Рішення

від 08.08.2018 по справі 821/943/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/943/17 16 год. 59 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

22 червня 2017 року Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (надалі - позивач, МКП "Херсонтеплоенерго") звернулося до суду позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.04.2017 р. -

- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності" на суму 1 711 003,75 грн.

- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 852 813,00 грн.

- № НОМЕР_3 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 256 387,00 грн. в частині 4 097 335,00 грн.

Відповідно до змісту позовної заяви вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки акту документальної планової виїзної перевірки МКП "Херсонтеплоенерго" від 21.03.2017 р. № 59/21-22-14-01/31653320, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не відповідають первинним документам, даним бухгалтерського та податкового обліку та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, позивач не погоджується з висновком податкового органу про заниження грошових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 690 970,00 грн., оскільки вважає, що сплативши частково у травні 2014 року НАК "Нафтогаз України" за отриманий природний газ, що підтверджується податковою накладною № 15016 від 31.12.2012 р., яка не була зареєстрована в єдиному реєстрі, підприємство включило спірну суму ПДВ до складу податкового кредиту у травні 2014 р., подавши до податкового органу декларацію з ПДВ за травень 2014 р. з додатком Д 8, тобто скаргою на вказаного постачальника, що відповідає приписам ПК України, які регулюють питання дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту у платників податків, які постачають теплову енергію, тобто за касовим методом. Щодо висновку відповідача про завищення витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7 604 457,00 грн. в результаті завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування минулих років, то позивач вказує, що він ґрунтується на висновках акту попередньої перевірки від 16.05.2014р. №171/21-03-22-01/31653320, яким встановлено завищення підприємством витрат за 4 квартал 2013 р. на суму обсягів спожитого газу у зв'язку із відсутністю первинного документа, Проте, позивач не погоджується з вказаним висноком, оскільки вважає, що всупереч п. 86.10 ПК України фахівці фіскальної служби повинні були врахувати вказану суму витрат у складі витрат за 1 кв. 2014 р., тобто за фактом отримання від НАК "Нафтогаз України" акту приймання-передачі природного газу від 24.01.2014 р. на загальну 7 604 457,00 грн., що також підтверджується декларуванням підприємством у складі податкового кредиту суми ПДВ згідно податкової накладної НАК "Нафтогаз України" № 217 від 24.01.2014 року на суму ПДВ 1 520 891,31 грн., сума без ПДВ складає 7 604 456,56 грн., та було визнано правомірним з боку податкового органу при перевірці. Позивач також не погоджується з висновком податкового органу в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 097 335,00 грн., оскільки вважає, що підприємство при віднесенні отриманого відшкодування раніше списаної безнадійної заборгованості в сумі 4 097 335,00 грн. у р.4.2.8 додатка Р1 до податкових декларацій відповідних звітних періодів керувалось п. 46.4 ПК України, якою надано право платнику податків у випадку, коли форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Ухвалою суду у складі головуючого судді Войтовича І.І. від 23.06.2017 р. провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

10.07.2018 року відповідач надав суду письмові заперечення, відповідно до яких вказує, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, оскільки були прийняті за наслідками встановлених порушень податкового законодавства в ході проведення планової перевірки позивача. Щодо правомірності збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 568542,00 грн. за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 07.04.2017 р. № НОМЕР_2, відповідач вказує, що на порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України підприємством завищено податковий кредит за травень 2014 року на суму 568 542 грн., яка складає суму ПДВ за податковою накладною від 31.12.2012 р. № 15016, виписаною НАК "Нафтогаз України", проте не зареєстрованою в ЄРПН. При цьому, позивач не подав заяви зі скаргою на такого постачальника до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року, що на думку податкового органу позбавляє права МКП "Херсонтеплоенерго" на включення вказаної суми ПДВ до складу податкового кредиту за травень 2014 року. Щодо правомірності збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 368 803,00 грн. відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_1, то відповідач вказує, що на порушення п. 150.1 ст.150 ПК України МКП " Херсонтеплоенерго " не вірно застосовано порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2013 рік в наступному 2014 року податковому періоді, оскільки за результатами попередньої документальної планової перевірки МКП "Херсонтеплоенерго" за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 (акт від 16.05.2014 р. № 171/21-03-22-01/31653320) підприємству зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 604 457,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2013 року в сумі 7 604 457,00 грн., і на момент даної перевірки вказані суми є узгодженими. Щодо правомірності зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 097 335,00 грн. за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3, то відповідач вказує, що на порушення пп.139.3.4 п. 139.3 ст.139 ПК України МКП " Херсонтеплоенерго " безпідставно завищено різниці на загальну суму 4 097 335 грн., на які зменшується фінансовий результат, а саме: на суму погашеної платником-покупцем заборгованості (її частини) відповідно до абзацу першого 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу. Так, відповідач вказує на те, що підприємством не вірно віднесено на зменшення фінансового результату різниці в 2015 році у розмірі 2 664 036 грн. та 2016 році у розмірі 1 433 299 грн. відповідно до рядка 4.2.8 Додатку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств "сума погашеної платником-покупцем заборгованості", оскільки даний рядок в різницях заповнюють підприємства (покупці), щодо яких до 01.01.2015 було застосовано процедуру врегулювання сумнівної заборгованості в обліку, а не підприємства (постачальники), яким в даному випадку є позивач.

Ухвалою суду у складі головуючого судді Войтовича І.І. від 27.10.2017 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 821/1508/17 за позовом Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0001742200 від 22 травня 2014 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податковим на прибуток в розмірі 76 014 457,00 грн.

У зв'язку з закінченням повноважень судді Войтовича І.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2018 року справу № 821/943/17 передано на розгляд судді Дубровній В.А.

Ухвалою суду у складі головуючого судді Дубровною В.А. від 05.05.2018 р. дану справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 15.05.2018 р. вирішено поновити провадження у даній справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у зв'язку з чим призначити підготовче судове засідання на 04.07.2018 р.

Протокольною ухвалою суду в підготовчому судовому засіданні від 04.07.2018 року змінено назву відповідача з Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області на Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, оголошено перерву до 13.07.2018 р.

Ухвалою суду в підготовчому засіданні від 13.07.2018 р. вирішено продовжити строк підготовчого провадження та оголошено перерву до 27.07.2018 р.

Ухвалою суду від 27.07.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.08.2018 р.

Ухвалою суду від 01.08.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 08.08.2018 р.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, МКП "Херсонтеплоенерго" зареєстровано виконавчим комітетом Херсонської міської ради 13.09.2001 р., номер державної реєстрації 1 499 105 0001 004570, платника податків взято на податковий облік в контролюючих органах 17.09.2001 за № 4371, станом на дату перевірки перебував на обліку в Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Згідно з Довідкою про включення до ЄДР основним видом діяльності МКП "Херсонтеплоенерго" за КВЕД є 35.30 - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 36.00 - забір очищення та постачання води; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

У березні 2017 року фахівцями ГУ ДФС у Херсонській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ПК України від 02.12.2010 № 2755-УІ, направлень Головного управління ДФС Херсонській області від 13.02.2017 р. за № 71, №72, №73 та згідно наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 31.01.2017 №63, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Міського комунального підприємства " Херсонтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 31653320) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.03.2017 р. № 59/21-22-14-01/31653320 ( далі - акт перевірки).

З урахуванням листа - відповіді ГУ ДФС У Херсонській області від 05.04.2017 р. за № 1257/10/21-22-14-01-14 на заперечення по акту перевірки, висновками даного акту, серед інших, є порушення МКП "Херсонтеплоенерго" вимог податкового законодавства, а саме :

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134; (2) пп.139.3.4 п.139.3 ст.139;пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 , п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, статті 7 Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку №15 "Дохід" (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 №860/4153), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 368 803,0 грн., у т.ч. за 2014 рік - 1 368 803,0 грн.; та завищено об'єкт оподаткування (збиток) на загальну суму (- 17 256 387) грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі (-2 664 036) грн., І квартал 2016 року у сумі (-9 015 899) грн. та занижено об'єкт оподаткування на суму 3 011 409 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 542 054 грн., І півріччя 2016 року у сумі (-12 612 463) грн., ІІІ квартали 2016 року у сумі (-13 033 345) грн., 2016 рік у сумі (-17 257 333) грн.;

2) п. 198.6 ст. 198; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ ( із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість (рядок 25 Декларації) за травень 2014 р. на суму 568 542 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.04.2017 р., які є предметом оскарження у даній справі.

За результатами адміністративного оскарження Державна фіскальна служба України залишила без змін податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС У Херсонській області від 07.04.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України), Законом України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16 липня 1999 року № 996-XIV, наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами ( далі - Порядок № 727), а також іншими нормативно-правовими актами, якими, зокрема, визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в сумі 568 542,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 284 271,00 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається зі змісту описової частини акту перевірки ( стор. 24-26) на визначення спірного грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 568 542,00 грн. вплинув висновок податкового органу про порушення МКП "Херсонтеплоенерго" п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, внаслідок чого встановлено завищення розміру податкового кредиту з ПДВ на суму 568 542,00 грн., яка була задекларована у податковій декларації з ПДВ за травень 2014 р.

Вказаний висновок обґрунтований обставинами, викладеними на стор. 24- 25 акту перевірки, а також письмовими поясненнями заступника начальника відділу перевірок платників основних галузей економіки ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_4, які полягають у наступному.

МКП "Херсонтеплоенерго" використовує касовий метод податкового обліку податкового зобов'язання та кредиту, а тому відповідно вимог п.198.6 ст.198 ПК України платник податку, що застосовує касовий метод, має право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. При формуванні податкового кредиту з ПДВ за період, що перевіряється відносно придбання природного газу, який в подальшому реалізується населенню та установам і організаціям, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, релігійним організаціям та іншим підприємствам до його складу відноситься податок на додану вартість з сплачених грошових коштів за спожитий природний газ.

Результатами перевірки МКП "Херсонтеплоенерго" з дотримання нарахування податкового кредиту відповідно до касового методу ( п.187.10 ст.187 Податкового Кодексу України) по господарським операціям з НАК "Нафтогаз України" (код 20077720) за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 встановлено, що МКП "Херсонтеплоенерго"

- згідно реєстру отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту за травень 2014 року включено суму ПДВ за податковою накладною, не зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄДРПН), а саме: податкову накладна від 31.12.2012 р. № 15016, виписану НАК "Нафтогаз України" (код 20077720) на загальну суму 8 065 109,26 грн., т.ч. ПДВ - 1 344 184,87 грн.;

- на порушення п.201.10 ст. 201 ПК України не надано додаток 8 " Заява про відмову постачальника падати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в ЄРПН)" до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року щодо отримання податкової накладної НАК "Нафтогаз України" від 31.12.2012 р. № 15016, як такої, що не зареєстрована в ЄРПН;

- у травні 2014 року включило до складу податкового кредиту частково оплачену 28.05.2014 р. суму ПДВ 568 541,93 грн. за податковою накладною НАК "Нафтогаз України" від 31.12.2012 р. № 15016 та подало додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року.

Отже, за позицією відповідача, МКП "Херсонтеплоенерго" не мало право у травні 2014 року включати до складу податкового кредиту суму ПДВ 568 541,93 грн., за податковою накладною НАК "Нафтогаз України" від 31.12.2012 р. № 15016, та подавати додаток 8 до декларації з ПДВ за травень 2014 р., оскільки відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України таке право підприємство мало лише у грудні 2012 року та протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та\або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Суд не погоджується з вказаним висновком відповідача, з огляду на наступне.

В силу п.187.1 ст.187 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, суд зауважує, що ні під час проведення перевірки, ні в ході розгляду справи, відповідачем не ставилось під сумнів факт постачання НАК "Нафтогаз України" природного газу та його транспортування у грудні 2012 року, що підтверджується податковою накладною по даті відвантаження товарів, згідно з підп. б) п.187.1 ст.187 ПК України.

За змістом п.187.10 ст.187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

У відповідності до п.п.14.1.266. п.14.1 ст.14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, що позивачем за касовим методом був сформований податковий кредит за травень 2014 року в сумі ПДВ 568 541,93 грн. При цьому, позивач формував податковий кредит та включав його до декларацій за касовим методом, оскільки датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку в оплату придбаних товарів, що в даному випадку є дата сплати 28.05.2014 року, тому на думку суду є безпідставними доводи контролюючого органу про те, що до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року, тобто у період виписки податкової накладної від 31.12.2012 р. № 15016, МКП "Херсонтеплоенерго" мав подати заяви із скаргами, що продавець - НАК "Нафтогаз Україна", не зареєстрував такі податкові накладні в Єдиному реєстрі.

Абзацами 9, 11-12 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

При цьому, МКП "Херсонтеплоенерго" було подано декларацію з ПДВ за травень 2014 р., в якій задекларувало у складі податкового кредиту ПДВ, згідно податкової накладної від 31.12.2012 р. № 15016, до якої було додано Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)", якою повідомлено податковий орган про те, що податкова накладна від 31.12.2012 р. № 15016 не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд вважає, що вчинені позивачем дії свідчать про відсутність порушень, визначених ПК України, а тому не має підстав для позбавлення його права на включення суми ПДВ 568 542,00 грн. до складу податкового кредиту за травень 2014 року по взаємовідносинам з НАК "Нафтогаз Україна".

Оскільки судом визнано неправомірним висновок відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 568 542,00 грн., яка була задекларована у податковій декларації з ПДВ за травень 2014 р., тому є неправомірним нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 50 % від суми визначеного грошового зобов'язання відповідно до п.123.1. ст. 123 ПК України

З урахуванням зроблених судом висновків щодо вказаного порушення, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 07.04.2017 р. № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 852 813,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 097 335,00 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається зі змісту описової частини акту перевірки ( стор. 15-16 ) на визначення вказаного спірного показника вплинув висновок податкового органу про порушення МКП "Херсонтеплоенерго" пп.139.3.4 п.139.3 ст.139 ПК України, в частині безпідставного завищення різниці на загальну суму 4 097 335,0 грн., у т.ч. за 2015 рік -2664036,0 грн., І квартал 2016 р.- 427262,0 грн., І півріччя 2016 р.-1012417,0 грн., ІІІ квартали 2016 р.-1433299,0 грн. 2016 рік - 1433299,0 грн., на які зменшується фінансовий результат, внаслідок неправомірного віднесення за результатами 2015-2016 років на зменшення фінансового результату різниці в 2015 році у розмірі 2 664 036 грн. та 2016 році у розмірі 1 433 299 грн., яке складає суму погашеної платником-покупцем заборгованості (її частини) згідно абзацу першому підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до письмових пояснень заступника начальника відділу перевірок платників основних галузей економіки ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_4, то МКП "Херсонтеплоенерго" є продавець теплової енергії, станом на 01.01.2014 року має дебіторську заборгованість перед населенням у розмірі 46 151 931,64 грн., за результатами попередньої перевірки в 2013 році відповідно до "Реєстру кореспонденції доходів та витрат" МКП "Херсонтеплоенерго" не створювало резерв сумнівних боргів (рахунок 38) та не відносило до складу витрат списання сумнівних боргів по населенню (Д-т94 К-тЗб), а тому підприємством неправомірно віднесенодо рядка пп. 4.2.8 "сума погашеної платником-покупцем заборгованості" на зменшення фінансового результату різниці в 2015 році у розмірі 2 664 036 грн. та 2016 році у розмірі 1 433 299 грн. відповідно суми погашення боргів в 2015-2016 роках, оскільки даний рядок в різницях заповнюють підприємства (покупці), які зменшують фінансовий результат на суму погашеного ним боргу, щоб компенсувати попереднє зменшення витрат, відносно яких до 01.01.2015 року було застосовано процедуру врегулювання сумнівної заборгованості в обліку.

Представник позивача надав суду письмові пояснення, згідно яким вказує, що протягом 2015 - 2016 р. підприємством були отримані певні суми відшкодування раніше списаної безнадійної заборгованості населення у розмірі 4 097 335,00 грн., і відповідно до вимог Інструкції по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом МФУ №291 від 30.11.1999 р., отримане відшкодування було відображено у складі доходів за кредитом рахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів". При цьому, керуючись вимогами п. 46.4 ПК України, відповідно до якого якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, підприємство задекларувало цю суми у р.4.2.8 додатка Р1 до податкових декларацій відповідних звітних періодів.

Отже, за позицією позивача, віднесення підприємством спірної суми податкової різниці у рядку до рядка 4.2.8. додатка РІ декларації обґрунтовано відсутністю у формі додатка РІ декларації відповідного рядка для відображення різниці, яка виникла у платника - продавця у разі отримання погашеної заборгованості.

При цьому, суд вказує, що пунктом 46.4. ст.. 46 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Отже, вказаною правовою нормою визначено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації не дозволяє йому реалізувати певну норму ПК України з метою уникнення подвійного оподаткування, то він подає доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою та вважаються невід'ємною частиною податкової декларації.

Проте, позивач вказаним правом не скористався, натомість порушив вказані норми ПК України, зазначивши цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Відповідно підпункту 1.2. пункту 17 підрозділу 4 " Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця заборгованості, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку, зокрема, якщо в наступних податкових періодах після 1 січня 2015 року покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення) та віднесеної на зменшення витрат згідно з підпунктом 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, такий покупець зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 затверджено форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, у т.ч. затверджено додаток РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який призначений для розшифрування та визначення загальної величини різниць, на які збільшують/зменшують бухгалтерський фінансовий результат. Так, у розділі 4 "Інші різниці" визначаються різниці, на які зменшується фінансовий результат, передбачені Перехідними положеннями Податкового кодексу України (підрозділ 4 розділу ХХ Податкового кодексу України), при цьому у рядку 4.2.8. визначаються різниці "сума погашеної платником - покупцем заборгованості (її частини) (абзац 1 підпункту 1.2 пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України).

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком відповідача про неправомірне віднесення позивачем суми відшкодування списаної безнадійної дебіторської заборгованості населення у розмірі 4 097 335,00 грн. до рядка 4.2.8. додатка РІ декларації, оскільки у даній спірній ситуації позивач є продавцем, який отримав від покупців - населення відшкодування списаної безнадійної дебіторської заборгованості, що не узгоджується з вищевказаними нормами податкового законодавства.

Таким чином, суд дійшов до висновку щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_3 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 097 335,00 грн., а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем " податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності) за основним платежем в сумі 1 368 803,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 342 200,75 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається зі змісту описової частини акту перевірки ( стор. 7) на визначення вказаного показника вплинув висновок податкового органу про порушення МКП "Херсонтеплоенерго" п. 150.1 ст.150 ПК України в частині не вірного застосування порядку урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2013 рік в наступних податкових періодах, внаслідок чого встановлено завищення задекларованих МКП " Херсонтеплоенерго " показників у рядку 06.5 Декларацій "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкові декларації за попередній звітний (податковий) рік)" за 2014 рік на загальну суму 7 604 457,0 грн.

Вказаний висновок обґрунтований обставинами, викладеними на стор. 7 акту перевірки, а також письмовими поясненнями заступника начальника відділу перевірок платників основних галузей економіки ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_4, які полягають у тому, що підприємством завищено витрати по рядку 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік) на суму 7 604 457,00грн., в наслідок не врахування результатів попередньої перевірки (акт від 16.05.2014 №171/21-03-22-01/31653320), за результатами якої зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 604 457,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2013 року в сумі 7 604 457,00 грн.

Так, актом попередньої перевірки від 16.05.2014 р. № 171/21-03-22- 01/31653320 було встановлено, що підприємством у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік було задекларовано по рядка 07 від'ємне значення на суму 29 352 645,00 грн., яке за результатами перевірки було зменшено на суму 7 604 457,00 грн., внаслідок чого від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік становить 21 748 188 грн. (29 352 645 грн. - 7 604 457 грн).

22.05.2014 р. відповідно до податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_4 підприємству зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 7 604 457 грн., яке було отримано ним 22.05.2014 р. та є узгодженим.

Отже, за висновками відповідача всупереч узгодженості від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 21 748 188 грн. по рядку 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, підприємством до вказаного рядку 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік перенесено суму 29 352 645 грн., замість 21 748 188 грн., що призвело до завищення витрат на суму 7 604 457,00 грн., і як наслідок донараховано податок на прибуток на суму 1 368 803 грн. (7 604 457,00 грн. * 18%) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 25% на суму 342 200,75 грн.

В судовому засіданні представник позивача щодо вказаних обставин не заперечував, за виключенням того, що не згоден з висновком податкового органу щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 7 604 457 грн., не зважаючи на його узгодженість.

При цьому, суд зауважує, що вказаний довід позивача при набуті статусу узгодженості результатів такого висновку податкового органу, позбавляє суд права надавати йому правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту планової виїзної документальної перевірки МКП "Херсонтеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 01.12.2013 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 р. № НОМЕР_4, яким за декларацією з податку на прибуток підприємств від 17.02.2014 р. за № 909044676 за грудень 2013 рік встановлено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 7 604 457 грн., яке отримано головним бухгалтером ОСОБА_5 особисто 22.05.2014 р.

Відповідно до абз. першого пункту 56.18. ст.. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. ( абз. 4 п.56.18 ст. 56 ПК України).

Судом встановлено, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року, яка набрала законної сили 28.11.2017 р., залишено без розгляду позов МКП " Херсонтеплокомуненерго" до ГУ Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 22 травня 2014 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7 604 457,00 грн. у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом та відсутністю підстав для визнання причин такого пропуску поважними.

Кірм того, зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 10 жовтня 2017 р., тобто після проведення документальної планової виїзної перевірки МКП "Херсонтеплоенерго", а тому на момент складання акту перевірки від 21.03.2017 р. № 59/21-22-14-01/31653320 визначене контролюючим органом зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на суму 7 604 457 грн. мало статус узгодженого.

Підпунктом 150.1. ст. 150 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем " податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності) за основним платежем в сумі 1 368 803,00 грн., внаслідок не врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2013 рік в наступному 2014 р. податковому періоді, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до п. 123.1. ст.. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, суд вважає також правомірним нарахування штрафних санкцій в сумі 342 200,75 грн. (1 368 803,00 грн. * 25%).

Таким чином, суд дійшов до висновку щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 07.04.2017 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем " податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності) за основним платежем в сумі 1 368 803,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 342 200,75 грн., а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України, обов'язок доведення правомірності рішень у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків було не правильно відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий дохід, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, відсутні або містять інформацію, що не відповідає дійсності або не дає підстави для її відображення у податковому обліку, платник податків має спростовувати ці доводи, що відповідає приписам частини 1 ст. 77 цього Кодексу, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судового збору, сплаченого позивачем, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, МКП "Херсонтеплоенерго" при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 99 917, 28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1140 від 21.06.2017 р.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд вважає, що сплачений МКП "Херсонтеплоенерго" судовий збір, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань у частині суми 12 792,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Позовну заяву Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (місце знаходження 73003 м. Херсон, Острівське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 31653320) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( місце знаходження 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39473382 ) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Херсонській області від 07.04.2017 р. №0000911422 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 568 542,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 284 271,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( місце знаходження 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39473382 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (місце знаходження 73003 м. Херсон, Острівське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 31653320) сплачений судовий збір в сумі 12 792,20 грн. (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто дві грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 серпня 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.1.