Рішення

від 16.08.2018 по справі 188/815/18

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/815/18

Провадження № 2/188/436/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської

області у складі головуючого судді Ніколаєвої І.К.

з участю секретаря судового засідання Карпенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, з позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову вказала, що 31.03.2004 р., померла її мати ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть від 30.08.2017 р., серії 1-КИ №766775), після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5.4600 га., на території Петропавлівської селищної ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ДП №089600 від 12.12.2001 р. Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 22.02.2018 року кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1223855100:02:001:1143. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно з Витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 89 922,91 грн.

Ступінь родинних відносин між Позивачем та спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії 1ІІ-ЯР №331441 від 09.01.1939 року. 02.06.1959 року Позивачка у зв'язку з одруженням отримала прізвище ОСОБА_1, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 05.06.2018 р., № 00020282236 ( а.с.6).

За життя ОСОБА_2, заповіту не складала, отже у даному випадку має місце спадкування за законом, що підтверджується копією постанови Петропавлівської державної нотаріальної контори від 10.10.2017 р.

Відповідно до довідки Петропавлівської селищної ради від 18.08.2017 р., ( а.с. 9), разом з ОСОБА_2, на день смерті була зареєстрована її донька ОСОБА_1, (Позивачка). Тобто Позивачка спадщину фактично прийняла.

10.10.2017 р., Позивачка звернулася до Петропавлівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилася після померлої ОСОБА_2.

Однак, постановою державного нотаріуса Петропавлівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 10 жовтня 2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а саме оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-ДП 089600, зареєстрованого 22.02.2018 року за №1223855100:02:001:1143, який ще за життя ОСОБА_2 був втрачений. Нотаріус роз'яснив позивачці, що через відсутність правовстановлюючого документу питання належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

У зв'язку з чим, позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Посилаючись на ст. ст. 16, 328, 1223, 1225 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року, позивачка просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спадщину у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 1223855100:02:001:1143 площею 5,4600 га., на території Петропавлівської селип-ної ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцеві - ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 12.12.2001 р„ серії І-ДП №089600.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника, проти позовних вимог не заперечував .

Третя особа представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області в судове засідання направив заяву про розгляд справи без їх участі представника, проти задоволення позову не заперечує.

Вивчивши наявні у матеріалах цивільної справи докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 4 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі наданих сторонами доказів суд встановив наступне. 31.03.2004 р., померла мати позивачки - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.08.2017 р., серії 1-КИ №766775 ( а.с.8), після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5.4600 га., на території Петропавлівської селищної ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ДП №089600 від 12.12.2001 р ( а.с. 10). Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 22.02.2018 року кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1223855100:02:001:1143 ( а.с.11).

Згідно з Витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 89 922,91 грн ( а.с.15).

Ступінь родинних відносин між Позивачем та спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії 1ІІ-ЯР №331441 від 09.01.1939 року.

02.06.1959 року Позивачка у зв'язку з одруженням отримала прізвище ОСОБА_1, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 05.06.2018 р., №00020282236 ( а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На момент відкриття спадщини ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 5,4600, кадастровий номер 1223855100:02:001:1143, Земельна ділянка розташованої на території Петропавлівької селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ДП №089600 від 12.12.2001 р.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_2 заповіт не склала тому позивачка має право отримати спадщину за законом, інших спадкоємців у померлої немає.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ч.1 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Позивачка проживала з померлою матір'ю, від прийняття спадщини не відмовлялась, тобто фактично прийняла спадщину.

10 жовтня 2017 року позивачка звернулась до Петропавлівської Державної нотаріальної контори для отримання спадщини після померлої матері і отримала Постанову про відмову, але постановою завідувача Петропавлівської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва внаслідок відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку (а.с.14).

Нотаріус також роз'яснила позивачці, що у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ відсутній, питання належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Суд бере до уваги, що у позивачки відсутній оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку і, незважаючи на те, що право власності спадкодавці на вказану земельну ділянку ніхто не оспорює, позивачка не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, як спадкоємець першої черги після смерті своєї матері, тому звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Отже, позивачка є спадкоємицею за законом першої черги спадкового майна у вигляді земельної ділянки площею 5,4600 гектарів, що знаходиться на території Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №089600 від 12.12.2001 р ( а.с. 10) та витягу з Державного земельного кадастру від 22.02.2018 року де вказаний кадастровий номер земельної ділянки 1223855100:02:001:1143 ( а.с.11) належала спадкодавцю ОСОБА_2.

Вартість цієї земельної ділянки відповідно до довідки про індексовану вартість земельної ділянки, виданої управлінням Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області № Б-86/0-0.24-84/141-18 від 10.04.2018 року складає 89922,91 гривень (а.с.15).

Виходячи з цієї ціни позову, позивачкою був сплачений судовий збір в сумі 899,23 гривні , квитанція банку від 06.06.2018 року (а.с.1).

Вказані судові витрати позивачка прохає покласти на неї про що вона вказала у позовній заяві.

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 1216, 1218,1222, 1268, 1269, 1270, 1272, 1273,1274 ЦК України, керуючись статтями ст. 4,12,13,22,76, 81, 259, 263-265, 280 ЦПК України ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1), як спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223855100:02:001:1143 площею 5,4600 га, , на території Петропавлівської селищної ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлій 31 березня 2004 року, державний акт на право приватної власності на землю від 12.12.2001 року, серії І-ДП №089600.

Судовий збір в сумі 899,23 гривні покласти на ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя ОСОБА_5