Ухвала

від 02.06.2006 по справі 3/696

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/696

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

02.06.2006 року                                                Справа № 3/696

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Медуниці О.Є.

суддів                                            Баннової Т.М.

                                                            Бойченка К.І.

секретар

судового засідання:                      Сідорова О.А.

за участю

представників сторін:

від заявника                                        Губська А.В., прокурор, посвідчення №484

від 06.01.2001;

від  позивача:                               Шепітько І.М., головний спеціаліст з кадрів,

                                                  довіреність №313/07-10 від 26.01.2006;

від відповідача:                                Гапотченко А.В., засновник,

паспорт ВВ 518148 від 04.08.1998;

розглянувши

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Донбас”, с. Можняківка Новопсковського району

                                                            Луганської області

на постанову

господарського суду                     Луганської області

від                                                    21.02.06

у справі                                         №3/696 (суддя Доманська М.Л.)

за позовом                                         Прокурора Новопсковського району

                                                  Луганської області в інтересах держави в особі

                                                  Управління Пенсійного фонду України в

Новопсковському районі Луганської області,

смт. Новопсков Луганської області

до відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Донбас”, с. Можняківка Новопсковського району

                                                            Луганської області

про                                                   стягнення 4696 грн. 13 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог ст. 41 та п. 2-1 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні за ініціативою суду здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокурор Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, смт. Новопсков Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас”, с. Можняківка Новопсковського району Луганської області заборгованості у сумі 4696 грн. 13 коп. зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Заявник позову та позивач письмово (а.с.18 Т.2) уточнили вимоги позову та зазначили, що сума вимог 4696 грн. 13 коп. складається із боргу зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  у розмірі 2953 грн. 60 коп., із боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 934 грн. 93 коп. та штрафних санкцій у розмірі 807 грн. 60 коп.

Постановою господарського суду Луганської області від 21.02.2006р. у справі  №3/696 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас”, с. Можняківка Новопсковського району Луганської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області –2953 грн. 60 коп. борг зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 934 грн. 93 коп. - борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та штрафні санкції у розмірі 807 грн. 60 коп.

Постанова суду мотивована доведеністю матеріалами справи факту наявності у відповідача суми заборгованості, в постанові суд першої інстанції посилається на застосування ним Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі –Закон №1058), Закон України „Про збір на обов'язкове державне Пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі – Закон №400) та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №231-1, зареєстрованою в Мінюсті України 16.01.2004 №64/8663(далі - Інструкція).

Не погоджуючись з постановою місцевого господарського суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас” звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 28.03.06 №137, якою просить постанову господарського суду Луганської області у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову (з урахуванням змін до апеляційної скарги від 12.05.06).

В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою скаржник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають  значення для справи невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Так, суд на думку скаржника, не з'ясував чи є пропуск строку позовної давності (ст.257 Цивільного кодексу України) строку для звернення в суд передбачений ч.2 ст.99 КАС України.

Крім того, застосування адміністративно –господарських санкцій у вигляді стягнення зборів і страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, на думку скаржника, має відбуватися в порядку передбаченому ст. 250 Господарського кодексу України; позивачем були порушені всі строки передбачені зазначеними вище статтями.

Відповідач також наполягає, що заборгованість перед позивачем виникла не з

його вини, а через непогашену заборгованість перед ним КСП „Білолуцьке”; не працював масло цех відповідача з 20.02.2003 по 10.03.2004; борг відповідача відсутній, оскільки його працівники не одержували заробітну плату, а значить немає підстав нараховувати страхові внески, але працівники управління пенсійного фонду примушували боржника проводити нарахування на фактично непрацюючих робітників ТОВ „Донбас”, ... „що є кримінальним злочином”.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, смт. Новопсков Луганської області – запереченням від 11.04.06 №1564/07-10 доводи апеляційної скарги відповідача вважає такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, тому просить суд апеляційної інстанції постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Прокурор надав заперечення на апеляційну скаргу від 16.05.2006 №640, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області без змін.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Засади і механізми системи функціонування загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058.

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону 400 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські  та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас” (ідентифікаційний код 24191111) зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Новопсковською районною державною адміністрацією 02.08.1996 та зареєстровано платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі за №12.27.04-0315.

Відповідно до ст.1 Закону №1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону, тобто збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відноситься до страхових внесків.

Відповідно до п. 6 ч.2 ст.17 Закону №1058 страхувальники (роботодавці) зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлені Інструкцією.

Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону №400 (п.4 Інструкції).

Порядок  стягнення   заборгованості   за   страховими   внесками   визначається   Законом №1058 поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до 01.01.04, тобто до набрання чинності цим законом, так і після 01.01.04 (ст.ст.1,5 Закону №400).

Також п. п. 4, 6 ст. 20 Закону №1058 встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних органів Пенсійного фонду України, Вказані страхові внески повинні бути перераховані страхувальниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Відповідно до ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Позивач направив відповідачеві відповідні вимоги про сплату заборгованості, яка частково погашена відповідачем, та станом на 31.07.05 складає 3888 грн. 53 коп., з них: 2953 грн. 60 коп. - зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, 934 грн. 93 коп. - зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування які заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 19.03.02 № 3 відповідачеві за ненадання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, нараховані 170 грн. 00 коп. - штрафних санкцій та за рішенням від 23.10.02 № 32 за порушення законодавства про сплату збору нараховані 637 грн. 60 коп. - штрафних санкцій, всього 807 грн.60 коп. - штрафних санкцій.

Зазначені вимоги та рішення вручені відповідачеві, останнім у відповідності до Закону №1058 не оскаржені.

Доводи заявника апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас” щодо списання недоїмки не приймаються судовою колегією, у зв'язку із наступним.

Порядок та строк сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування було визначено Законом № 400.

Законом №1058 введено цільовий загальнообов'язковий платіж –внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 1 Закону №1058 передбачає, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п.6 ст.106 Закону №1058 недоїмка не підлягає списанню,..., крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків.

Отже, доводи скаржника, що заборгованість нарахована до 01.01.04 на підставі Закону №400 підлягає списанню –є безпідставними, такими, що суперечить Закону №1058.

Матеріалами справи підтверджується, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (страхові внески) підлягає сплаті відповідачем з дати донарахування, тобто з 15.10.2002р. по 31.07.2005р.

Відповідно з п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 №2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів (три роки) від дня узгодження податкового зобов'язання.

Закон №1058 вступив в законну силу з 01.01.2004р., зокрема це стосується ч.15 ст.106 цього Закону. Тобто, на момент вступу в силу Закону №1058 позивач не втратив права на стягнення заборгованості з відповідача по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів, передбачений ч.15 ст.106 Закону №1058, не застосовується.

Правовідносини між сторонами по справі не є цивільно - правовими, тому посилання скаржника на сплинення строку позовної давності не є правомірним (ст.257 Цивільного кодексу України).

Судова  колегія вважає, що немає підстав вважати також, що сплинув строк передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки даний Кодекс введено в дію 01.09.05, зміни до розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” прийняті Законом України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. №2953-IV (далі –Закон №2953), зокрема п. 6 передбачає, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Позивач звернувся до господарського суду із позовом 20.12.05, тобто до спливу річного терміну, з часу введення в дію Закону №2953 із зазначеними змінами.  

Відповідно п. 6 ст. 19 Закону №1058 страхові внески нараховуються незалежно від того, чи були відповідні суми фактично сплачені після їх нарахування.

Отже, навіть якщо не здійснювалися витрати на оплату праці працівників підприємства відповідача, сума збору повинна визначатися розрахунково.

Сума була визначена розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звітністю позивача) за січень 2004р. - липень 2005р., актом планової перевірки позивача від 15.10.2002, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 19.03.2002 №3, яким відповідачеві нараховані 170 грн. 00 коп. - штрафних санкцій та за рішенням від 23.10.02 № 32 про нарахування 637 грн. 60 коп. - штрафних санкцій. Як зазначалось вище, вказані рішення вручені відповідачеві та останнім не оскаржені у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана постанова місцевого господарського суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, та відповідає обставинам справи і підстави для її скасування відсутні, тому відповідно до п. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України постанова господарського суду Луганської області від 21.02.06 у справі №3/696 залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас”, с. Можняківка Новопсковського району Луганської області - без задоволення.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на відповідача (заявника скарги) –Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас”, с. Можняківка Новопсковського району Луганської області.

У судовому засіданні 02.06.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 93, 94, 104, 167, 195, 198, 200, 205, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу від 29.03.06 №28 Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас”, с. Можняківка Новопсковського району Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 21.02.06 по справі № 3/696 залишити без задоволення.

2. Постанова господарського суду Луганської області від 21.02.06 по справі № 3/696  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 02.06.06 по справі №3/696 відповідно до ст. ст. 103, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена у повному обсязі 07.06.06.

          Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.   

Головуючий суддя                                                  О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Надруковано 5 примірників:

1-до справи;

2-позивачу;

3-відповідачу

4-місцевому господарському суду Луганської області;