Рішення

від 15.08.2018 по справі 310/6744/18

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/6744/18

2-о/310/340/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, заінтересована особа Бердянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер його батько ОСОБА_2 11.08.2018 року він звернувся до Бердянського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області із письмовою заявою про реєстрацію факту смерті батька, однак йому було відмовлено, оскільки надані ним документи на підтвердження смерті ОСОБА_2 видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Просив встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер вІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Шахтарськ, Донецької області, Україна.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник Бердянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ст. 17 ЗУ Про реєстрацію актів цивільного стану , підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ про смерть встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Пунктом ґ ч. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в України , затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Родинні зв'язки між заявником та померлим ОСОБА_2 підтверджуються: свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 08.05.1973 року (а.с. 8).

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 23.04.2018 року та довідкою про причини смерті НОМЕР_3 від 23.04.2018 року, виданих Муніципальною установою Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Шахтарська (а.с. 9-10), а також свідоцтвом про смерть від 26.04.2018 року (а.с. 11).

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ № 1085-р від 7 листопада 2014 р., на території м. Шахтарськ Донецької області органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Даючи оцінку лікарському свідоцтву про смерть НОМЕР_3 від 23.04.2018 року та довідці про причини смерті НОМЕР_3 від 23.04.2018 року, виданих Муніципальною установою Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Шахтарська , які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey . Cypms v. Turkey ), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic о f Moldova and Russia . Ilascu and Others v. Moldova and Russia ), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій територій треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Суд вважає, що позасудовим шляхом ОСОБА_1 не має можливості отримати документ, що підтверджує факт смерті його батька, оскільки 11.08.2018 року начальником Бердянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 через те, що заявником для підтвердження факту смерті надано документи, які не є підставою для державної реєстрації смерті відповідно до п. 1 гл. 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 (а.с. 12).

Таким чином, судом встановлено, що реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась і за встановлених обставин є неможливою, тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 315-319, 354 ЦПК України, ЗУ Про реєстрацію актів цивільного стану , Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні , Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження , суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2; місце реєстрації: АДРЕСА_1) заінтересована особа Бердянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 26073137, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, буд. 3) про встановлення факту задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Місце народження: м. Шахтарськ, Донецька область. Місце смерті: м. Шахтарськ, Донецька область, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя