Ухвала

від 07.08.2018 по справі 757/33519/18-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

7 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів ТОВ "СКІФПЛЮС", на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року,

за участю

представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018000000000042 від 24.01.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти в сумі 273930 гривень, які вилучені 05.07.2018 під час проведення обшуку за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, буд. 38 (ТзОВ "СКІФПЛЮС" (код ЄДРПОУ 32022355).

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст.ст. 98, 170 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції адвокат ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів ТОВ "СКІФПЛЮС", подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі суд не наводить жодної мотивації стосовно відповідності майна критеріям, наведеним в ст. 98 КПК України. Вказує, що жодних правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України для арешту майна за матеріалами справи не вбачається.

Зазначає, що суд безпідставно не викликав для участі в судовому засіданні власника майна та/або його представника, чим позбавив можливості останніх прийняти участь в судовому розгляді клопотання прокурора, чим було порушено право на захист.

Звертає увагу на те, що клопотання не містить обґрунтування правових підстав та мети накладення арешту.

В судове засідання прокурор не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Згідно постанови про визначення групи прокурорів від 30.01.2018 року у кримінальному провадженні №12018000000000042 від 24.01.2018 року визначено групу прокурорів у складі семи прокурорів, старшим групи визначено ОСОБА_7 . При цьому, всі прокурори, які входять до групи у даному кримінальному провадженні мають право представляти сторону обвинувачення у суді.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000042, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2018 року, за фактом одержання неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

10.07.2018 року прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту грошові кошти в сумі 273930 гривень, які вилучені 05.07.2018 під час проведення обшуку за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, буд. 38 (ТзОВ "СКІФПЛЮС" (код ЄДРПОУ 32022355), з метою збереження речових доказів та забезпечення повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

11.07.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора було задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, враховано достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути використане чи приховане.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на відповідність майна вимогам ст. 98 КПК України.

Посилання апелянта на те, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання прокурора, безпідставно не викликав для участі в судовому засіданні власника майна та/або його представника, чим позбавив можливості останніх прийняти участь в судовому розгляді клопотання прокурора, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя, в постановленій ним ухвалі, обґрунтовано прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання прокурора про арешт майна без повідомлення власника майна, з огляду на те, що в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018000000000042 від 24.01.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, якою було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти в сумі 273930 гривень, які вилучені 05.07.2018 під час проведення обшуку за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, буд. 38 (ТзОВ "СКІФПЛЮС" (код ЄДРПОУ 32022355), залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів ТОВ "СКІФПЛЮС", залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 с і к