КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/529/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моваль Трейдинг до Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю Моваль Трейдинг звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративними позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року №0000181401, №0000191401, №0000171401, №0000201406.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року даний адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10 січня 2017 року №0000181401, №0000191401, №0000171401, №0000201406.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ Моваль Трейдинг зареєстроване юридичною особою 25 січня 2010 року та з 17 жовтня 2011 року взятий облік як платник податків.
На підставі направлень від 21 листопада 2016 року №1348, 1349, 1350, 1351, 1352, 1353, виданих ГУ ДФС у Київській області, згідно з підпунктом 75.1.2, пункту 75.1. статті 75, підпункту 82.1. статті 82 Податкового кодексу України податковим органом проведено документальну планову виїзної перевірку фінансово - господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Моваль Трейдинг щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року.
За результатами перевірки складено Акт перевірки від 16 грудня 2016 року № 152/10-36-14-01-13/36713153, у висновках якого встановлено порушення позивачем:
- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Моваль Трейдинг занижено податок на прибуток на загальну суму 171 979 грн, у тому числі по періодах: - 2014 рік на суму 18 929 грн., - 2015 рік на суму 153 050 грн., та зменшення залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 85 554 грн. за 2014 рік та у розмірі 381 427 грн., за 1 півріччя 2016 року;
- п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 284483 грн.,
- п.2,6 Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі підприємства на загальну суму 192 372,22 грн.
В Акті перевірки зазначено, що ТОВ Моваль Трейдинг занизило податок на додану вартість, завищило від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, несвоєчасно оприбуткувало готівкові кошти у касовій книзі підприємства.
За висновками Акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року:
- № 0000181401, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 176 711,00 грн. з яких: 171 979,00 грн. - за основним платежем; 4 732,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);
- № 0000191401, згідно з яким позивачу зменшено розмір суми від'ємного значення за податку на прибуток у сумі 466 981,00 грн.;
- № 0000171401, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 355 604,00 грн. з яких: 284 483 грн. - за основним платежем; 71121 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);
- № 0000201406, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства з регулювання обігу готівки" у сумі 961 866,10 грн.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ Профклінінг Юніверсал , ТОВ ТД Євротрансоіл .
Сплачені за отримані за вказаними договорами кошти були включені позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного звітного періоду.
Відповідно до пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 134.1.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно положень пп. 139.1.9 п 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .
Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно статті 9 Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до приписів п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.
Так, між позивачем та ТОВ Профклінінг Юніверсал укладено договір №10.14.К2 від 01 жовтня 2014 року на комплексне прибирання приміщень, яким передбачено проведення робіт з комплексного прибирання складських та офісних приміщень за адресою: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська 1-Б. Також сторонами до даного договору підписано додаткові угоди №1,2.
На виконання умов укладеного договору сторонами оформлені податкові накладні, акти надання послу та акти прийому-передачі виконаних робіт (т.1 арк.133-174).
Оплата по договору здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ Профклінінг Юніверсал , що підтверджується виписками по рахунку, платіжними дорученнями (т.1 арк.175-176).
Відповідно до листа ТОВ Профклінінг Юніверсал №9.2.2 від 07 березня 2017 року, який надіслано позивачу, прибирання територій ТОВ Моваль Трейдинг згідно з договором №10.14К2 проводилося власними силами (Купріянова М.В., Шинкаренко Р.В., Глущенко М.В., Синяк В.А.) та залученими силами (субпідрядниками).
На підтвердження залучення ТОВ Профклінінг Юніверсал субпідрядників до суду було надано договори, укладені між ТОВ Профклінінг Юніверсал та ТОВ Легпромсервіс групп , ТОВ Марлон систем , ТОВ Бізнес консалтинг трейд (т.4 арк.47-111).
Також між позивачем (замовник) та ТОВ ТД Євротрансоіл (виконавець) укладено договір №020215 відповідального зберігання від 02 лютого 2015 року. Відповідно до договору замовник зобов'язується передати, а виконавець зобов'язується прийняти продукцію харчову на відповідне зберігання.
На виконання умов укладеного договору сторонами оформлені податкова накладна та акт надання послу.
Оплата по договору здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ ТД Євротрансоіл , що підтверджується платіжним дорученням.
