Постанова

від 15.08.2018 по справі 922/4503/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2018 р. Справа № 922/4503/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.,

учасників провадження у справі про банкрутство:

апелянта - не з'явився,

ліквідатор - не з'явився,

інші учасники - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп", м. Харків, (вх.№1312 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.06.2018, постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Яризько В.О., час проголошення ухвали - не зазначено, дата складання повного тексту ухвали - не зазначено, у справі №922/4503/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оренда-Центр", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 01.02.2017 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оренда-Центр" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_1

10.04.2018 до місцевого господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Провід Групп" про проведення почеркознавчої експертизи, в якому кредитор, вимоги якого включено до шостої черги задоволення вимог кредиторів ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2017 у даній справі, просить суд призначити почеркознавчу експертизу матеріалів судової справи №922/4503/16, перед якою поставити наступні питання:

1. Чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ "Оренда-Центр" ОСОБА_1 у оригіналі нотаріально завіреної довіреності на представництво інтересів ліквідатора у судових та інших органах влади тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ "Оренда-Центр" ОСОБА_1 у оригіналі нотаріально завіреної заяви, що відображає волю ОСОБА_1 у добровільному здійсненні обов'язків ліквідатора, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

3. Чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ "Оренда-Центр" ОСОБА_1 у картках із зразками підпису та відбитку печатки тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

4. Чи виконано підпис від імені ліквідатора ТОВ "Оренда-Центр" ОСОБА_1 у ліквідаційному балансі та інвентаризаційних документах підприємства?

Проведення даної експертизи просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2.

26.04.2018 до суду надійшло клопотання ТОВ "Провід Групп", в якому кредитор просить суд:

1. Прийняти дане клопотання та розглянути факти порушення законності старшим слідчим з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3.

2. Постановити окрему ухвалу стосовно дій старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, які полягають у неповерненні тимчасово вилучених матеріалів із справи №922/4503/16, яка розглядається у приміщенні господарського суду Харківської області та зобов'язати дану особу повернути тимчасово вилучені матеріали справи.

3. Постановити окрему ухвалу стосовно дій старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, які полягають у вчиненні даною особою злочинів передбачених статтями 364, 365, 367 Кримінального кодексу України, проведення слідчих дій за відсутністю на те законних повноважень, та направити таке рішення до виконання відповідним правоохоронним органам (Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро України) для вжиття відповідних до чинного законодавства заходів стосовно даної службової особи та притягнення її до відповідальності.

10.05.2018 від кредитора ТОВ "Провід Групп" надійшло клопотання, в якому кредитор просить суд:

- прийняти дане клопотання та розглянути факти порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4;

- постановити окрему ухвалу стосовно дій вчиненими посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4, які полягають у не проведенні належним чином податкових перевірок, що призводить до затягування процесу банкрутства підприємства;

- постановити окрему ухвалу стосовно дій вчиненими посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4, які полягають у вчиненні посадовими особами злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України та направити таке рішення до виконання відповідним правоохоронним органам для вжиття відповідних до чинного законодавства заходів стосовно даних службових осіб.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2018 залишено без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства; залишено без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області; відкладено розгляд звіту ліквідатора, скарги ГУ ДФС у Харківській області на бездіяльність ліквідатора на 08.08.2018 о 12:00год.

Ухвала суду мотивована тим, що клопотання від 26.04.2018 за своїм змістом є скаргою на дії слідчого, відтак, не підлягає розгляду господарським судом в межах даної справи; кредитор не має повноважень стосовно подання клопотання щодо винесення окремої ухвали відносно ГУ ДФС у Харківській області.

Місцевим господарським судом також зазначено, що для вирішення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи необхідна явка особи, справжність підпису якої ставиться під сумнів, яка має підтвердити або спростувати той факт, що на документі стоїть її підпис; крім того, для проведення почеркознавчої експертизи необхідні вільні та експериментальні зразки підпису особи, справжність підпису якої ставиться під сумнів. На даний час клопотання щодо призначення по справі почеркознавчої експертизи не може бути вирішено та буде розглянуто в процесі розгляду справи.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд у вирішенні питання про винесення окремої ухвали на діяльність будь-яких органів позбавлений права відмовити у прийнятті такого клопотання, суд має прийняти таке клопотання до розгляду і в подальшому вирішити питання, чи дійсно мали місце порушення законодавства чи вони відсутні. ТОВ "Провід Групп" не є стороною та учасником кримінального провадження, відтак, у нього відсутні механізми захисту в межах кримінального провадження.

На думку апелянта, він як кредитор має право звернутись до суду із клопотанням про оскарження дій будь-яких осіб.

Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення почеркознавчої експертизи вийшов за межі своїх повноважень, оскільки питання необхідних матеріалів для проведення експертизи визначається безпосередньо самим експертом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/4503/16; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк до 13.08.2018 для подання до Харківського апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 15.08.2018 о 12:20год.

Від учасників провадження у справі про банкрутство відзивів на апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду не надійшло.

Учасники провадження у справі про банкрутство своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 15.08.2018 представники апелянта та інших учасників провадження у справі про банкрутство не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення боржнику (т.3 а.с.130) кредитору боржника - Київській ОДПІ м. Харкова (т.3 а.с.131), ГУ ДФС у Харківській області (т.3 а.с.132), а також повернуті на адресу апеляційного господарського суду поштові конверти із зазначенням про причини невручення ухвали суду апелянту, ліквідатору і кредитору боржника ТОВ "НК "Альфа-Нафта", а саме "закінчення терміну зберігання" (т.3 а.с.133-147).

У тому числі, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2018, якою розгляд скарги було призначено на 15.08.2018, була надіслана на адресу ТОВ "Провід Групп": 61019, м. Харків, вул. Михайлівська, 27, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань та в апеляційній скарзі, ще 20.07.2018, про що свідчить штамп суду на зворотному боці останнього аркушу ухвали суду від 19.07.2018 вих.№010015.

Проте, поштове відправлення було повернуто на адресу Харківського апеляційного господарського суду 31.07.2018 із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання".

Судова колегія зазначає, що згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17.

Крім того, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому учасники справи могли ознайомитись з текстом цієї ухвали.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення учасників провадження у справі про банкрутство про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, а неявка у судове засідання їх представників не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

З урахуванням положень статей 254-255 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у даній справі переглядається апеляційним господарським судом в частині залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства, а також в частині залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.

Частиною другою статті 232 Господарського процесуального кодексу України визначено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Наслідками розгляду належним чином поданого клопотання учасника справи має бути вирішення питання щодо клопотання.

Відтак, в іншій частині ухвала господарського суду Харківської області від 06.06.2018 щодо відкладення розгляд звіту ліквідатора апеляційним господарським судом не переглядається, оскільки в цій частині ухвала суду оскарженню не підлягає, судом не вирішено питання щодо клопотання ТОВ "Провід Групп" про призначення судової експертизи та стосується виключно процедурних питань, пов'язаних з рухом справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно з частиною 1 статті 306 Кримінально-процесуального кодексу України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства за своїм змістом є скаргою на дії слідчого і підлягає розгляду слідчим суддею місцевого суду.

Зазначене стало підставою для залишення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" без розгляду.

За результатом аналізу статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), суд першої інстанції дійшов висновку, що у разі, якщо кредитор вважає, що ліквідатором вчинені дії (допущено бездіяльність), які свідчать про затягування ліквідаційної процедури, то кредитор має право подати скаргу саме на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Апеляційним господарським судом встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 01.02.2017 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оренда-Центр" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2017 у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Оренда-Центр", до якого включено як такі, що не є конкурсні, вимоги Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у сумі 1 792, 00грн (шоста черга погашення), вимоги ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539 000, 00грн (шоста черга погашення), ТОВ "НК Альфа-Нафта" в розмірі 1 809, 92грн (шоста черга погашення).

Після визнання ТОВ "Оренда-Центр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою господарського суду Харківської області від 01.02.2017 до місцевого господарського суду 14.03.2018 надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2018 у справі №761/6597/18 (провадження №1-кс/761/4562/2018).

В ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2018 у справі №761/6597/18 зазначено, що старший слідчий з ОВС СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3, за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5, звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до документів із правом їх вилучення, які перебувають у володінні господарського суду Харківської області, у тому числі і у справі №922/4503/16, що необхідно для проведення досудового слідства в рамках кримінального провадження №32017220000000156 від 18.09.2017, за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, з тих підстав, що вилучені оригінали документів необхідні для використання при проведенні почеркознавчих експертиз підписів ліквідатора, слідчих дій в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню, а також для ідентифікації осіб, діями яких державному бюджету завдано матеріальну шкоду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2018 у справі №761/6597/18 клопотання задоволено з тих підстав, що у клопотанні доведено можливість використання як доказів документів, що перебувають у володінні господарського суду Харківської області, які мають значення у кримінальному провадженні. Надано старшому слідчому з ОВС 3-го ВРКП СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3, слідчим слідчої групи або іншій уповноваженій на те особі за дорученням, право тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні господарського суду Харківської області та містяться зокрема у судовій справі №922/4503/16 з можливістю вилучення (виїмки) у службових осіб господарського суду Харківської області оригіналів документів, підписаних ліквідатором ОСОБА_1, а саме: заяви про порушення справи про банкрутство з додатками та документами в їх обґрунтування, довіреності на представлення інтересів боржника в суді, заяв про визнання кредиторських вимог із додатками, претензій про повернення боргу, заяв про ліквідацію платника податків, заяв про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, документів листування, протоколів інвентаризаційних комісій, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіти про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі продажу майна банкрута, ліквідаційних балансів, реєстрів грошових вимог кредиторів, повідомлень про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, звіти про хід ліквідаційної процедури, а також з можливістю вилучення копій інших документів, які містяться у справі.

Згідно наявного у матеріалах справи протоколу тимчасового доступу до речей і документів та їх огляду від 02.04.2018 на підставі зазначеної ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2018 було вилучено ряд оригіналів документів, які підписані ліквідатором боржника ОСОБА_1

26.04.2018 до місцевого господарського суду надійшло зазначене вище клопотання ТОВ "Провід Груп", в якому кредитор просить постановити окрему ухвалу стосовно дій старшого слідчого з ОВС СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3, які полягають у безпідставному неповерненні тимчасово вилучених матеріалів зі справи №922/4503/16, а також у вчиненні даною особою злочинів, передбачених статтями 364, 365, 367 Кримінального кодексу України, проведення слідчих дій за відсутністю на те законних повноважень.

Подане клопотання мотивовано тим, що у рамках кримінального провадження №32017220000000156 від 18.09.2017 не було прийнято судового рішення стосовно арешту тимчасово вилученого майна; вважає, що неповернення тимчасово вилученого майна старшим слідчим Топоровським В.В. є умисним.

Також, на думку кредитора, у органів податкової міліції, до яких належить СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС, відсутні права на проведення слідчих дій.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За змістом статті 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з положеннями статті 246 Господарського процесуального кодексу України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїм повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Тобто, окрема ухвала суду є засобом реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

При цьому, при винесенні окремої ухвали слід враховувати, що вказівки щодо усунення порушень законності чи недоліків у підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення закону старшим слідчим з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства за своїм змістом є скаргою на дії слідчого.

Адже заявник посилається на незаконність дій слідчого на стадії досудового розслідування у межах кримінального провадження щодо вилучення оригіналів документів зі справи №922/4503/16 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2018 у справі №761/6597/18 та їх безпідставного, на думку заявника, неповернення.

Параграфом 1 глави 26 Розділу ІІІ "Досудове розслідування" Кримінально-процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Згідно з частиною 1 статті 306 Кримінального процесуального кодексу України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дане клопотання, яке за своїм змістом є скаргою на дії слідчого на стадії досудового розслідування у межах кримінального провадження, не підлягає розгляду господарським судом в межах даної справи про банкрутство.

Проте, надавши вірну правову оцінку поданому ТОВ "Провід Групп" клопотанню як скарги на дії слідчого, суд першої інстанції без обґрунтування і посилання на правову норму чинного Господарського процесуального кодексу України залишив таке клопотання без розгляду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що статтею 169 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 226 Господарського процесуального кодексу України визначений вичерпний перелік підстав, за яких суд залишає позов без розгляду.

До даного переліку не віднесено такої підстави, як заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відтак, місцевий господарський суд не застосував вірну правову норму чинного Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання щодо клопотання ТОВ "Провід Групп" як скарги на дії слідчого та необґрунтовано і безпідставно залишив її без розгляду.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на відсутність у суду апеляційної інстанції повноважень щодо розгляду заяви, яка залишена місцевим господарським судом без розгляду, ухвала місцевого господарського суду від 06.06.2018 підлягає скасуванню в частині залишення без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства та в цій частині відповідно до статті 271 Господарського процесуального кодексу України передається на розгляд суду першої інстанції.

Щодо клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, судова колегія зазначає таке.

Нормами статей 38, 40, 41 розділу VIII Закону про банкрутство (у редакції, що діє з 19.01.2013) визначені повноваження, права, обов'язки ліквідатора у ліквідаційній процедурі, а також наслідки визнання боржника банкрутом та функції господарського суду у ліквідаційній процедурі.

Відповідно до статті 40 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Розгляд скарг на дії учасників у ліквідаційній процедурі передбачає певну процедуру звернення із такою скаргою, порядок її розгляду, а також суб'єктний склад осіб, що мають право на звернення з такою скаргою та суб'єктний склад осіб, дії яких можуть бути оскаржені в ліквідаційній процедурі боржника.

При цьому, в порядку відокремленої процедури провадження здійснюється як розгляд скарг на дії арбітражного керуючого, так і інших учасників ліквідаційної процедури.

Статтею 40 Закону про банкрутство не визначено переліку осіб, які можуть звертатись до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури.

При цьому, слід виходити із того, що відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначено вище, засобом реагування на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб може бути постановлення судом окремої ухвали.

