Постанова

від 14.08.2018 по справі 826/12893/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12893/17 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Ф , -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

На підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 06 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем та зареєстрованим в реєстрі за №1954, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 11), Позивачу та ОСОБА_4 у рівних частках на праві приватної власності належить нежилі приміщення з № 1 (один) по № 20 (двадцять) (групи приміщень № 52(п'ятдесят два)) в літ. А загальною площею 298,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачем згідно з підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54. та пунктом 286.5. статті 286. Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 квітня 2017 року №29352-1305 форми Ф , яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у сумі 11685,63 грн.

Відповідно до п. 269.1. ст. 269. Податкового кодексу України, в чинній на час прийняття оскарженого Позивачем податкового повідомлення-рішення Відповідача редакції (надалі - в зазначеній редакції), платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно зі ст. 270. Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п. 274.1. ст. 274. Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 284.1. ст. 284. Податкового кодексу України, зокрема, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до п. 8.3. ст. 8. Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з п. 12.3. ст. 12. Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до пп. 12.3.1. п. 12.3. ст. 12. Податкового кодексу України, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

А згідно з пп. 12.3.4. п. 12.3. ст. 12. Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIII, установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Рішенням III сесії VIII скликання Київської міської ради Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 від 28.01.2015 року №58/923, опублікованим у газеті Хрещатик 06 березня 2015 року, зокрема затверджено Положення про плату за землю в місті Києві (надалі - Положення).

Відповідно до п. 5.1. Положення, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 та 5.4 цього Положення.

Проте, приміщення Позивача розташовано на земельній ділянці, що знаходиться у його користуванні та право власності на яку або право оренди якої не оформлено .

Згідно з п. 5.6. Положення, плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (крім комунальної власності), встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктом 5.3 цього Положення; дія цього пункту не поширюється у випадках звільнення земельних ділянок від оподаткування або наявності пільг щодо сплати земельного податку.

Рішенням III сесії VIII скликання Київської міської ради Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві від 23 лютого 2017 року №1005/2009, зокрема внесено до Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 (у редакції Рішення Київської міської ради від 28.01.2015 року №58/923), такі зміни: 1.1.Пункти 5.4 та 5.5 виключити. У зв'язку з цим пункт 5.6 вважати пунктом 5.4. .

Відповідно до п. 10.4. ст. 10. Податкового кодексу України, установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Оскільки Податковим кодексом України податку за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які, або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено , не встановлено, колегія суддів дійшла висновку щодо невідповідності йому п. 5.6 Положення.

А згідно з частиною третьою ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Крім того, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, у справі №826/10434/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компас до Київської міської ради, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, про оскарження нормативно-правового акта в частині, зокрема визнано незаконним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили пункт 5.6 Положення про плату за землю в місті Києві , яке є додатком 3 до Рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві в редакції Рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року №58/923 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 .

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано .

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 14.08.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.