Ухвала

від 15.08.2018 по справі 583/3088/18

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/3088/18

2/583/935/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до Чернеччинської сільської ради Охтирського району,

треті особи: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2018 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після її батька ОСОБА_4, який помер 13.07.2007 р. на земельну ділянку площею 2,3667 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0630 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 0,5231 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0631 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Чернеччинської сільської ради (Бакирівський старостинський округ) Охтирського району Сумської області на підставі того, що ОСОБА_1М постійно проживала разом зі спадкодавцем - її батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті 13.07.2007 р. за адресою вул. Лозового, 253 с. Пологи Охтирського району Сумської області.

Однак позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Проте позивачкою постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення спадщини на спірні земельні ділянки до позовної заяви не додана.

Натомість, як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,3667 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0630 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку площею 0,5231 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0631 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 22.02.2017 р. та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.02.2017 р. № 80966422, 80967416.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Позивачка у позовній заяві зазначає, що в спадковій справі не відображено, що її батько постійно проживав з нею в будинку по вул. Лозового, 253 с. Пологи, Охтирського району та в майбутньому можуть мати місце негативні для неї юридичні наслідки.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК , частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема : визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Законодавством України не передбачено захист прав на майбутнє.

Матеріали справи не містять доказів того, що права позивачки порушені, не визнаються або оспорюються.

Позивачкою у позовній заяві не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги до відповідача, з зазначенням, якими саме діями чи бездіяльністю та які саме права та інтереси позивача, пов'язані з предметом спору, порушено, не визнано чи оспорено відповідачем та не надано доказів порушення, невизнання чи оспорення її прав.

Крім того, в порушення п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачкою не подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Згідно із ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, так як позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 175 ЦПК України, а тому наявні підстави для залишення її без руху з наданням позивачу строку для усуненя зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Охтирського району, треті особи: приватний нотаріус Охтирського районного нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, про що повідомити позивача.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_5