Право на обрання певного механізму захисту порушених прав учасника справи покладено на його власний розсуд.

У даному випадку заявник є кредитором боржника, вимоги якого визнані ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2017 у даній справі та включено до реєстру вимог кредиторів, відповідно, питання щодо ходу ліквідаційної процедури боржника безпосередньо впливають на його права і охоронювані законом інтереси.

У клопотанні про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, заявник посилається на те, що після оприлюднення інформації про припинення боржника ГУ ДФС у Харківській області не приймалось наказу про проведення податкової перевірки боржника, яка в силу положень Цивільного кодексу України і податкового законодавства має бути проведена.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут).

Учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особо засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Згідно матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2017 у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Оренда-Центр", до якого включено вимоги і Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Статтею 19-3 Податкового кодексу України передбачені функції державних податкових інспекцій. Так, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Всі інші функції крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, виконують контролюючі органи (ст. 19-1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, однією із функцій, виконання якої повинні забезпечити контролюючі органи, визначено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів та проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

В силу приписів статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Отже, Державна фіскальна служба України, його територіальні органи, яким, у тому числі, виступає і Головне управління ДФС у Харківській області, є контролюючим органом.

Відповідно до п.п.78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у разі, якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи або порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, контролюючий орган зобов'язаний здійснити документальну позапланову перевірку такого платника податків. У свою чергу, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки (пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України).

Враховуючи наведене, зважаючи на особливості процедури банкрутства в порядку статті 95 Закону про банкрутство, правовий статус органу фіскальної служби як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства порядок проведення перевірки боржника, а також згідно з положеннями статті 246 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу, колегія суддів вважає, що дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області можуть бути оскаржені кредитором у ліквідаційній процедурі, а суд, виявивши порушення в діяльності податкового органу не позбавлений можливості постановити окрему ухвалу.

За таких обставин, та з урахуванням положень чинного законодавства України, судова колегія доходить висновку, що кредитор має повноваження стосовно подання клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених або невчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області у межах даної справи про банкрутство.

Отже, місцевий господарський суд дійшов передчасно та без належного обґрунтування протилежного висновку.

Крім того, місцевий господарський суд знову ж таки без обґрунтування і посилання на правову норму чинного Господарського процесуального кодексу України залишив таке клопотання без розгляду.

У той час, як відповідно до положень статті 226 Господарського процесуального кодексу України, відсутність повноважень у заявника стосовно подання певної заяви, на що послався місцевий господарський суд, не є підставою для залишення її без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо залишення клопотання ТОВ "Провід Групп" про постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області без розгляду, що призвело до постановлення помилкової ухвали в цій частині, зазначене є підставою для скасування ухвали суду в цій частині і направлення справи в цій частині на розгляд суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення почеркознавчої експертизи вийшов за межі своїх повноважень, оскільки питання необхідних матеріалів для проведення експертизи визначається безпосередньо самим експертом, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтями 254, 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені рішення і ухвали місцевого господарського суду, постановлені за результатами розгляду справи, заяви, клопотання.

У свою чергу, у відповідності до положень пункту 4 частини 1 статті 234 Господарського процесуального кодексу України, у резолютивній частині ухвали зазначається, зокрема, висновок суду щодо заявленої вимоги.

Отже, результати розгляду господарським судом поданої учасником судового процесу заяви, клопотання повинні зазначатися в резолютивній частині судового рішення.

Проте, як вбачається із резолютивної частини оскаржуваної ухвали від 06.06.2018, судом не вирішувалось питання щодо розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про проведення почеркознавчої експертизи; в оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що клопотання щодо призначення по справі почеркознавчої експертизи на даний час вирішено не може бути вирішено та буде розглянуто в процесі розгляду справи. Отже, щодо даного клопотання судом першої інстанції вирішено не було, відповідно, і не було постановлено результату за наслідками його розгляду.

Відтак, в цій частині доводи апелянта апеляційним господарським судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що є передчасними.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевим господарським судом порушено норми чинного процесуального законодавства щодо розгляду клопотання заявника про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства, а також клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, що є підставою для скасування ухвали суду від 06.06.2018 в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" підлягає задоволенню частково.

Ухвалу місцевого господарського суду від 06.06.2018 у справі №922/4503/16 слід скасувати в частині залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства, а також залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, та в цій частині направити справу на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.254-255, 269-271, 273, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/4503/16 в частині залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності старшого слідчого з ОВС 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС ОСОБА_3, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства, а також залишення місцевим господарським судом без розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про розгляд фактів порушення законності посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, постановлення окремої ухвали стосовно дій, вчинених посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області, скасувати та в цій частині направити справу на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття; порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.08.2018.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Слободін М.М.