Постанова

від 14.08.2018 по справі 808/4122/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №808/4122/15

адміністративне провадження №К/9901/29309/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф .,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2017 (суддя - Д.В. Татаринов)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 (судді - Н.П. Баранник,Н.І. Малиш, А.А. Щербак)

у справі №808/4122/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-проектно-виробнича компанія Спецзахист

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-проектно-виробнича компанія Спецзахист (далі - Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000202202.

В обґрунтування позову зазначено, що контролюючий орган не мав підстав для висновку про не підтвердження реальності господарських операцій, оскільки не мав первинних документів, вилучених слідчим у ході досудового розслідування. Позивач, як платник податків, мав всі необхідні первинні документи задля відображення у податковому та бухгалтерському обліку сум податкового кредиту за наслідками господарських операцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018, позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000202202.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган звернувся із касаційною скаргою, в якій із посиланням на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просив судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що контрагенти позивача відсутні за місцезнаходженням, вказав на розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів, послався на та, що господарські операції не мали реального характеру, зазначив про відсутність у контрагентів виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень для здійснення основного виду діяльності. На думку податкового органу первинні документи складені за відсутності фактичного здійснення господарської операції, отже право на податковий кредит у платника податку як набувача товарів та отримувача результатів послуг не виникає.

14.05.2018 на адресу Суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу, в якому позивач просив касаційну скаргу залити без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки судами попередніх інстанцій було досліджено всі наявні докази на підтвердження реальності господарських операцій та правильності формування податкового кредиту.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ІПВК "Спецзахист" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з TOB "Будпромтех Плюс" за вересень 2014 року, TOB "Леда Трейд Союз" за жовтень 2014 року, TOB "Брон Плюс" за листопад, грудень 2014 року, за результатами якої складено акт №68/08-29-22-0208/37778452 від 25.06.2015. На підставі акту перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0000202202 про збільшення платнику податків суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 784 622 грн.

СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області проводилося досудове розслідування у кримінальному проваджені № 32015230000000054 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, відносно службових осіб TOB "ІПВК "Спецзахист" (код ЄДРПОУ 37778452). 12.05.2015 слідчим проводився обшук на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2015 у справі №335/3960/15-к (провадження 1- кс/335/2078/2015), в ході якого вилучалися оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів TOB "ІПВК "Спецзахист" по взаємовідносинам з TOB "Будпромтех Плюс" за вересень 2014 року, з TOB "Леда Трейд Союз" за жовтень 2014 року, з TOB "Брон Плюс" за листопад, грудень 2014 року, та персональний комп'ютер бухгалтера, на якому встановлена програма, у якій вівся бухгалтерський облік Товариства.

ТОВ "ІПВК "Спецзахист" укладено з ТОВ "Брон Плюс" договори на поставку товару №17/12-2014 від 17.12.2014, №03/11-2014 від 03.11.2014, за умовами яких ТОВ "Брон Плюс" поставляє позивачу товар (вогнезахисні матеріали) відповідно до видаткових та податкових накладних (а.с.118-120, 121-123 т.1). Отримання позивачем товару (вогнезахисні препарати, вогнезахисні матеріали) протягом листопада-грудня 2014 року підтверджено податковими накладними, транспортування придбаного позивачем товару у ТОВ "Брон Плюс" підтверджено товарно-транспортними накладними. Пунктом розвантаження в товарно-транспортних накладних зазначено Запорізьку АЕС, м. Енергодар.

Також ТОВ "ІПВК "Спецзахист" укладено з ТОВ "Будпромтех Плюс" договори субпідряду №18/08-1 від 18.08.2014, №19/08-1 від 19.08.2014, №18/08-2 від 18.08.2014, за умовами яких субпідрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька АЕС", Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго", Трипільська ТЕС ПАТ "Центренерго". Фактичне виконання субпідрядних робіт за вказаними договорами підтверджено первинними документами: договірною ціною, локальними кошторисами, підсумковими відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

ТОВ "ІПВК "Спецзахист" в межах господарської діяльності укладено з Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" ряд договорів, в тому числі щодо приведення кабельного господарства у відповідність з вимогами норм і правил пожежної безпеки на енергоблоці №1, енергоблоці №2; нанесення додаткового вогнезахисного покриття на металоконструкції колон ферм та балок машинного енергоблоку №2; впровадження АПС.

Позивачем також укладено договори підряду з Добровільним пожежним товариством "Донецьке спеціалізоване підприємство "Пожтехника" щодо розробки проекту "Оснащення автоматичними установками пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та пожежогасіння споруд Зміївської ТЕС" та щодо капітального будівництва, технічного переоснащення та реконструкції енергоблоку №2, монтаж систем автоматичного пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації, протипожежного захисту, вогнезахисту металоконструкцій Трипільської ТЕС ПАТ "Центроенерго".

Вогнезахисні матеріали, придбані у ТОВ "Брон Плюс" та ТОВ "Леда Трейд Союз", використані позивачем на роботах, що виконувались на ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом". Субпідрядні роботи, замовлені позивачем у ТОВ "Будпромтех Плюс", виконані у межах договорів підряду на ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", Трипільській ТЕС ПАТ "Центроенерго", Зміївській ТЕС ПАТ "Центроенерго".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою від 21.12.2015 закрито кримінальне провадження, внесене до реєстру за №32015230000000054, за відсутністю в діях службових осіб ТОВ "ІПВК "Спецзахист" складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України. Згідно вказаної постанови під час досудового слідства перевірялися серед інших і господарські операції позивача з ТОВ "Будпромтех Плюс", ТОВ "Леда Трейд Союз", ТОВ "Брон Плюс". В рамках кримінального провадження були допитані свідки, які підтвердили фактичне виконання робіт та факти поставок вогнезахисних матеріалів. Аналізувалися вилучені під час обшуку первинні документи та рішення господарського суду, якими підтверджено факти укладання договорів, їх виконання та стягнення заборгованості у зв'язку з несвоєчасною оплатою поставлених товарів та наданих послуг. За висновками органу досудового слідства, враховуючи, що факт виконання договорів між ТОВ "ІПВК "Спецзахист" та ТОВ "Будпромтех Плюс", ТОВ "Леда Трейд Союз", ТОВ "Брон Плюс" підтверджено первинними документами та показами свідків, не встановлено ознак безтоварності фінансово-господарських операцій між зазначеними підприємствами, як і не встановлено умислу службових осіб ТОВ "ІПВК "Спецзахист", спрямованого на ухилення від сплати податків, що виключає кримінальну відповідальність.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраними судами та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов'язань.

Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України є підставою для податкового обліку та відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Фактичне використання придбаних товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено договорами, укладеними позивачем як підрядником, первинними документами, складеними за результатами виконання таких договорів в сукупності з іншими доказами.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що доводи відповідача про не підтвердження фактичного здійснення зазначених господарських з підстав, викладених в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження. Податкова інформація є підставою для перевірки додержання платниками податків вимог податкового законодавства. Разом з цим, розбіжність між сумами податкового кредиту та податковими зобов'язаннями встановлена з інформаційної системи Податковий блок та відображена в цій базі безпосередньо контролюючим органом, відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням на час перевірки позивача не може свідчити про нереальність здійснення спірних господарських операцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №808/4122/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова