Рішення

від 15.08.2018 по справі 364/810/18

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/810/18

Провадження № 2/364/272/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2018 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2,

про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 16 липня 2018 року звернувся до суду з названим позовом, в якому вказав, що 23 вересня 2016 року померла його баба, ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до якої входить земельна ділянка площею 1,2089 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гайворонської сільської ради, Володарського району Київської області.

На даний час позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки правовстановлюючі документи на спадкову земельну ділянку втрачено, тому відповідно дані підстави унеможливлюють оформлення спадщини у нотаріуса, тому позивач вимушений звернутися до суду.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на зазначену спадкову земельну ділянку, після смерті ОСОБА_3, яка померла 23 вересня 2016 року.

Позивач в позовних вимогах просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує та просила суд розглядати справу без її участі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

По справі встановлено, що 23 вересня 2016 року померла ОСОБА_3, що стверджено свідоцтвом про смерть серії І-ОК № 380836 (а.с.6). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до якої входить земельна ділянка площею 1,2089 га, кадастровий номер 3221681200:01:002:0013, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гайворонської сільської ради, Володарського району Київської області та належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 068254 (а.с.15).

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є внуком померлої ОСОБА_3, що стверджено письмовими доказами (а.с.7,11), тож є спадкоємцем за законом. Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою померлої ОСОБА_3, що стверджено свідоцтвом про народження серії І-АВ № 147617 (а.с.11).

Відповідно до довідок, виданих Держаним нотаріусом ОСОБА_4, приватним нотаріусом ОСОБА_5 та приватним нотаріусом ОСОБА_6, спадкова справа після померлої 23 вересня 2016 року ОСОБА_3 - не заводилась.

Позивач фактично прийняв спадщину, вступивши у володіння та користування спадковим майном.

Оформити спадщину у нотаріуса позивач не зміг у зв'язку з тим, що державний акт на спадкову земельну ділянку було втрачено, тож приватним нотаріусом ОСОБА_6 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно (а.с.19), тому позивач змушений звернутись до суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1222 ч.1 ЦК України визначає спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.

Керуючись ч. 5 ст. 3 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» , абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мін'юсту від 03.03.2004 року № 20/5), п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 89, 141, 200-206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 23 вересня 2016 року, на земельну ділянку площею 1,2089 га, кадастровий номер 3221681200:01:002:0013, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гайворонської сільської ради, Володарського району Київської області та належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 068254.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області (п. 15 п.п. 15.1, 15.5 ч.1 розділу ХІІІ „Перехідні положення» ЦПК України (у редакції Закону №2147-VІІІ).

Суддя О. В. Ткаченко