Постанова

від 14.08.2018 по справі 804/12371/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №804/12371/14

адміністративне провадження №К/9901/8143/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у складі судді Жукової Є.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у складі суддів Нагорної Л.М., Мельника В.В. Юхименка О.В., у справі № 804/12371/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юк Центр Лекс до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

13 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Юк Центр Лекс " (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки Товариства, за результатами якої складено акт від 11 липня 2014 року №606/16-03-22-02-12/38970683 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Юк Центр Лекс з платниками податків за період: лютий, березень 2014 року (далі - акт про неможливість проведення звірки), визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариства у інформаційній базі даних АІС Податковий блок за лютий, березень 2014 року, що здійснені на підставі акту про неможливість проведення звірки та зобов'язати податковий орган відновити показники додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариства у інформаційній базі даних АІС Податковий блок за лютий, березень 2014 року, що були відкориговані на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, з мотивів протиправності вчинених дій та необхідності відновлення порушеного права саме в заявлений спосіб.

04 вересня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, адміністративний позов Товариства задоволений в повному обсязі, визнані протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Юк Центр Лекс , за результатами якої складено акт від 11 липня 2014 року №606/16-03-22-02-12/38970683 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Юк Центр Лекс з платниками податків за лютий, березень 2014 року , визнанні протиправними дії податкового органу щодо проведення коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариства у інформаційній базі даних АІС Податковий блок за лютий, березень 2014 року на підставі цього акту та зобов'язано податковий орган відновити показники додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариства у інформаційній базі даних АІС Податковий блок за лютий, березень 2014 року.

Ухвалюючи судові рішення у справі суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що у межах спірних відносин дії відповідача з проведення перевірки, за наслідками здійснення якої складений акт про неможливість проведення звірки та вчинені дії щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок , зокрема до підсистеми Аналітична система на підставі висновків, викладених у цьому акті, можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства у відповідності до статті 2, частини 2 статті17 КАС України, положення яких кореспондують з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що йому відомо про правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 10 вересня 2013 року щодо того, що дії службової особи, пов'язані з включенням до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки висновки, викладені у акті, є невід'ємною частиною акта, не породжують обов'язкових юридичних наслідків, не встановлюють відповідальність суб'єкта господарювання, та, відповідно, акт перевірки не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при розгляді позовних вимог, заявлених Товариством у цій справі, предмет та підстави заявленого позову, обраний позивачем та погоджений судами спосіб судового захисту, узгоджуються з вимогами процесуального закону.

У червні 2015 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Касаційна скарга утримує в собі чотири розділи: суть порушення норм матеріального права, щодо підстав проведення звірки, щодо корегування податкової звітності, та суть порушення норм процесуального права.

04 червня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/12371/14.

05 травня 2016 року справа №804/12371/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

24 січня 2018 року справа № 804/12371/14 з Вищого адміністративного суду України передана до Верховного Суду.

Заперечення на касаційну скаргу (відзив) на адресу суду від Товариства не надходили, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю Юк Центр Лекс є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38970683, перебуває на обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

16 травня 2014 року Державною податковою інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, направлений, у тому числі відповідачу, акт від 30 квітня 2014 року №1242/26-55-22-10/38347365 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства Бергер Продакшин і про встановлення в числі його покупцем у лютому 2014 року Товариства (позивача у справі).

Суди попередніх інстанцій встановили відсутність доказів направлення податковим органом 20 травня 2014 року Товариству інформаційного запиту Про надання пояснень та їх документального підтвердження . Направлений інформаційний запит Про надання інформації 06 червня 2014року повернутий 10 липня 2014 року на адресу відповідача з відміткою повернення за закінченням терміну зберігання .

Податковим органом здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства, за результатами яких складено акт від 11 липня 2014 року №606/16-03-22-02-12/38970683 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Юк Центр Лекс (код за ЄДРПОУ 38970683) з платниками податків за період: лютий, березень 2014 року .

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій, висновуючись на аналізі пункту 73.5 статті 73, положень Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок), обґрунтовано вважали, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а, отже й висновки, в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків, можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки. Разом з тим, як встановили суди попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин податковий орган зустрічної звірки Товариства не проводив, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснював, відповідної довідки не складав, про що свідчить й сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Висновуючись на аналізі положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, якими надано визначення документальної перевірки та її видам, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, суди попередніх інстанцій установили відсутність такої перевірки у плані роботи контролюючого органу, а також зазначили про не надання відповідачем доказів на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, перелік яких визначений в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Висновки викладені податковим органом у акті про неможливість проведення зустрічної звірки є за своєю суттю нічим іншим, як висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим є по суті зустрічна звірка. В межах спірних відносин зафіксований факт неможливості її проведення.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визнання недостовірними показників податкової декларації платника податків у інший спосіб, ніж винесення податкового повідомлення-рішення, чинним законодавством не передбачене. Не прийняття (та неможливість прийняття) податкового повідомлення - рішення за результатами не проведеної звірки, відсутність підстав для внесення до бази даних інших відомостей ніж зазначені Товариством у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість за лютий-березень 2014 року, обумовлює протиправність вчинених відповідачем дій та доводить порушення способу реалізації податковим органом владних управлінських функцій.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій на підставі акту від 11 липня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного за результатами фактичного здійснення зустрічної звірки Товариства, податковим органом відкориговані показники податкової звітності позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача на рівні ДПА України за лютий, березень 2014 року. Зазначені обставини встановлені судами попередніх інстанцій і не є спірними між сторонами.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що внесенням податковим органом коригувань до самостійно задекларованих Товариством показників податкової звітності порушені права позивача на використання самостійно задекларованих ним сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, що має наслідком створення перешкод у виконанні платником податкового обов'язку щодо самостійного ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, передбаченого підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що правові наслідки такого корегування впливають не тільки на права та обов'язки позивача, як платника податку на додану вартість, але й на його контрагентів, за взаємовідносинами з якими він формує податкові зобов'язання (при продажі товарів, робіт (послуг) та податковий кредит при їх придбанні.

З огляду на функцію співставлення та її застосування на підставі пункту 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України доводи податкового органу про використання інформаційної системи (АІС) для внутрішнього користування, що мало місце на етапі її створення та запровадження, є неприйнятним.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що зміни до електронних баз даних можуть бути внесені податковим органом лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків до податкового органу за місцем реєстрації податкової звітності або на підставі винесеного податковим органом за результатами документальної перевірки та узгодженого у встановленому законом порядку податкового повідомлення-рішення.

Посилання податкового органу на Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом ДПС 22 квітня 2011 року № 1236 або 1232, як на підставу правомірності вчинених ним дій є неприйнятним з огляду на те, що ці рекомендації не зареєстровані Міністерством юстиції України, не є нормативно правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, внаслідок чого не підлягали застосуванню на час вирішення спору судами попередніх інстанцій за принципом законності відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) та не є джерелом права відповідно до статті 7 в редакції статті 7 цього кодексу, що діє після 15 грудня 2017 року.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі № 804/12371/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер