ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
30 липня 2018 року Справа № 804/3422/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі Воробйовій П.В.
за участі:
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Агро-Нове» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №520110/34417449 від 02.01.2018 р.; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.12.2017 р. №2, реєстраційний номер документу - НОМЕР_1, -
ВСТАНОВИВ:
10.05.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Агро-Нове» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №520110/34417449 від 02.01.2018 р.; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.12.2017 р. №2, реєстраційний номер документу - НОМЕР_1.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018р. у справі №804/3422/18 провадження, після залишення ухвалою суду від 11.05.2018 р. даної позовної заяви без руху, було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Фермерське господарство «Агро-Нове» не погоджується з оскаржуваним рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 р. №520110/34417449 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.12.2017 р., вважає його протиправним та таким, що підлягають скасуванню зважаючи на те, що контролюючим органом було порушено пп.201.16.1, п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки останнім не було зазначено у квитанціях, які були отримані підприємством, конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та зазначено лише загальні посилання на відповідні податкові накладні критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.
При цьому, позивач зазначає, що на виконання вимог чинного податкового законодавства України останнім було подано до Комісії Державної фіскальної служби були надані всі належні документи.
При цьому, в обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість відповідач як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає протиправним рішення комісії Державної фіскальної служби України №520110/34417449 від 02.01.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2, та просить суд визнати протиправним та скасувати відповідне рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної.
В судове засідання, призначене на 30.07.2018 р., з'явився повноважний представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням доводів викладених в позовній заяві.
Відповідач до зали судового засідання свого представника не направив, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.
При цьому, суд зазначає, що повноважним представником відповідача через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано відзив на позовну заяву від 18.06.2018 р. за вх.№29201/18, з якого з посиланням на відповідні норми податкового законодавства зазначено, що рішення Комісії Державної фіскальної служби №520110/34417449 від 02.01.2018 р. є такими, що не може бути скасоване, так як було прийнято виключно в межах діючого податкового законодавства.
Відтак, з урахуванням зазначеного вище, відповідач просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Повноважний представник позивача не заперечував щодо переходу до розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача, думка останнього, щодо можливості переходу до розгляду справи по суті суду не відома.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 30.07.2018 року.
Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Фермерського господарства «Агро-Нове» (код ЄДРПОУ 34417449) є юридичною особою та зареєстровано, як платник податку на додану вартість, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД та Фермерським господарством «Агро-Нове» укладено договір купівлі-продажу від 01.12.2017 р. №МГ-38.
Відповідно до п.п.1.1 п. 1 договору купівлі-продажу від 01.12.2017 р. №МГ-38 Фермерське господарство «Агро-Нове» зобов'язувалось передати у власність Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД соняшник, а Фермерське господарство «Агро-Нове» зобов'язувалось прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено та засобами телекомунікаційного зв'язку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) 20.12.2017р. податкову накладну №2 від 01.12.2017 р.
Однак, позивач отримав квитанцію згідно з якою вищевказану податкову накладну, а саме: №2 від 01.12.2017 р. прийнято, але реєстрацію по ній зупинено:
- №34417449 від 20.12.2017р. по податковій накладній №2 від 01.12.2017 р., де зазначено виявлені помилки: відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 критеріїв оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206.&?о;%REFINE%&?м;. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. .
Враховуючи зазначені обставини, позивачем в електронному вигляді надано до відповідача пояснення та копії документів щодо наявності підстав реєстрації вищевказаної податкової накладної.
Рішеннями ДФС України №520110/34417449 від 02.01.2018р. позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 01.12.2017р.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621, Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №754/30622.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідно до п.п. а, б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 зазнченого вище Порядку №1246 від 29.12.2010 р., після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).
Згідно пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний у відповідних Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.
Як вбачається з копій наведеної вище квитанції, відповідачем зазначений вид критерію визначено не було.
Суд зазначає, що такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 42.11. у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений.
Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73-74 КАС України протиправністі прийнятого рішення комісії Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 р. №520110/34417449.
Так, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Відтак, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246; Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567; Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено чіткий механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних коригувань до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних; затверджено Критерії оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, як прямо свідчать матеріали справи, не було дотримано відповідачем при винесенні оскаржуваного рішень від 02.01.2018 р. №520110/34417449, зазначеного вище.
При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Фермерським господарством «Агро-Нове» на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України, було направлено до Комісії ДФС документи, що підтверджують реальність здійснених операцій, за наслідками яких Фермерським господарством «Агро-Нове» було сформовано податкову накладну №2 від 01.12.2017 р.
При цьому, суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань щодо причин відмови в реєстрації податкової накладної, а саме: №2 від 01.12.2017 р., складеної Фермерське господарство «Агро-Нове» .
Відповідачем в оскаржуваному Фермерським господарством «Агро-Нове» рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення такого рішення, а зазначено загалом, про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
При цьому не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
З урахуванням викладеного вище, оскаржуване позивачем рішення від 02.01.2018 р. №520110/34417449 про відмову у реєстрації наведеної вище податкової накладної є прийнятим відповідачем без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані зазначені рішення.
Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України №520110/34417449 від 02.01.2018 р., а також щодо зоов'язання зареєструвати відповідну податкову накладну є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до дубліката квитанції від 10.05.2018 року №0. 0. НОМЕР_2. 1 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовної заяви Фермерського господарства «Агро-Нове» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №520110/34417449 від 02.01.2018 р.; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.12.2017 р. №2, реєстраційний номер документу - НОМЕР_1, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного фіскальної служби України, а саме, судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.).
Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Фермерського господарства «Агро-Нове» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №520110/34417449 від 02.01.2018 р.; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.12.2017 р. №2, реєстраційний номер документу - НОМЕР_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №520110/34417449 від 02 січня 2018 р.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Фермерського господарства «Агро-Нове» №2 від 01.12.2017 р.. з дати набрання законної сили рішенням суду.
Стягнути на користь Фермерського господарства «Агро-Нове» (код ЄДРПОУ 34417449) судові витрати в розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн., 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 17.08.2018 |
Номер документу | 75901952 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні