Рішення

від 26.07.2018 по справі 808/2010/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 липня 2018 року (11 год. 22 хв.)Справа № 808/2010/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представників:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Короленка, 128, РНОКПП НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2, 16281305,16291305 від 17.05.2018, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0016311305 від 17.05.2018, рішення від 17.05.2018 № НОМЕР_3.

Ухвалою суду від 04.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14.06.2018.

У підготовчому засіданні 14.06.2018 відкладено підготовче засідання на 18.07.2018.

У підготовчому засіданні 18.07.2018 відкладено підготовче засідання на 25.07.2018.

У підготовчому засіданні 25.07.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на той же день.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що витрати та податковий кредит позивачем було сформовано за реально здійсненими господарськими операціями на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість посилання контролюючого органу на відсутність реальних правових наслідків є необґрунтованими. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зокрема зазначив про відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, з огляду на отриману контролюючим органом податкову інформацію щодо контрагентів позивача, відповідно до якої не було встановлено фактичного здійснення діяльності (придбання товарів, послуг) вказаними підприємствами. В задоволені позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 77.1, п. 77.4, п.77.7 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464 (із змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання - фізичних осіб на II квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 22.03.2018 № 892 була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п. 176.1 а ст. 176, п.177.2 , п.п 177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (із змінами та доповненнями), занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну 786 774,23 грн., в т.ч. по періодам за 2016р. в сумі 131133,96 грн., за 2017р. в сумі 655640,27 грн.;

- пп.164.1.3 11.164.1 ст.164, підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 65564,52 грн. в т.ч. за 2016р. в сумі 10927,83 грн., 2017р.- 54636,69грн.

- п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 (у редакції, що діє з 01.01.2016р.) Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464- VI із змінами та доповненнями, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу на загальну суму 192455,99 грн., у т.ч. по періодам за 2016р. в сумі 91178,99грн., за 2017р. в сумі 101277грн.;

- пп."в" п.176.1 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), встановлено включення до декларацій за 2017 перекручених даних, а саме завищення валових витрат;

- п. 51.1 ст. 51, пп.176.2„б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями)в частині надання податкового розрахунку ф.№ 1 Д-Ф за 1 квартал 2015р., 3-4 квартал 2017р. до податкового органу з недостовірними відомостями, а саме : не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам-підприємцям за придбані товарно - матеріальні цінності по ознаці доходу 157 -Дохід виплачений самозайнятій особі , згідно з довідником ознак доходів;

- п.п.14.1.36, п.п 14.1.181 п. 14.1 ст 14, п.п. 198.1, н.н. 198.3, п. 198.6 ст .198, п. 200.1 ст. 200ПКУ від 02.12.10 №2755-ІУ, ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995р. за № 168/70; ФОП ОСОБА_1 занижено суму ПДВ податкових зобов'язань розмірі 849224грн. в т.ч. по періодам: за липень 2016р. у сумі 32820 грн., за серпень 2016р у сумі 57661 грн., за вересень 2016р. у сумі 33119грн., за листопад 2016р. у сумі 18443грн., за грудень 2016року у сумі 3262грн., за березень 2017р. у сумі 76354грн., за квітень 2017р. у сумі 81615грн., за травень 2017р. у сумі 73012грн.,за червень 2017р. у сумі 101621грн., за липень 2017р. у сумі 75628грн., за серпень 2017р. у сумі 73328грн., за вересень 2017р. у сумі 98685грн., за жовтень 2017р. у сумі 68676грн., за листопад 2017р. у сумі 30000грн.,за грудень 2017р.. у сумі 25000 грн.

За результатом перевірки було складено акт від 04.05.2018 № 353/08-01-13-05/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято:

№ НОМЕР_2, яким застосовані штрафні санкції та збільшено грошове зобов'язання по платежу податок на додану вартість в сумі 1 061 530 грн. Сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями збільшена на 849 224 грн., а за штрафними санкціями склала 212 306 грн.;

№ НОМЕР_4, яким застосовані штрафні санкції і збільшено грошове зобов'язання по платежу військовий збір в сумі 81 959, 40 грн. Сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями збільшена на 65 567, 52 грн., а за штрафними санкціями склала 16 391, 88 грн.;

№ НОМЕР_5, яким застосовані штрафні санкції та збільшено грошове зобов'язання по платежу податок на дохід фізичних осіб, який сплачується суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 983 460, 70 грн. Сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями збільшена на 786 774, 23 грн., а за штрафними санкціями склала196 693, 56 грн.

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2018 про сплату боргу (недоїмки) № НОМЕР_6 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 192455,99 грн.;

рішення від 17.05.2018 № НОМЕР_7 про застосування штрафних санкцій в сумі 28363,50 грн. внаслідок донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 192455,99 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 17.05.2018, №0016291305 з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 983467,79 грн, суд зазначає наступне.

Завищення валових витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 4 370 967,96 грн., в т.ч. по періодам за 2016 в сумі 728 522 грн., за 2017р. в сумі 3 642 445,96 грн., виникло в результаті наступного.

В ході проведення перевірки проводився детальний аналіз первинних документів по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_1 з ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР код ЄДРПОУ 39943210 та встановлено, що до складу валових витрат за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2016 р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 включені витрати на придбання Вугілля кам'яного марки ДГ в кількості 677,30107т на суму без урахування ПДВ 596544,25грн.(Додаток1 до акту ) придбаного у ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР ( код ЄДРПОУ 39943210). На підставі двох договорів поставки вугільної продукції від 01.07.2016.

Відповідно до умов договору поставки вугільної продукції №1 від 01.07.2016р. ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР в особі директора ОСОБА_5 передає у власність покупцеві (ФОП ОСОБА_1А.) Товар- вугілля у кількості 500тонн, вартість 1 тонни вугілля складає 952,0грн у тч.ПДВ 158.6грн., у тому числі вартість за транспортні послуги поставленого товару на склад Покупця.

Відповідно до п.2.1 договору Загальна вартість Товару по договору постачання складає 476000грн.. Договір діє до 31.12.2016р.

Відповідно до умов другого договору поставки вугільної продукції №1 від 01.07.2016 ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР в особі директора ОСОБА_5 передає у власність покупцеві (ФОП ОСОБА_1А.) Товар- вугілля у кількості 32,780тонн, вартість 1 тонни вугілля складає 952,0грн у тч. ПДВ 158,6грн., у тому числі вартість за транспортні послуги поставленого товару на склад Покупця.

Відповідно до п.2.1 договору Загальна вартість Товару по договору постачання складає 31206,56грн.. Договір діє до 31.12.2016.

Відповідно до проведеного аналізу та схеми руху Вугілля кам'яного марки ДГ, за результатами аналізу показників, що містяться у податковій декларації з ПДВ, поданої платником податків за відповідний період, та інформаційних баз даних ДФСУ виявлено ймовірне документальне оформлення господарських операцій за відсутності реального (законного) джерела походження товару (ПММ) по ланцюгу постачання між ТОВ "ОСОБА_4 ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 39943210) та постачальниками:

- ТОВ "СВІТ ТВОРЧОСТІ "ЛОГОС" (згідно з реєстром податкових накладних ТОВ "ТІК-ТАЙМ") код ЄДРПОУ 40551484;

- ТОВ "РАЙДЕНКОМ" (згідно з реєстром податкових накладних ТОВ"ФУЛДЕНЧ") код ЄДРПОУ 40551608.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від TOB "СВІТ ТВОРЧОСТІ "ЛОГОС" (згідно з реєстром податкових накладних TOB "ТПС-ТАЙМ") код ЄДРПОУ 40551484, TOB "РАЙДЕНКОМ" (згідно з реєстром податкових накладних ТОВ"ФУЛДЕНЧ") код ЄДРПОУ 40551608 до підприємства-покупця TOB "ОСОБА_4 ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 39943210), що є постачальником ФОП ОСОБА_1А.(р.н.о.к.п.п.3231815033), це свідчить про те, що здійснені операції проведені без мети настання реальних наслідків.

На підтвердження реальності взаємовідносин позивача з ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР і здійснення господарських операцій із закупівлі вугілля у цього підприємства були надані наступні первинні документи: два договори поставки вугільної продукції від 01.07.2016, специфікації до них, видаткові накладні, товарно-транспортні та податкові накладні, платіжні документи (всі документи були долучені до матеріалів справи та дослідженні судом).

Відповідно до договорів ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР доставка вугілля здійснювалася безпосередньо покупцем позивача, так як ця послуга входила у вартість придбаного вугілля. Зазначені документи підтверджують, що ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР на адресу позивача було поставлено 677,301 тонн вугілля на суму 596 544,25 грн. без урахування ПДВ, товар був оплачений позивачем, що підтверджується належними документами доданими до матеріалів справи.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що виявлено ймовірне документальне оформлення господарських операцій при відсутності реального джерела походження товару по ланцюжку поставки між ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР і його постачальниками.

Доводи відповідача про нереальність господарських операцій суд вважає безпідставними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосередніми контрагентами. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, і твердження відповідача про те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товару до ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР його постачальниками, і, що в ланцюгу постачання вугілля встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не є носієм доказової інформації про нібито виявлені завищення позивачем валових витрат.

Також суд погоджується з тим, що для здійснення такої діяльності як торгівля вугіллям підприємству необов'язково мати власні склади і транспортні засоби. Продукція може доставлятися безпосередньо від продавця покупцеві, минаючи склади проміжного покупця. При цьому перевезення здійснюються транспортом третьої особи, з якою укладається договір перевезення.

Також суд не погоджується з висновком відповідача, що не доведено здійснення господарських операцій з ТОВ ОСОБА_4 ЦЕНТР і встановлено надходження товару з джерела невідомого походження, у зв'язку, з чим первинні документи не мають сили первинних документів. І як наслідок позивач неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкової звітності на підставі таких документів.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704. Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджується первинними документами, які долучені до матеріалів справи позивачем.

Судом встановлено, що документи заповнені відповідно до вимог чинного законодавства та не викликають сумніву щодо реальності здійснених господарських операцій, а, отже, мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку, що спростовує доводи відповідача з цього приводу.

Доказів того, що підприємства - контрагентів на момент господарських взаємовідносин не були зареєстровані як юридичні особи та на момент вчинення господарських правовідносин не були зареєстровані як платники ПДВ, відповідачем надані не були. Таким чином, контрагенти мали необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

Крім того, в акті перевірки зазначено про завищення позивачем валових витрат за 2016 і 2017 роки в результаті віднесення до складу валових витрат документально не підтверджені витрати на придбані ТМЦ для подальшого використання в господарській діяльності, а саме: кам'яне вугілля в кількості 150,39 тонн на суму 131 977, 75 грн., придбане у ТОВ СТРОЙ -Маш-ТОРГ в 2016 ;кам'яне вугілля на суму 1 999 932, 20 грн., придбане у ТОВ СТРОЙ -Маш-ТОРГ в 2017 р.;кам'яне вугілля в кількості 104,764 тонн на суму 488 899,02 грн., придбане у ТОВ ПРЕЗЕНТ-ДІМ в 2017; кам'яне вугілля в кількості 70 тонн на суму 291 666 грн., придбане у ТОВ ЕКОБУДПОСТАЧ в 2017; кам'яне вугілля в кількості 132,75 тонн на суму 699 150 грн., придбане у ТОВ АСГАРД ОСОБА_6 в 2017 ; кам'яне вугілля в кількості 4,477 тонн на суму 18 899,75 грн., придбане у ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ в 2017; кам'яне вугілля в кількості 41тонна на суму 166 222,20 грн., придбане у ТОВ КАРБОНЕС в 2017.

Відповідач зазначає, що позивачем не були надані такі первинні документи як залізничні накладні, квитанції про приймання вантажу, дорожні відомості, корінці дорожніх відомостей, договір із залізницею на перевезення вантажів.

З цього приводу позивач зазначив, що не міг надати зазначені первинні документи з тієї причини, що у нього не було договору із залізницею на перевезення вантажів.

Судом встановлено, що позивачем 01.01.2015 , 01.01.2016 і 01.01.2017 були укладені договори №№ 1/7, 2/9 і 3/5 з ФОП ОСОБА_7 про надання послуг з подачі-приймання вагонів на залізничну станцію, раскредитування та прибирання вагонів, розвантажувальні роботи і зберігання вантажу. Тому всі документи, пов'язані з постачанням-перевезенням вугілля на адресу Позивача (ФОП ОСОБА_1) постачальниками: ТОВ ПРЕЗЕНТ-ДІМ , ТОВ АСГАРД ОСОБА_6 , ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ , знаходяться у ФОП ОСОБА_7, який фактично надав позивачу послуги з приймання вагонів з вугіллям на залізничну станцію від зазначених постачальників, що підтверджено відповідними актами прийому-передачі наданих послуг.

Крім того, судом встановлено, що вугілля від ООО ЕКОБУДПОСТАЧ , ТОВ КАРБОНЕС було перевезено найманим автотранспортом з міста завантаження до міста розвантаження- м. Токмак, про що свідчать товаро- транспортні накладні та акт виконаних робіт від вантажоперевізника. Факт отримання вугілля на зберігання ФОП ОСОБА_7 підтверджують акти приймання - передачі матеріальних цінностей на зберігання та відомості руху ТМЦ.

Частину вугілля, що поставлялась ТОВ СТРОЙ -Маш-ТОРГ , як зазначає позивач, самостійно перевозили від постачальника позивача, а ще частину ТОВ СТРОЙ -Маш-ТОРГ поставило своїм транспортом на майданчик в м. Токмак покупцям позивача, так як у специфікації до договору поставки передбачено зберігання вугілля на території ТОВ Строй - Маш - Торг .

Відповідач 27.04.2018 для визначення реальності надходження вагонів з вугіллям на станцію Великий Токмак направив запит ФОП ОСОБА_7 на проведення зустрічної звірки. Як зазначив відповідач, документи до нього не надходили. Доказів закінчення проведення зустрічної звірки суду надані не були.

Однак, як стверджує позивач, відповідач не дочекавшись отримання відповідних документів від ФОП ОСОБА_7, необґрунтовано закінчив перевірку і вже 04.05.2018 підписав акт перевірки. Позивач наводить повний перелік документів, які підтверджують господарські відносини з ФОП ОСОБА_7 та вважає висновки неправомірними, з огляду на те, що всі документи у ФОП ОСОБА_7 були в наявності та відправлені відповідачу, однак не закінчивши зустрічну перевірку відповідач зробив не обґрунтовані висновки в акті перевірки.

Відсутність результатів зустрічної звірки, свідчить про те, що відповідачем не були досліджені в повній мірі первинні документи та не доведено відповідачем не реальність надходження вагонів з вугіллям на станцію Великий Токмак. Що свідчить про хибність висновків акту перевірки.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися суд виходив з наступного.

В ході проведення перевірки здійснено детальний аналіз витратної частини, що відображена у декларації про майновий стан і доходи. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 177.11 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію, тому звітним періодом для підприємця є календарний рік. Таким чином, для визначення чистого доходу такого календарного року беруться отримані за цей рік доходи та витрати, пов'язані з отриманням цього доходу. Якщо дохід отримано в одному році, а пов'язані з цим доходом витрати будуть понесені в наступному році, вони не можуть враховуватися для цілей оподаткування.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України Про підприємництво .

Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд витрат, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Відповідно до пп.16.1.2 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

Згідно з п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця .

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ із змінами та доповненнями: до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів належать: - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 177.11 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію, тому звітним періодом для підприємця є календарний рік. Таким чином, для визначення чистого доходу такого календарного року беруться отримані за цей рік доходи та витрати, пов'язані з отриманням цього доходу. Якщо дохід отримано в одному році, а пов'язані з цим доходом витрати будуть понесені в наступному році, вони не можуть враховуватися для цілей оподаткування.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України Про підприємництво .

Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд витрат, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 17.05.2018 № 16281305про збільшення грошового зобов'язання за платежем - військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування прийнято у зв'язку з встановленим ОСОБА_3 перевірки порушенням пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 , пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 ПКУ , що призвело до заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу, яким застосовані штрафні санкції і збільшено грошове зобов'язання по платежу військовий збір в сумі 81 959, 40 грн. Сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями збільшена на 65 567, 52 грн., а за штрафними санкціями склала 16 391, 88 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Оскільки оподатковуваний доход за період який перевірявся Позивачем визначено вірно, відповідно підстави у відповідача для донарахування військового збору відсутні.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2018 №Ф-0016311305 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 192455,99 грн. та рішення від 17.05.2018 №0016301305 про застосування штрафних санкцій в сумі 28363,50 грн. внаслідок донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 192455,99 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік державного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Абзац 1 ч. 8 ст. 9 названого Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що: Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця .

Як зазначено в акті перевірки позивачем своєчасно подавалися звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за перевіряє мий період.

Відповідачем під час перевірки було встановлено заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2016 рік у сумі 91178,99 грн. застосовано штраф у розмірі 20% та 2017 рік 101 277 грн. та застосовано штраф у розмірі 10%, тобто загальна сума заниження єдиного внеску склала 192 455,99 грн., а сума штрафу 28 363,50 грн.

Враховуючи, що під час розгляду справи не встановлено порушення щодо визначення позивачем оподаткованого доходу за період який перевірявся, відповідно підстави для донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафної санкції у відповідача відсутні. Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 17.05.2018 № 001631130 та рішення від 17.05.2018 № НОМЕР_3 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомленням - рішенням від 17.05.2018 №0016271305 з податку на додану вартість на суму 1061530грн в т.ч. основного платежу 849224 грн. та штрафних санкцій 212306грн, суд зазначає наступне.

Проведеною перевіркою відображеного суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 показника в рядку 10.1 податкової Декларації з ПДВ за період з 01.05.2016 року по 31.12.2017 в сумі ПДВ 849140грн. на підставі наступних документів: договорів, податкових накладних, платіжних доручень, банківських документів, та ін. встановлено його завищення на суму 849224грн., в т.ч. по взаємовідносинах з:

- TOB "ОСОБА_4 ЦЕНТР" (код за ЄДРПОУ 39943210) на суму 119309 грн.

- TOB "СТРОЙ-МАШ-ТОРГ" (код за ЄДРПОУ 38143613) на суму 417186грн

- TOB "КАРБОНЕС" (код за ЄДРПОУ 40323516) на суму 33244 грн.

- TOB "АСГАРД ОСОБА_6" (код за ЄДРПОУ 39523035) на суму 113163 грн.

- TOB "ЕКОБУДПОСТАЧ" (код за ЄДРПОУ 39078100) на суму 58333грн.

- TOB "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ" (код за ЄДРПОУ 37912002) на суму 59362 грн.

- TOB "ПРЕЗЕНТ-ДОМ"(код за ЄДРПОУ 33662033) на суму 48627грн

За результатом аналізу первинних документів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до перевірки де надано первинні документи контрагентів - постачальників до ФОП ОСОБА_1, а саме; товарно- транспортні накладні, залізничні накладні, квитанції про приймання вантажу, дорожні відомості; корінець дорожньої відомості, договір з залізницею на перевезення вантажів.

Тобто відповідач вважає, що до складу податкового кредиту було включено суми по взаємовідносинах з названими підприємствами при тому, що поставки вугілля відповідно до наявних податкових накладних нібито не здійснювалися. Проведено лише документування транзитних фінансових потоків з метою мінімізації сплати ПДВ до бюджету контрагентами-покупцями.

Відповідач стверджує, що на підставі поданих для перевірки документів, включаючи податкові накладні, встановити надходження на склад вугілля неможливо, так як до перевірки не було надано залізничні накладні. Таким чином, нібито неможливо встановити реальність здійснених операцій з надходження ТМЦ на мій склад для подальшого використання в господарській діяльності.

Як вже зазначалося вище, відповідачам для визначення реальності надходження вагонів з кам'яним вугіллям на станцію Великий Токмак направлявся запит на проведення зустрічної звірки з ФОП ОСОБА_7 та як стверджує, відповідач станом на 04.05.2018 (дата підписання акту перевірки ) документи ФОП ОСОБА_8 на проведення зустрічної звірки не надані. Позивач заперечує проти цього, та наводить перелік документів, які підтверджують господарські відносини з ФОП ОСОБА_7

Суд надав оцінку даному факту та зазначив, що відсутність результатів зустрічної звірки та недослідженість первинної документації з приводу господарських відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_8 , свідчить про те, що перевірка була проведена не в повній мірі, а висновки з приводу наведених обставин не можна вважати об'єктивними та доведеними.

Щодо необхідності надавати залізничні накладні,суд зазначає, що відповідно до Договорів поставки, укладеними з вищеназваними підприємствами взагалі не передбачалася поставка вугілля саме на склад позивача. Більш того, для здійснення такої діяльності як торгівля вугіллям підприємству необов'язково мати власні склади і транспортні засоби. Продукція може доставлятися безпосередньо від продавця покупцеві, минаючи склади проміжного покупця.

Разом з тим, отримання позивачем вугілля і використання його в господарській діяльності шляхом продажу підтверджується також і подальшим його продажем покупцям позивача, що знайшло відображення в таблиці, розміщеної на стор. 7 акту перевірки. На вказаній сторінці акта перевірки є також таблиця, в якій в якості постачальників вугілля названі ТОВ СТРОЙ -Маш-ТОРГ , ТОВ СТРОЙ -Маш-ТОРГ , ТОВ ПРЕЗЕНТ-ДІМ , ТОВ ЕКОБУДПОСТАЧ , ТОВ АСГАРД ОСОБА_6 , ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ , ТОВ КАРБОНЕС . А в додатку № 1 до акту перевірки в якості постачальників вугілля не тільки названі ці підприємства, а й наведені документи - видаткові та податкові накладні, з яких явно вбачається скільки вугілля, на яку суму і коли було поставлено.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, єдиною підставою для формування податкового кредиту, це наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Позивач сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, наданих ТОВ СТРОЙ -Маш-ТОРГ , ТОВ ПРЕЗЕНТ-ДІМ , ТОВ ЕКОБУДПОСТАЧ , ТОВ АСГАРД ОСОБА_6 , ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ , ТОВ КАРБОНЕС . Всі документи наведені в акті перевірки, та в Додатку № 1 до акту перевірки, а саме:договори поставки, специфікації до договорів поставки, залізничо - дорожні накладні, посвідчення якості,видаткові накладні, акти прийому - передачі,акти приймання - передачі матеріальних цінностей на зберігання, товарно - транспортні накладні.

Весь товар, отриманий від цих підприємств, був оплачений шляхом здійснення безготівкових платежів, що підтверджується відповідними платіжними документами, долученими до матеріалів справи.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними ( Постанова Верховного Суду від 31.07. 2018 по справі №808/2570/17)

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом першої інстанції), ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом апеляційної інстанції), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень, враховуючи ненадання контролюючим органом під час розгляду справи належних доказів щодо встановлених під час проведення перевірки порушень, , суди дійшов висновку щодо безпідставності тверджень контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, а відповідно і протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Короленка, 128, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.05.2018 № НОМЕР_2, яким застосовані штрафні санкції та збільшено грошове зобов'язання по платежу - податок на додану вартість в сумі 1061530,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.05.2018 № НОМЕР_4, яким застосовані штрафні санкції та збільшено грошове зобов'язання по платежу - військовий збір в сумі 81959,40 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.05.2018 № НОМЕР_5, яким застосовані штрафні санкції та збільшено грошове зобов'язання по платежу - податок на дохід фізичних осіб, який сплачується суб'єктом підприємницької діяльності - фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 983460,70 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу від 17.05.2018 про сплату боргу (недоїмки) № 001631130 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 192455,99 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 17.05.2018 № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій в сумі 28363,50 грн. внаслідок донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 192455,99 грн.

Присудити на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Короленка, 128, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у сумі 9490 грн. 00 коп. (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 06.08.2018.

Суддя О.В.Конишева