Постанова

від 14.08.2018 по справі 820/18892/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №820/18892/14

адміністративне провадження №К/9901/8476/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у складі судді Котеньова О.Г та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у складі суддів Бершова Г.Є., Ральченко І.М., Катунова В.В. у справі №820/18892/14 за позовом Приватного акціонерного товариства Важпромавтоматика до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

21 листопада 2014 року Приватне акціонерне товариство Важпромавтоматика (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 15 жовтня 2014 року №0000524900, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 247500 грн. 05 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 123750 грн. 03 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

23 лютого 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, задоволений позов Товариства, скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 15 жовтня 2014 року №0000524900, з мотивів правомірності формування податкового кредиту позивачем, як платником податку, у травні та червні 2014 року за взаємовідносинами позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Альянс Буд та недоведеністю податковим органом податкового правопорушення покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

18 травня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що норми пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом їх перерахування. Порушення судами зазначених норм вбачає в не наданні позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних на отримання товару позивачем від його контрагента.

19 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, витребувана справа №820/18892/14 з Харківського окружного адміністративного суду.

16 червня 2015 року Товариством наданий відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач зазначає, що касаційна скарга містить лише посилання на норми податкового законодавства без зазначення суті їх неправильного застосування, жодного порушення наведених норм судами попередніх інстанцій. Звертає увагу Суду на зазначення заявником касаційної скарги взаємовідносин його контрагента з Товариством з обмеженою відповідальністю Комік та доводи Державного підприємства Південна залізниця , жодного відношення до якого позивач не має. Товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

08 липня 2016 року справа №820/18892/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

24 січня 2018 року справа №820/18892/14 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/8476/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 21266653, перебуває на податковому обліку з 10 березня 1994 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у вересні 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Альянс Буд за травень та червень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 30 вересня 2014 року №289/28-09-49-15/21266653 (далі - акт перевірки).

15 жовтня 2014 року керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки №0000524900, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 247500 грн. 05 коп., за порушення положень підпунктів 198.1, 198.3 статті 198 та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 123750 грн. 03 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у непідтверджені правомірності формування податкового кредиту за операціями отримання товарів та виконаних робіт від Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Альянс Буд за травень 2014 року на 224849 грн. 50 коп. та за червень 2014 року на 22650 грн. 55 коп., внаслідок неможливості проведення зустрічної звірки податковим органом між Товариством та його контрагентам, що встановлено актом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів та зборів у Запорізькій області від 22 серпня 2014 року №181/08-27-2211/39087754.

Судами попередніх інстанцій повно, ретельно та всебічно встановлено, що між позивачем та його контрагентом укладено та виконано тридцять п'ять господарських договорів. У результаті виконання договорів №С08-12051-14 від 19.05.2014 року, №С08-1905-14 від 20.05.2014 року, №С08-1605-14 від 20.05.2014 року, №С14-0613-14 від 13.06.2014 року, №С16-0602-14 від 02.06.2014 року, №С04-15-136 від 03.04.2014 року, №С14-0422-14 від 22.04.2014 року, №С08-1504-14 від 16.04.2014 року, №С08-1404-14 від 15.04.2014 року, №С14-0320-144 від 27.03.2014 року, №С14-1025-134 від 08.04.2014 року, №С14-314-804 від 16.04.2014 року, №С14-314-803 від 15.04.2014 року, №С14-0320-145 від 28.03.2014 року, №С14-0320-143 від 26.03.2014 року, №С14-0317-142 від 20.03.2014 року, №С14-1025-133 від 07.04.2014 року, №С14-0320-146 від 24.03.2014 року, №С14-0320-142 від 25.03.2014 року, №С14-0317-143 від 21.03.2014 року, №С14-314-802 від 14.04.2014 року, №С14-0429-14 від 29.04.2014 року, №С14-0317-141 від 19.03.2014 року, №С14-0320-141 від 24.03.2014 року, №С14-314-801 від 11.04.2014 року, №С08-2104-14 від 22.04.2014 року, №С14-0519-14 від 19.05.2014 року, №С14-0523-14 від 23.05.2014 року, №С06-314-651 від 16.05.2014 року, №С14-601834-142 від 16.05.2014 року, №С14-601834-141 від 16.05.2014 року, №С14-601834-143 від 16.05.2014 року, №С14-601834-144 від 16.05.2014 року, №С06-314-653 від 16.05.2014 року, №С06-314-652 від 16.05.2014 року та за результатами поставки дроту та електродів позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альянс Буд" виписано податкові накладні, усі суми податкового кредиту у спірних правовідносинах підтверджені відповідними податковими накладними, а також належним чином складеними первинними документами.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності виконання підрядних робіт, послуг, поставки контрагентом позивача продукції виробничо-технічного призначення, які використанні в господарській діяльності позивачем.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції, робіт, послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлено операції доставки продукції позивачу, включаючи дослідження усіх провізних документів, її оприбуткування та подальшого використання. Посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних є помилковою, оскільки спростовується встановленими судами обставинами, дослідженнями, та долученими до матеріалів справи первинними документами.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Доведеність здійснення позивачем, встановлена судами попередніх інстанцій, господарських операцій, їх реальний характер, доводять правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), робіт, послуг та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі №820/18892/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер