Рішення

від 15.08.2018 по справі 510/285/18

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/285/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.08.2018 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Тєрєщенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (нині- Зуграв) ОСОБА_2 до Комунального підприємства Ренійське бюро технічної інвентаризації про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В

Представник відповідача КП Ренійське БТІ ОСОБА_3 позовні вимоги (з урахуванням наданих уточнень) визнав, надав суду заяву, згідно якої відповідач 24.07.2018р. виплатив позивачці суму заборгованості з заробітної плати в розмірі 15491 грн. 22 коп., що стосується вимог позивачки щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, то він зазначив, що її розмір - 59941 грн. 60 коп. він повністю визнає, не заперечує проти стягнення цієї суми та суми судових витрат - 362 грн. 40 коп., однак просить їх стягнення, з урахуванням тяжкого матеріального становища підприємства, розстрочити на 6 місяців, починаючи з 15.09.2018р. шляхом щомісячного перерахування сум у порядку, вказаному в заяві.

Позивачка, її представник надали суду заяву, якою підтвердили, що заборгованість з заробітної плати 24.07.2018р. була погашена відповідачем повністю, на стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 59941 грн. 60 коп. та судових витрат в розмірі 362 грн. 40 коп. - наполягають, не заперечують щодо розстрочення стягнення грошових сум, порядку та графіку розстрочки, просили розглянути справу без їхньої участі.

В ході розгляду справи були досліджені наступні докази: копія трудової книжки на ім'я позивачки; копія претензії позивачки від 29.11.2017р.; копія розпорядження Ренійського міського голови від 07.11.2017р. про звільнення ОСОБА_1 з 08.11.2017р.; копія витягу з ЄДРЮОФОП про реєстрацію КП РЕНІЙСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ; копії фінансових та звітних документів, що стосуються діяльності КП Ренійське БТІ і свідчать про його матеріальне становище.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 11.09.2009р. працювала на посаді начальника комунального підприємства Ренійське бюро технічної інвентаризації - до 08.11.2017р., коли була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України згідно розпорядження Ренійського міського голови від 07.11.2017р. За період роботи позивачки у КП Ренійське БТІ загробні плата виплачувалась нерегулярно, у зв'язку із чим на день звільнення у відповідача перед позивачкою склалася заборгованість по заробітній платі в розмірі 15491 грн. 22 коп.

Відповідач, всупереч вимогам ст.116 КЗпП України, не виплатив позивачці в день звільнення всі належні їй кошти. Розрахунок по заробітній платі із позивачкою було лише проведено 24.07.2018 року, що підтверджують обидві сторони у справі.

Порушення ст. 116 КЗпП України є підставою для застосування ст. 117 КЗпП України, відповідно до якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За підрахунками позивачки сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (станом на 15.08.2018р.) складає 59941 грн. 60 коп. Із цією сумою відповідач погодився повністю, заперечень щодо її розміру не мав.

Також позивачка просить стягнути з відповідача судові витрати у справі в розмірі 362 грн. 40 коп. (розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про витребування доказів).

Таким чином, на час розгляду справи у суді, позивачка, її представник, просять стягнути з відповідача 59941 грн. 60 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, а також судові витрати у справі в розмірі 362 грн. 40 коп.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Як виходить з матеріалів справи, наданих суду доказів, позивачка працювала у КП Ренійське БТІ на посаді начальника, з 08.11.2017р. була звільнена з займаної посади за власним бажанням. За час праці у КП Ренійське БТІ перед позивачкою склалася заборгованість по заробітній платі, яка на день звільнення не була їй сплачена, а погашена лише 24.07.2018р., в період розгляду справи у суді.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Як вказано у ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно з ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Згідно розрахунків, зроблених позивачкою, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку складає 59941 грн. 60 коп., із розміром цієї суми представник відповідача погодився.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ( постанова у справі № 6-64цс13 від 03.2013 року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення суми середнього заробітку за період затримки розрахунку у розмірі 59941 грн. 60 коп. є такими, що ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Суд також задовольняє і вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь судових витрат у справі в розмірі 362 грн. 40 коп.

Згідно із ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення. Представником відповідача було заявлено клопотання про розстрочення виконання судового рішення та надані відповідні докази скрутного матеріального становища КП Ренійське БТІ , податкові декларації та звіти із зазначенням в них розмірів збитків підприємства, довідки про рух грошових коштів на рахунках підприємства, які свідчать про поважність причин заявлення вимоги про розстрочку виконання рішення, приймаються судом до уваги і задовольняються. Позивачка, її представник щодо розстрочення виконання судового рішення заперечень не мали.

Окрім того, у зв'язку із задоволенням позову, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 704, 80 грн., від якого позивач звільнений.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України,

ст.ст. 1, 2, 4, 10, 13, 18, 21, 24, 94, 115 - 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства РЕНІЙСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ (ідентифікаційний код юридичної особи 21000814, місцезнаходження: 68800. Одеська область, м.Рені, вул.Соборна,103) на користь ОСОБА_4 (паспорт громадянина України №001804407 від 25.04.2018р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59941 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок один) грн. 60 коп. без утримання податків та інших обов'язкових платежів та 362 грн. 40 коп. судових витрат, сплату яких розстрочити на 6 (шість) місяців, починаючи з 15 вересня 2018 року, шляхом щомісячного перерахування сум у такому порядку та розмірах:

-до 01 жовтня 2018 року - 10352 грн. 67 коп., з яких: 362 грн. 40 коп. судового збору; 9990 грн. 27 коп. - середнього заробітку;

-до 01 листопада 2018 року - 9990 грн. 27 коп. - середнього заробітку;

-до 01 грудня 2018 року -9990 грн. 27 коп. - середнього заробітку;

-до 01 січня 2019 року - 9990 грн. 27 коп. - середнього заробітку;

-до 01 лютого 2019 року -9990 грн. 27 коп. - середнього заробітку;

-до 01 березня 2019 року - 9990 грн. 27 коп. - середнього заробітку.

Стягнути з Комунального підприємства РЕНІЙСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ 704 грн. 80 коп. судового збору в доход держави.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник