Рішення

від 09.08.2018 по справі 819/972/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/972/18

09 серпня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Гавіловська Х.М.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Чортківмолоко" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Чортківмолоко" (далі - позивач, ПП "Чортківмолоко") до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР537/412/АВ/ТД-ФС від 18.05.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем необґрунтовано розцінено цивільно-правові угоди, укладені директором ПП "Чортківмолоко" з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, як трудові, а відтак безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства. При отриманні послуг за зазначеними вище договорами складались акти приймання виконаних робіт за кількістю та якістю, характер праці не мав постійного характеру, а також позивачем сплачено загальнообов'язкові відрахування.

Як наслідок, до ПП "Чортківмолоко" протиправно, на підставі акта перевірки №ТР537/412/АВ від 19.04.2018 р., накладено штраф у розмірі 558450,00 грн. згідно постанови №ТР537/412/АВ/ТД-ФС від 18.05.2018 р., що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.06.2018 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення) до 14.06.2018 р. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк і спосіб, встановлений судом.

Ухвалою суду від 15.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Ухвалою суду про забезпечення позову від 12.07.2018 р. зупинено примусове стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ТР537/412/АВ/ТД-ФС від 18.05.2018 р. у безспірному порядку до набрання законної сили судовим рішенням у справі 819/972/18.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі. Додатково наголосили, що виконання роботи електрогазозварника ОСОБА_4 за відсутності у нього дозвільних документів, жодним чином не свідчить про допущення ПП "Чортківмолоко" порушення трудового законодавством України. Послуги по електрозварюванню надавались по угоді за проханням самого виконавця робіт, оскільки він вказував, що надає такі послуги також іншим підприємствам і працювати за трудовим договором та трудовим розпорядком підприємства не бажав.

Водночас, посилання відповідача на начебто дублювання послуг по перевезенню молока із зливного пункту до пункту приймання молока, які надавались за цивільно-правовими угодами, з роботою за трудовим договором про що свідчать маршрутні листи є лише припущеннями та посилання на них в обґрунтування оскаржуваної постанови є безпідставними. Вказані в оскарженій постанові особи, які надавали послуги з водіння транспортних засобів, бажали виконувати роботи по цивільно - правові угоді, не підпорядковувалися трудовому розпорядку підприємства, самостійно організовували свою роботу і виконували її на власний ризик.

Представник позивача відмітив, що з огляду свободу договірних відносин та сплату усіх обов'язкових платежів по укладених угодах, визначати їх, як незаконні, відповідач не вправі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві (а.с.146-148). Пояснив, що за результатами проведеного заходу державного контролю було встановлено порушення законодавства про працю, а саме ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), згідно якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України працівники, та позивач допустив до роботи найманих працівників без укладання трудового договору.

У наданих під час інспекційного відвідування цивільно-правових угодах наявні ознаки, притаманні трудовим відносинам, оскільки характер виконуваних робіт відповідає трудовій функції "електрогазозварник" та "водій", в угодах не вказується конкретний вид послуги роботи та її кінцевий результат, із зазначенням кількісних і якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється (ст. 57, 142, 59 КЗпП України), на виконавців робіт покладено матеріальну відповідальність, як на осіб, що пов'язані за трудовими обов'язками, та наявні ознаки строкового трудового договору, оскільки укладені на визначений термін.

За таких обставин, доводи позивача є безпідставними, а оскаржувана постанова про накладення штрафу - правомірною, просила суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, судом встановлено наступне.

Управлінням Держпраці у Тернопільській області 11.04.2018 р. видано наказ №216, зокрема, провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) з питань визначених у зверненні ОСОБА_9 від 22.03.2018 р. (а.с.149) в діяльності ПП "Чортківмолоко" (а.с.153).

На підставі наведеного наказу та направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) від 11.04.2018 р. №4.1/039/081 (а.с.154), у період з 13.04.2018 р. по 19.04.2018 р. було проведено інспекційне відвідування ПП "Чортківмолоко", за результатами якого складено акт №ТР537/412/АВ від 19.04.2018 р. (а.с.155-160).

Так, вказаним інспекційним відвідуванням виявлено порушення ПП "Чортківмолоко" вимог ч.3 ст.24 КЗпП України. У цивільно-правових угодах від 06.01.2017 р. з ОСОБА_4, від 05.04.2017 р. та від 04.01.2018 р. з ОСОБА_5, від 04.04.2017 р. та від 02.01.2018 р. з ОСОБА_6, від 05.04.2017 р. та від 04.07.2017 р. з ОСОБА_7, від 05.04.2017 р. та від 01.03.2018 р. з ОСОБА_8 наявні фактично трудові відносини, передбачені п.2 ч.1 ст.23, ст.57, 130, 139, 141, 142, 159 КЗпП України, Класифікатором професій ДК 003:2010, Довідниками кваліфікаційних характеристик професій працівників, випусками №42 "Оброблення металу" і №69 "Автомобільний транспорт". Трудові договори (оформлені наказом) із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не укладалися і повідомлення до органів фіскальної служби не подавались (а.с. 33).

Відповідно до заперечень №81 від 23.04.2018 р., наданих до акту інспекційного відвідування, позивач пояснив, що правовідносини, які склалися між ПП "Чортківмолоко" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 регулюються цивільно-правовим законодавством. Ознаки цивільно-правових угод були дотриманні та не регулювались трудовим законодавством. Із винагород за виконані роботи сплачені всі передбачені законодавством внески (а.с.161).

Управлінням Держпраці у Тернопільській області за результами розгляду заперечень, відхилено доводами ПП "Чортківмолоко" про що вказано у надісланому листі від 25.04.2018 р. №1275/01-05-4.3/18 (а.с.162-163). Також позивачеві було надіслано повідомлення про розгляд справи від 23.04.2018 р. №1241/01-05-12.2/18 та від 08.05.2018 р. №1426/01-05-12.2/18 (а.с.184, 186).

Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від №ТР537/412/АВ від 19.04.2018 р., за порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, відповідачем винесено постанову №ТР537/412/АВ/ТД-ФС від 18.05.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 558450,00 грн. (а.с.187-188).

Не погодившись із такими рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, відображених в акті інспекційного відвідування, і винесеного на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 р. (далі - Закон №877-V).

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, регламентуються Кодексом законів про працю (далі - КЗпП України).

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно ч.1 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 ст.24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст. 24 КЗпП України).

В свою чергу, загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, із змісту вказаної норми слідує, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами, тобто нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У відповідності до абз.2 ч.1 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як встановлено судом, ПП "Чортківмолоко", як замовником, було укладено з виконавцями такі цивільно-правові угоди:

з ОСОБА_4 від 06.01.2017 р. №66 на виконання роботи "електрогазозварника", термін дії угоди з 06.01.2017 р. до 31.03.2017 р., (а.с.45-46);

з ОСОБА_5 від 05.04.2017 р. №43 на виконання роботи "водія по перевезенню молока", термін дії угоди з 05.04.2017 р. до 31.06.2017 р., та від 04.01.2018 р. №42 виконання роботи "перевезення молока із зливного пункту до пункту приймання молока", термін дії угоди з 04.01.2018 р. до 31.03.2018 р., (а.с.48-49, 52-53);

з ОСОБА_6 від 04.04.2017 р. №39 на виконання роботи "водія по перевезенню молока", термін дії угоди з 04.04.2017 р. до 30.06.2017 р., та від 02.01.2018 р. №41 виконання роботи "перевезення молока із зливного пункту до пункту приймання молока", термін дії угоди з 02.01.2018 р. до 30.03.2018 р., (а.с.56-57, 60-61);

з ОСОБА_7 від 04.04.2017 р. №50 на виконання роботи "водія по перевезенню молока", термін дії угоди з 04.04.2017 р. до 30.06.2017 р., та від 04.07.2017 р. №50 виконання роботи "перевезення молока із зливного пункту до пункту приймання молока", термін дії угоди з 04.07.2017 р. до 30.09.2017 р., (а.с.64-65, 68-69);

з ОСОБА_8 від 05.04.2017 р. №38 на виконання роботи "водія по перевезенню молока", термін дії угоди з 05.04.2017 р. до 30.06.2017 р., та від 01.03.2018 р. №97 виконання роботи "перевезення молока із зливного пункту до пункту приймання молока", термін дії угоди з 01.03.2018 р. до 30.04.2018 р., (а.с.71-72, 75-76).

Відповідно до п.1.1 вказаних угод замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги): електрогазозварника, водія по перевезенню молока, перевезення молока із зливного пункту до приймання молока.

Згідно із п.1.3 даних угод виконавець виконує роботи на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію внутрішнього трудового розпорядку.

У відповідності до п. 2.1 даних угод підставою для підписання документа, який підтверджує виконання робіт виконавцем за цим договором, є підписаний акт приймання виконаних робіт на об'єкті.

На виконання вимог вищезазначених цивільно-правових угод, між вказаними працівниками та позивачем, підписані акти приймання виконаних робіт на об'єкті, що підтверджується матеріалами справи (а.с.45-47, 50-51, 54-55, 58-59, 62-63, 66-67, 70, 73-74, 77-78).

З пояснень ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 слідує, що вони виконували роботу по перевезені молока зі зливного пункту на ПП "Чортківмолоко". Дану роботу вони виконували за допомогою транспортних засобів, які перебувають у володінні позивача. (а.с.169-171).

Оцінюючи позицію відповідача стосовно того, що договори мають ознаки трудових, суд зазначає про наступне.

Волевиявлення виконавців, за дослідженими судом цивільно - правовими угодами, було спрямоване на виникнення не відносин трудового найму, а цивільно-правових відносин надання послуг на протязі дії договору, оскільки вони виконували послуги на свій ризик, не підлягали внутрішньому трудовому розпорядку, організовували свою роботу самостійно, отримували винагороду за актами приймання виконаних робіт, несли матеріальну відповідальність згідно угоди і відповідно до чинного законодавства, зокрема норм ЦК України.

Окрім цього, вони не подавали замовнику трудову книжку, не повідомляли про бажання укладення трудового договору визначеному ст.24 КЗпП України порядку, а також на них не розповсюджувалися гарантії і пільги працівників підприємства.

З досліджених цивільних - правових угод укладених між ПП "Чортківмолоко" та фізичними особами не прослідковується, щоб такі договори містили ознаки трудового договору, зокрема у зазначених угодах не міститься : обов'язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години; обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці та тривалості робочого часу.

Із наявних в матеріалах справи звітності форми №1ДФ щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, звітністю форми №Д4 щодо суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, із доказом їх отримання фіскальним органом, вбачається звітування позивача у визначені строки до контролюючих органів з інформуванням останніх про наявність укладених цивільно-правових угод та сплата до бюджету єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, військового збору (а.с.79-140).

Вказане відрахування здійсненні на виконання вимог ст. 164, 167, 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації конституційного права на працю, зокрема шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Фізичні особи можуть виконувати роботи (надавати послуги) як на підставі трудового договору, так і на підставі цивільно-правового договору. Під час виконання робіт (надання послуг) за трудовим договором мають дотримуватися вимоги трудового законодавства, а за умови укладання цивільно-правових договорів на виконання роботи (надання послуг) керуються цивільним законодавством.

Спори щодо відмови в прийнятті на роботу осіб, з якими роботодавець згідно із чинним законодавством зобов'язаний укласти трудовий договір, розглядаються безпосередньо в районних, районних у містах, міських або міськрайонних судах (п.6 ч.2 ст.232 КЗпП).

Таким чином, у разі виникнення спору щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися в судовому порядку за позовом особи чиї права порушено.

При цьому ст. 204 ЦК України встановлено презумцію правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак не повинні порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов'язків. Однак така презумпція може бути спростована у двох випадках. По-перше, неправомірними мають вважатися такі правочини, які за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються законом недійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочини). По-друге, вважатимуться неправомірними також ті правочини, недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорювані правочини).

Рішення судів щодо укладених угод між ПП "Чортківмолоко" та вказаними особами відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом.

Що стосується виконання роботи електрогазозварника ОСОБА_4 за відсутності дозвільних документів, отримання яких громадянами, які не є фізичними особами-підприємцями не передбачено, то суд погоджується з позицією відповідача про необхідність отримання таких дозвільних документів надавачем послуг електрогазозварювання.

Разом з тим, відповідальність за відсутність належних дозвільних документів у надавача послуг електрогазозварювання не повинно бути перекладено на отримувача таких послуг.

Також відсутність належних дозвільних документів у ОСОБА_4 при наданні послуг електрогазозварювання, жодним чином не підтверджує наявність трудових відносин між виконавцем та позивачем.

Безпідставним, на думку суду, є також посилання відповідача на начебто дублювання послуг по перевезенню молока із зливного пункту до пункту приймання молока, які надавались ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за цивільно-правовими угодами, та ОСОБА_10, прийнятого на роботу по трудовому договору, оскільки видачу подорожних листів на вантажний автомобіль здійснювалось лише водіям які працювали за трудовими договорами (а.с. 165). Доказів видачі подорожних листів на вантажний автомобіль ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відповідачем суду не представлено.

Також суд враховує те, що жодних доказів про відмову позивача в укладені трудового договору з працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 відповідачем не встановлено, більш того відсутні такі відомості і в поясненнях вказаних працівників.

Як зазначалось вище, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

В свою чергу, судом встановлено, що метою договорів є отримання послуг, при цьому, останні не підпорядковані замовнику та не підлягали внутрішньому трудовому розпорядку, здійснюючи свою роботу самостійно.

Відсутність в досліджених актах приймання виконання робіт за кількістю та якістю переліку усіх виконаних робіт також не може свідчити про наявність трудових правовідносин з надавачами послуг, оскільки такі акти є внутрішнім порядком оформлення результатів договірних відносин між сторонами угоди.

Встановлені судом обставини свідчать, що дані угоди за своєю суттю є цивільно-правовими договорами, предметами яких є послуги електрогазозварювання, водія по перевезенню молока, перевезення молока із зливного пункту до приймання молока. Отримання винагороди за наявності акту приймання виконаних робіт на об'єкті, як підтвердження кінцевого результату надання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 послуг є основною метою, для якої укладалися дані угоди, а не сам процес виконання такої роботи, як передбачено трудовим договором.

Суд відхиляє доводи відповідача про, те що наявність професій "водій автотранспортних засобів" та "електрогазозварник" у класифікаторі професій ДК 003:2010 унеможливлює укладення цивільних угод про виконання послуг з водіння транспортного засобу та послуг електрогазозварювання, та вважає їх такими які звужують право сторін угоди на свободу договірних відносин.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у межах спірних правовідносин позивачем не допущено порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, а оскаржене рішення прийнято необгунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а відтак оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає до скасування.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів, правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 8376,75 грн. згідно квитанції від 12.06.2018 р. № 18 (а.с.16).

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ТР537/412/АВ/ТД-ФС від 18.05.2018 р. прийняту Управлінням Держпраці у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шпитальна, 7 м. Тернопіль, код в ЄДРПОУ 39777822).

Стягнути на користь приватного підприємства "Чортківмолоко" (місце знаходження: вул.Леніна, 75, смт. Теофіполь, Теофіпольського району, Хмельницька область, код в ЄДРПОУ 38192388) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шпитальна, 7 м. Тернопіль, код в ЄДРПОУ 39777822) судовий збір, сплачений за подання позову, в загальному розмірі 8376 (вісім тисяч триста сімдесят шість) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок, сплачений відповідно до квитанції від 12.06.2018 р. № 18.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.