Наявність у позивача орендованого майна підтверджується договором орендованого майна №10/01/11 від 10 січня 2011 року, укладеного з ТОВ Укр Ді Сі , додатковими угодами, актами приймання-передачі майна, технічним паспортом на громадський будинок (т.4 арк.112-138).
З метою подальшої реалізації товару, який зберігався у ТОВ ТД Євротрансоіл позивачем було укладено ряд договорів.
Так, між ТОВ Моваль Трейдинг (постачальник) та ТОВ ТБ Амстор (покупець) укладено договір №20 від 31 грудня 2010 року на поставку товару на умовах СІР (рампа торгівельного центру в місці поставки - згідно замовлення покупця). До договору підписано специфікацію, протокол розбіжностей, додаткові угоди. Договір поставки №466 від 01 квітня 2014 року, укладений між позивачем та ТОВ ЛАБР , додаткові угоди, протоколи розбіжностей, видаткові накладні. Договір поставки №11/03/14С від 19 березня 2014 року, укладений між позивачем та ТОВ ICIДА-IVF (підприємства з іноземними інвестиціями), додаткові угоди, видаткові накладні. Договір поставки №77 від 01 січня 2014 року, укладений між позивачем та ТОВ ТАВРІЯ-В , додаткова угода, протокол розбіжностей, заявка на поставку, графік поставок, видаткові накладні. Договір поставки №570 від 01 квітня 2014 року, укладений між позивачем та ТОВ НОРДОН , додаткові угоди, протоколи розбіжностей, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Договори поставки та надання послуг №26550, 24718 від 01 вересня 2015 року, 01 січня 2011 року, укладені між позивачем та ТОВ МЕТРО Кеш енд Кері Україна , додаткові угоди, товарні накладні, транспортні накладні, товарно-транспортні накладні, протоколи розбіжностей.
Слід зазначити, що описані операції пов'язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю, у процесі здійснення господарських операцій мав місце рух активів.
Відтак, факти виконання робіт, а також оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та формування витрат у деклараціях з податку на прибуток підприємств відповідними видатковими накладними.
Між тим, з акту перевірки вбачається, що посадові особи податкового органу факти виконання робіт контрагентами позивачу у дійсності не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили.
При цьому, відповідачем в ході аналізу діяльності ТОВ Профклінінг юніверсал встановлено відсутність матеріально-технічної та технологічної можливості надання послуг за договором № 10.14.К2 від 01 жовтня 2014 року, оскільки на момент операції на балансі ТОВ Профклінінг юніверсал не обліковувалися основні засоби, недостатня кількість працюючих для прибирання значних площ за різними адресами. До перевірки не надано звітів виконаних робіт, наданих послуг, графіків прибирання приміщень.
Щодо ТОВ ТД Євротрансоіл , то до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі товару, видаткові накладні та інші первинні документи. Таким чином, документи отримані від ТОВ ТОВ ТД Євротрансоіл за договором у бухгалтерському обліку ТОВ Моваль Трейдинг відображено з порушенням принципу бухгалтерського обліку.
Посилання податкового органу на діяльність контрагента контрагента позивача судом не приймається до уваги, оскільки невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.
Судом на момент прийняття рішення у справі не встановлено наявність постановлених у судовому порядку обвинувальних вироків стосовно посадових осіб контрагентів за фактом фіктивного підприємництва.
Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.
А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.
Щодо податкового повідомлення-рішення, яким нараховані штрафні санкції за порушення законодавства з регулювання обігу готівки в сумі 961 866,10 грн.
Пунктом 2,6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 встановлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використання РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, значеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
ТОВ Моваль Трейдинг має центральну касу, веде одну касову книгу в центральній касі для обліку операцій з готівкою в національній валюті, яка пронумерована, прошнурована та скріплена відбитком печатки підприємства. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.
Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не провадяться.
Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.
Як встановлено судом, в прибуткових касових ордерах в період за з 16 по 19 листопада 2015 року містяться підписи бухгалтера-касира Шуст Т.С.
Таким чином, твердження податкового органу, щодо несвоєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів у касовій книзі підприємства на загальну суму 192372,22 грн. є хибним, а податкове повідомлення-рішення №0000201406 -протиправним.
Будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції та спростованих ним в оскаржуваному рішенні, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, висновків, викладених в оскаржуваному рішенні не спростовано, порушення суд норм права не доведено.
Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2018 |
Оприлюднено | 17.08.2018 |
Номер документу | 75903825 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні