м. Києва, а відтак, на думку апелянта безпідставним є висновок суду першої інстанції про неправомірність прийняття до виконання наказу господарського суду Тернопільської області виданого 20.02.2018 у справі №921/436/17-г/5 та відкриття виконавчого провадження № 56082101.

Апелянт спростовує, що накладенням арешту на рахунки боржника унеможливилась виплата заробітної плати працівникам, оскільки в постанові приватного виконавця про арешт коштів боржника є застереження про те, що арешт не розповсюджується на кошти, на які накладення арешту чи звернення стягнення заборонено законом, що узгоджується з п. 7 ч. 3 ст. 18, ч. 2 ст. 48, ч. 2, 3 ст. 53 Закону України Про виконавче провадження , ч. 2 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ Агроцентр-Галичина , який 25.07.2018 в електронній формі надійшов на електронну адресу Львівського апеляційного господарського суду залишається судом без розгляду, оскільки всупереч ч. 4 ст. 263 ГПК України не додано копій надсилання відзиву іншим учасникам справи, вказаний відзив поданий з пропуском трьохденного строку, який наданий судом згідно з ухвалою від 18.06.2018 про відкриття апеляційного провадження, та без клопотання про його продовження в порядку ст. 119 ГПК України, а також з тих підстав, що всупереч ч. 8 ст. 42, ч. 3 ст. 91, ч. 2, 3 ст. 96 ГПК України вищезазначений відзив, який поданий в електронній формі не скріплений електронним цифровим підписом учасника справи, який його подав.

Апелянт в судове засідання 08.08.2018 з'явився, інші учасники справи повторно не з'явились, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 14.05.2018 та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні скарги ТОВ Агроцентр-Галичина . Додатково пояснив, що грошові кошти, які виявлені на рахунках ПАТ Альфа-Банк знаходяться безпосередньо у відділенні в м. Києві, а тому виконавче провадження відкрито у відповідності до вимог закону.

Розглянувши наявні в справі докази, давши оцінку доводам апелянта, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. та скасування ухвали господарського суду Тернопільської області від 14.05.2018, з огляду на наступне.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 11.10.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №921/436/17-г/5, господарським судом Тернопільської області видано накази від 20.02.2018 (а.с.219-220,т.1) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина (боржник) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДВА АГРО Україна (стягувач) 5 277 145,43 грн. - компенсації, 79 157,18 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Як визначається ч. 1 ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. зі заявою №23 від 20.03.2018 (а.с.147-148,т.2) в якій просив відкрити виконавче провадження на рішення господарського суду Тернопільської області від 11.10.2017, накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, а також на все рухоме й нерухоме майно та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Галичина на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДВА АГРО Україна 5 277 145,43 грн. - компенсації, 79 157,18 грн. - витрат по сплаті судового збору. Вищезазначена заява та додатки до неї апеляційним господарським судом долучені до матеріалів, як такі, що з поважних причин (неналежне повідомлення судом першої інстанції про розгляд справи) не були додані при розгляді справи в суді першої інстанції.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в даній заяві стягувач повідомив приватного виконавця, що майно, яке належить боржнику, а саме, транспорті засоби фактично перебувають на території міста Києва. В підтвердження цих обставин долучено копію договору зберігання за №27-04/15 від 27.04.2015 (а.с.149-153,т.2), укладеного між стягувачем та боржником, який не є припиненим та за умовами якого боржник здійснює доставку партій товарів згідно додатку №1 до довгору (а.с.153,т.2) власним автомобільним транспортом до місця зберігання з складів стягувача, які знаходяться на території міста Києва.

Також, з пояснень приватного виконавця в судовому засіданні встановлено, що стягувачем було повідомлено про наявність грошових коштів в сумі 34 336,61 грн. на рахунках, які знаходяться безпосередньо у відділенні ПАТ Альфа-Банк в місті Києві, що узгоджується з відомостями, які надані ПАТ Альфа-Банк в листі №1247/БТ-26б/б від 11.04.2018 (а.с.146, т.2) та з поясненнями приватного виконавця в судовому засіданні.

За наслідками розгляду заяви ТОВ ДВА АГРО Україна (стягувач) №27-04/15 від 27.04.2015, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н.В. винесено постанову ВП №56082101 від 29.03.2018 (а.с.39,т.2) про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №921/436/17-г/5 від 20.02.2018, який видав господарський суд Тернопільської області.

Частиною 2 статті 24 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Отже, для відкриття виконавчого провадження приватний виконавець повинен встановити одну з двох необхідних обставин, які передбачені ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження , а саме: місцезнаходження боржника-юридичної особи в межах виконавчого округу або місцезнаходженням майна боржника в межах виконавчого округу.

Таким чином, суд першої інстанції, неналежним чином повідомивши учасників справи про дату, час та місце слухання справи, позбавив їх можливості подати докази на підтвердження або спростування доводів, внаслідок чого не з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи про те, що приватний виконавець, встановивши наявність транспортних засобів боржника на території міста Києва, оскільки ними виконуються договірні зобов'язання за договором зберігання №27-04/15 від 27.04.2015, а також наявність грошових коштів на рахунках 26055014916801 та 26000014916801, які знаходяться у відділенні ПАТ Альфа-Банк в місті Києві, правомірно відкрив виконавче провадження за заявою стягувача №23 від 20.03.2018 в межах свого виконавчого округу та розпочав здійснення заходів примусового виконання рішення суду.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов до помилкових висновків про відсутність майна боржника в межах виконавчого округу приватного виконавця та про наявність підстав для повернення приватним виконавцем виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , а тому безпідставним є задоволення судом першої інстанції скарги боржника в частині неправомірності відкриття виконавчого провадження. З цих підстав доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Постановою ВП №56082101 від 16.04.2018 (а.с.53,т.2) виправлено описку в постанові про відкриття виконавчого провадження в частині адреси боржника з Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Ізюмська, 5 на Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2Б , однак вказані дії приватного виконавця не порушують права боржника, оскільки згідно копії поштового конверта з штрихкодовим ідентифікатором №0100160776506 (а.с.41.т.2) вбачається, що боржник був повідомлений про відкриття виконавчого провадження за належною адресою: вул. Кривоноса, 2Б, м. Тернопіль.

Постановою ВП №56082101 від 04.04.2018 (а.с.51,т.2) на підставі відповіді ДФС України на запит приватного виконавця, останнім накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках: МФО 325365 ПАТ "КРЕДОБАНК" 26047080781282 UAH; МФО 300346 ПАТ "АЛЬФА-БАНК" у м. КИЄВІ 26055014916801 UAH; МФО 325365 ПАТ "КРЕДОБАНК" 2600901781282 UAH; МФО 325365 ПАТ "КРЕДОБАНК" 2605401781282 UAH; МФО 899998 Казначейство України (ел. адм. подат.) 37510000153687 UAH; МФО 300346 ПАТ "АЛЬФА-БАНК" у м. КИЄВІ 26000014916801 UAH; МФО 320478 АБ "УКРГАЗБАНК" 26004194418 UAH; МФО 320478 АБ "УКРГАЗБАНК" 26059194418 UAH; МФО 338783 ПАТКБПРИВАТБАНК, 26052060472322 UAH; МФО 338783 ПАТКБПРИВАТБАНК, 26045055100434 UAH; МФО 338783 ПАТКБПРИВАТБАНК, 26002060503586 UAH; МФО 320478 АБ "УКРГАЗБАНК" 26004194418, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження , виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження , не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду соціального страхування України страхувальників, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Згідно роз'яснень НБУ у листі від 14.12.2010 за № 25-111/2972-22535 Щодо відкриття страхувальникам - роботодавцям окремих поточних рахунків у відповідності до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою НБУ від 17.06.2004 року № 280).

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, постанова приватного виконавця про арешт коштів містить застереження, яке узгоджується з імперативними нормами закону, на предмет того, що арешт не розповсюджується на кошти, на які накладено арешт чи звернення стягнення заборонено законом, зокрема кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а тому доводи апелянта про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника не порушує його права або права інших осіб, відповідає вимогам законодавства та встановленим обставинам по справі. З цих підстав рішення суду першої інстанції в частині неправомірності винесення постанови приватного виконавця про арешт коштів не відповідає встановленим обставинам по справі, а тому підлягає скасуванню.

Постановою ВП №56082101 від 04.04.2018 (а.с.52,т.2) накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми стягнення.

З огляду на цю постанову, в скарзі від 27.04.2018 боржник просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належать боржнику, в тому числі яке перебуває в заставі приватного підприємства Захід-Агроінвест згідно договору застави від 04.04.2017.

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України "Про заставу" якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

За змістом ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Судами встановлено, що 04.04.2017 між ТОВ "Агроцентр-Галичина", як Заставодавцем та ПП "Захід-Агроінвест", як Заставодержателем було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. та зареєстрований в реєстрі за № 1610, згідно п. 1.1 р. якого Заставодавець з метою забезпечення належного виконання власних зобов'язань передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених цим договором наступне рухоме майно:

-автомобіль MAN 32.364, загальний вантажний самоскид-С, 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) № WMAT17ZZZYM305314, реєстраційний номер ВО 6951 ВС, свідоцтво про реєстрацію ТЗ СХХ302691, видане Центр ДАІ 6101 06 серпня 2014 року;

-автомобіль VOLVO FN12, загальний вантажний самоскид С, 1998 року випуску, шасі (кузов, рама) №YV2A4B2C5WB206557, реєстраційний номер ВО 6948 ВС, свідоцтво про реєстрацію ТЗ СХХ302690, видане Центр ДАІ 6101 06 серпня 2014 року;

-жатка соняшникова NARDI, 2013 року випуску;

-комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9770 STS, 2009 року випуску, заводський № H09770S731119, реєстраційний номер ВО24381, свідоцтво про реєстрацію машини ЕЕ№014338, видане ДІСГ в Тернопільській області 29.03.2016;

-спеціалізований напівпричіп Н/ПР платформа-Е LANGENDORF SATH 30-34, шасі (кузов, рама) №WLASTH349WWF53487, реєстраційний номер ВО 2034 ХТ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ № СХ0750644, видане Центр 10.11.2016;

-трактор колісний БЕЛАРУС 82.1, 2015 року випуску, заводський № 82006429, реєстраційний номер ВО23936, свідоцтво про реєстрацію машини ІС№045119, видане ДІСГ в Тернопільській області 01.09.2015;

-автомобіль IVEKO DAILY, фургон-С, 1996 року випуску, шасі (кузов, рама) № ZCFC49801105116099, реєстраційний номер ВО 8527 ВВ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ САТ358817, видане 1-ВРЕВ УДАІ УМВС України в Тернопільській області 01.10.2013;

-автомобіль MERCEDES-BENZ 208 D, спеціалізований вантажний фургон малотоннажний-В, 1999 року випуску, шасі (кузов, рама) № WDB9013611P980544, реєстраційний номер ВО09961ВЕ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ СХО463267, видане Центр 6141 23.08.2016;

- важка дискова борона БПД 6-01.

У відповідності до ч. 5 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, приватним виконавцем не порушено прав та інтересів боржника - ТОВ Агроцентр-Галичина , а також інших осіб, зокрема заставодержателя - ПП "Захід-Агроінвест" на задоволення забезпечених заставою вимог, оскільки в силу ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" в першу чергу задовольняються вимоги заставодержателя (від реалізації заставленого майна), а залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Такі дії приватного виконавця відповідають засадам виконавчого провадження, оскільки гарантують найбільш ефективне виконання судового рішення у випадку залишку коштів від реалізованого майна, яке забезпечене заставою. З цих підстав висновки суду першої інстанції про неправомірність накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми стягнення є безпідставними, а оскаржувана ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню.

Постановою ВП №56082101 від 25.04.2018 (а.с.54-55,т.2) згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області за №31/19-1739 від 18.04.2018, оголошено в розшук транспортні засоби боржника, а саме:

-транспортний засіб FIAT DOBLO номерний знак ВО 0660 ВР тип ТЗ: ВАНТАЖНИЙ, 2011 р.в, № кузова/шасі ZFA22300005727942;

-транспортний засіб FIAT DOBLO номерний знак ВО 8240 АТ тип ТЗ: ВАНТАЖНИЙ, 2012 р.в, № кузова/шасі ZFA22300005730924;

-транспортний засіб PEUGEOT PARTNER номерний знак ВО 7998 ВА тип ТЗ: ВАНТАЖНИЙ, 2006 р.в, № кузова/шасі VF3GC9HWC96209078;

-транспортний засіб IVECO DAILY номерний знак ВО 8527 ВВ тип ТЗ: ВАНТАЖНИЙ, 1996 р.в, № кузова/шасі ZCFC4980105116099;

-транспортний засіб MAN 32.364 номерний знак ВО 6951 ВС тип ТЗ: ВАНТАЖНИЙ, 2000 р.в, № кузова/шасі WMAT17ZZZYM305314;

-транспортний засіб VOLVO FN 12 номерний знак ВО 6948 ВС тип ТЗ: ВАНТАЖНИЙ, 1998 р.в, № кузова/шасі YV2A4B2C5WB206557;

-транспортний засіб ВАЗ 211440 номерний знак ВО 0756 ВН тип ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, 2013 р.в № кузова/шасі ХТА211440D5216181;

- транспортний засіб ВАЗ 211440 номерний знак ВО 2173 ВН тип ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, 2013 р.в № кузова/шасі ХТА211440D5216180;

-транспортний засіб ВАЗ 211440 номерний знак ВО 4916 ВІ тип ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, 2013 р.в № кузова/шасі ХТА211440D5216188;

-транспортний засіб CHEVROLET NIVA номерний знак ВО 9042 ВЕ тип ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, 2007 р.в. № кузова/шасі X9L21230070197458;

-транспортний засіб MERCEDES-BENZ 208 D номерний знак ВО 9961 ВЕ тип ТЗ: ВАНТАЖНИЙ, 1999 р.в. № кузова/шасі WDB9013611P980544;

-транспортний засіб LANGENDO RF SATH 30-34 номерний знак ВО 2034 ХТ тип ТЗ: НАПІВПРИЧІП, 1999 р.в. № кузова/шасі WLASTH349WWF53487;

-транспортний засіб LADA 212140 номерний знак ВО 4987 ВІ тип ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, 2013 р.в. № кузова/шасі ХТА212140Е2165789.

З актів про проведені електронні торги ВП №54675901 від 20.04.2018 (а.с.56-57,т.2) та протоколу №324604 від 02.04.2018 (а.с.58,т.2), вбачається, що транспортний засіб-позашляховик ВАЗ2123 Chevrolet Niva, 2001 р.в., кузов №(VIN)X9L21230070197458, державний номерний знак ВО 9042 ВЕ, транспортний засіб-легковий хетчбек ВАЗ211440 1596, 2013 р.в., кузов №(VIN)XTA211440D5216181, державний номерний знак ВО 0756 ВН, транспортний засіб-фургон малотоннажний Peugeot Partner, 2006 р.в., кузов №(VIN)VF3GC9HWC96209078, державний номерний знак ВО 7998 ВА, які оголошені в розшук приватним виконавцем реалізовані на електронних торгах.

Згідно з п. 29 Розділу VIII "Порядок звернення стягнення на майно боржника" Інструкції з примусового виконання рішень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах або після його передачі стягувачу.

У відповідності до п. 7 Розділу Х "Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності" Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

З огляду на наведене, дії приватного виконавця по накладенню арешту та оголошенню в розшук транспортних засобів, які реалізовано на електронних торгах СЕТАМ державним виконавцем Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області при примусовому виконанні рішень господарського суду Тернопільської області у справі №921/137/16-г/8 не порушують права боржника та інших осіб, адже згідно наведених вище положень Інструкції з примусового виконання рішень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються та не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). На момент винесення постанови про оголошення в розшук транспортних засобів вищезазначені транспортні засоби згідно результатів аналітичного пошуку транспортних засобів по НАІС ДДАІ МВС України від 12.04.2018 (а.с.180-181,т.2) перебували у власності боржника. Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, відповідають як встановленим обставинам по справі, та юридичній кваліфікації правовідносин, що склалися між сторонами, а тому апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Тернопільської області від 14.05.2018 скасуванню.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відшкодування товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" на користь апелянта судового збору в розмірі 1762,00 грн., сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича б/н від 05.06.2018 задоволити.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 14.05.2018 у справі №921/436/17-г/5 скасувати.

Відмовити в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" б/н від 27.04.2018.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" (вул. Кривоноса, 2-Б, Тернопіль, 46027, код: 37556849) на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича (АДРЕСА_1) 1762,00 грн. судового збору.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно з ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий (суддя-доповідач): С.М. Бойко

Судді: О.Л. Мирутенко

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови підписано 13.08.2018.