Постанова

від 14.08.2018 по справі 904/10260/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/10260/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Селіваненко В.П., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Конарева С.К.,

відповідача - не з'явився,

третьої особи -1 - не з'явився,

третьої особи -2 - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О., Чус О.В.

від 05.06.2018

за позовом Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Валсем"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніс-Стар"

про визнання договору укладеним.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 11 грудня 2017 року позивач подав позовну заяву про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра між Дніпровською міською радою в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Валсем", у редакції запропонованій позивачем.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував порушенням відповідачем вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 позов задоволено. Суд визнав укладеним договір про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра між Дніпровською міською радою в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Валсем", у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач як замовник об'єкта будівництва, зобов'язаний в силу вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра та укласти відповідний договір про пайову участь.

5. Суд першої інстанції також зазначив, що проект спірного договору містить всі істотні умови, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а розрахунок розміру пайової участі, що є додатком до цього договору, є арифметично правильним та здійсненим у відповідності до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2011 №5/14.

6. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.

7. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра можливо тільки до прийняття об'єкта будівництва до експлуатації. Натомість об'єкт будівництва вже прийнято до експлуатації, що унеможливлює укладення спірного договору.

8. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідач не є ні власником збудованого об'єкта нерухомості, ні користувачем земельної ділянки, на якій цей об'єкт розташований, що також унеможливлює задоволення позовних вимог щодо визнання укладеним спірного договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 25 червня 2018 року позивач подав касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 №260/4 затверджено проект відведення земельної ділянки по бульвару Слави в районі будинку №5 площею 0,1195 га і передано її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Валсем" для будівництва торгівельного комплексу.

12. Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 23.12.2014 №ДП143143570108 введено в експлуатацію торговельний комплекс літ. "А-2", над. літ. "А-2" - надбудова, літ. "а" - ґанок, літ. "а1" - сходи, №1-2 - споруди загальною площею 1134,7 кв.м., розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. №7К.

13. Згідно з зазначеною декларацію замовником об'єкта є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Валсем".

14. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 23.12.2014 №ДП143143570108 була зареєстрована в Державній архітектурно-будівельній інспекції України, що підтверджується відомостями з її сайту.

15. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Валсем" як замовник будівництва не зверталося до органу місцевого самоврядування до введення об'єкта в експлуатацію щодо укладення договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

16. Будівництво об'єкта, а саме, торговельного комплексу літ. "А-2", над. літ. "А-2" - надбудова, літ. "а" - ґанок, літ. "а1" - сходи, №1-2 - споруди загальною площею 1134,7кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. №7К є завершеним, зазначений об'єкт готовий до експлуатації.

17. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Валсем" як замовник будівництва в порушення вимог чинного законодавства не взяло участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, що призвело до недоотримання коштів міським бюджетом.

18. Листом від 22.06.2017 №10/15-432 Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Валсем" для ознайомлення та підписання два примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра.

19. Однак відповідач відповідний договір не уклав, кошти пайової участі не сплатив.

20. Відповідачем не було надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту.

21. Позивачем здійснено розрахунок пайового внеску виходячи із розміру пайової участі, визначеної за нормативами одиниці створеної потужності об'єкта із розрахунку площі об'єкта 1148,0 кв.м. та нормативу розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням - інші заклади торгівлі.

22. Проект спірного договору містить всі істотні умови, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а розрахунок розміру пайової участі, що є додатком до цього договору, здійснено у відповідності до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2011 №5/14 та він є арифметично правильним.

23. З 05.12.2008 припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Валсем" на нерухоме майно - торговельний комплекс та споруди, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. №7К і право користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

24. Позивач у касаційній скарзі, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що договір пайової участі міг бути укладений тільки до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Позивач зазначає, що ухилення замовника будівництва від зобов'язання, передбаченого статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо укладення договору пайової участі не звільняє його (замовника будівництва) від обов'язку відповідного договору у тому числі і після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

25. Господарський кодекс України

Стаття 179 частина 3

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

26. Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон)

Стаття 1 частина 1 пункт 4

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Стаття 40 частини 1-3, 5, 6, 9

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

27. Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 №5/14 (далі - Порядок)

Розділ 2

Величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи з розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва об'єктів.

Нормативи одиниці створеної потужності (квадратний метр тощо) об'єктів визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Пункт 2.5

Граничні розміри пайової участі у відсотках від загальної кошторисної вартості об'єктів визначені у додатку 3 до цього Порядку та не перевищують встановленого законом розміру.

Величина пайової участі із застосуванням норми щодо його граничного розміру встановлюється з урахуванням зонального коефіцієнта.

Загальна кошторисна вартість для розрахунку величини пайової участі повинна бути визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та не враховує витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Норма щодо граничного розміру пайової участі застосовується за умови надання замовником (забудовником) належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту.

У разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до пунктів 2.1 - 2.4 цього Порядку.

Пункт 2.7

У випадку, якщо замовником (забудовником) не надані документи про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, остаточний розрахунок величини пайової участі проводиться відповідно до пунктів 2.1-2.4 цього Порядку за фактичними показниками створених потужностей без застосуванням норм щодо граничного розміру пайової участі.

28. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 308 частина 1 пункт 4

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Стаття 312

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

29. Суд вважає аргументи позивача, наведені у касаційній скарзі обґрунтованими, а висновки суду апеляційної інстанції, які наведені в оскаржуваному судовому акті помилковими, з огляду на таке.

30. Суд зазначає, що приписами статті 40 Закону встановлено обов'язок замовника будівництва взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який [обов'язок] реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та актом органу місцевого самоврядування, зокрема, Порядком.

31. При цьому обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

32. Отже невиконання такого зобов'язання свідчить про порушення замовником будівництва свого обов'язку, встановленого Законом і не звільняє останнього від укладення відповідного договору.

33. Суд також зазначає, що Закон встановлює обов'язок щодо укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту саме на замовника будівництва, а не на власника нерухомого майна.

34. З огляду на те, що судом першої інстанції було встановлено, що відповідач, як замовник будівництва, свій обов'язок щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дніпра не виконав, відповідний договір пайової участі не уклав, Суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме, визнання укладеним спірного договору.

35. Враховуючи вищенаведене, Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відповідає закону.

36. Тому, Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

38. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Судові витрати

39. Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки про правильне застосування норм права

40. Приписами статті 40 Закону встановлено обов'язок замовника будівництва взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який [обов'язок] реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та актом органу місцевого самоврядування, зокрема, Порядком.

41. При цьому обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

42. Отже невиконання такого зобов'язання свідчить про порушення замовником будівництва свого обов'язку, встановленого Законом і не звільняє останнього від укладення відповідного договору.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 у справі №904/10260/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 у справі №904/10260/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Валсем" (місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 49; ідентифікаційний код 20216601) на користь Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Д.Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510515) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді В. Селіваненко

Л. Стратієнко