Постанова

від 09.08.2006 по справі 26/437-05-11606

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

09 серпня 2006 р.

№ 26/437-05-11606 

Вищий господарський суду України у

складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко

Л.П.

суддів:                                               Кочерової Н.О.

Кота О.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Ізмаїл

на постанову

від 11.04.2006 Одеського

апеляційного господарського суду

у справі

господарського суду

№ 26/437-05-11606 Одеської

області

за  позовом

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Ізмаїл

до

Акціонерної рибопромислової

компанії “Антарктика” у формі Відкритого акціонерного товариства, м.

Одеса 

про

стягнення 44 190,51 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача -            ОСОБА_2,

ОСОБА_3

від відповідача -        не з'явилися  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Одеської області від 06.02.2006 р. задоволено позов Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Акціонерної рибопромислової компанії

“Антарктика” у формі Відкритого акціонерного товариства про стягнення 44 190,51

грн. боргу  за договором купівлі-продажу

в т.ч. 42 923,27 грн. боргу з урахуванням інфляційних втрат за період з

01.04.2005 по 31.10.2005 р., пені в сумі 24,49 грн. за період з 01.04.2005 по

20.11.2005, 3% річних в розмірі 1 242,95 грн. послуг адвоката в сумі 15.000

грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 

суму боргу з урахуванням інфляційних втрат -42 923,27 грн., пені в сумі

24.49 грн., 3% річних в сумі 1 242,95 грн., держмита в сумі 591,91 грн., витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Додатковим рішенням господарського

суду Одеської області від 22.02.2006 стягнуто з Відкритого акціонерного

товариства “Акціонерна рибопромислова компанія “Антарктика” на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 витрати на послуги адвоката

в сумі 15 000 грн.

Суд мотивував своє рішення тим,

що  пунктом 1 частиною 1 статті 88

Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського

суду за заявою сторони, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення,

ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні

господарського суду, не прийнято рішення.

Позивачем, зазначає суд, заявлено

позовну вимогу про стягнення з відповідача послуг адвоката, але господарським

судом по цій вимозі рішення не прийнято.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 11.04.2006 р. змінено додаткове рішення господарського

суду Одеської області від 22.02.2006 р. та зменшено суму стягнутих витрат на

послуги адвоката до 2 210 грн.

Оскаржуючи постанову апеляційного

суду скаржник просить її скасувати та залишити в силі додаткове рішення

господарського суду Одеської області від 22.02.2006 р. посилаючись на те, що

при винесенні постанови апеляційним судом порушено норми процесуального права,

а саме ст.ст. 42, 43, 44, 49, 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Зокрема скаржник зазначає, що

правова допомога позивачу була надана адвокатом відповідно до угоди про надання

правової допомоги від 01.12.2005 р.. Вартість послуг була сплачена у розмірі 15

000 грн., що підтверджується відповідним прибутково-касовим ордером.

Відповідно до ч.5 ст. 49

Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за

послуги адвоката, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Заслухавши учасників судового

процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин

справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 44 Господарського

процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг

адвоката. В контексті цієї норми,  судові

витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому

випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися,

та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України

передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги  адвоката, визначаються у порядку

встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону

поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 12 Закону України “Про

адвокатуру” передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі

угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи

адвокатом.

Судом першої та апеляційної

інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем

-Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 та   адвокатом                ОСОБА_4  01.12.2005 р. укладено договір про надання

правової допомоги.

Пунктом 4.1 договору передбачено,

що ціна встановлюється сторонами відповідно до додатку № НОМЕР_1. За

домовленістю сторін ціна договору становить 15 000 грн.

Вартість послуг з надання правової

допомоги була сплачена позивачем у розмірі 15.000 грн., що підтверджується

прибутково-касовим ордером № НОМЕР_2.

Визнаючи суму, що підлягає

відшкодуванню і якості судових витрат, які були сплачені позивачем -Суб'єктом

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за отримання послуг

адвоката, апеляційний суд обґрунтовано обмежив її розмір з огляду на розумну

необхідність судових витрат для даної господарської справи.

Разом з тим, викладені в касаційній

скарзі вимоги скаржника щодо з'ясування обсягів наданих позивачу адвокатських

послуг та оцінки рівня їх якості, пов'язані 

із необхідністю встановлення обставин, а відтак, не підлягають

задоволенню з огляду на вимоги ст. 1117 Господарського процесуального

кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у

рішенні або постанові господарського суду але відхилені ним, вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не

спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий

господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Одеським апеляційним

господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах

справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не

вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115,

1119, 11110 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 11.04.2006 у справі № 26/437-05-11606 залишити без

змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                              Л.Невдашенко

Судді:                                                                                    

Н. Кочерова

О. Кот