Ухвала

від 17.08.2018 по справі 903/681/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"17" серпня 2018 р. Справа № 903/681/16 Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка. М. П., розглянувши матеріали подання головного державного виконавця Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ТРАНС»

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Деревтехсервіс»

про стягнення 69000,00грн.

Представники:

без виклику сторін.

від ДВС: не прибув

Встановив: Рішенням господарського суду Волинської області від 15.11.2016р. у справі №903/681/16 стягнуто з приватного підприємства «Деревтехсервіс» , (Волинська область, Любешівський район, с. Великий Курінь, вул.. Червоноармійська, 61, код ЄДРПОУ 33837629) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ТРАНС» , (м. Рівне, вул. Д. Галицького, 25, код ЄДРПОУ 38914959) 69000,00грн. попередньої оплати, 1378,00грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення 15.11.2016р. господарським судом видано наказ № 903/681/16 від 02.12.2016р.

16.08.2018р. до господарського суду Волинської області надійшло подання вих. № 01-55/8780/18 від 07.08.2018р. головного державного виконавця Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області ОСОБА_2 про обмеження у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, керівника ПП "Деревтехсервіс".

Ухвалою суду від 17.08.2018р. розгляд подання призначено на 17.08.2018р. на 16год. 00хв.

17.08.2018р. від головного державного виконавця Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області ОСОБА_2 надійшло клопотання вх. № 01-55/8792/18, в якому просить розглянути справу без його участі, у зв'язку з неможливістю прибути у встановлений час, подання підтримує повністю.

В обґрунтування подання головний державний виконавець посилається на наявність виконавчого провадження, відкритого постановою від 11.06.2018р. про стягнення з приватного підприємства «Деревтехсервіс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ТРАНС» 69000,00грн. попередньої оплати, 1378,00грн. витрат по сплаті судового збору, яке станом на 16.08.2018р. не виконано.

Постановою про арешт коштів боржника від 16.07.2018р. та 17.07.2018р. накладено арешти на всі рахунки боржника та направлено платіжні вимоги. Згідно відповіді філії Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" арешт на рахунки накладено, про те кошти на погашення заборгованості згідно виконавчого документа відсутні, інформація з інших банків не надходила.

Також виконавцем 11.06.2018р. та 26.06.2018р. надсилались виклики для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник ПП «Деревтехсервіс» на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до положень ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Розглянувши подання головного державного виконавця Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника приватного підприємства "Деревтехсервіс" ОСОБА_3, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

З системного аналізу наведених правових норм полягає, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Слід зазначити, що підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон наявні лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто факт зобов'язання не є достатньою умовою для застосування заходів про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

Суд вважає, що у поданні державного виконавця не наведено обставин, для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового рішення. Наведені у поданні обставини, не можуть свідчити про ухилення боржника від погашення заборгованості в ході примусового виконання рішень суду. Виконавець не вичерпав можливостей застосування до боржника заходів примусового приводу в порядку, передбаченому абз. 2 п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Державним виконавцем не подано суду доказів притягнення керівника боржника до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог виконавця або неявку без поважних причин за викликом виконавця, можливість чого передбачена ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження".

Жодних документів на підтвердження тверджень про ухилення боржника від виконання судового рішення державним виконавцем не подано, відтак суд позбавлений можливості встановити обґрунтованість вимог державного виконавця.

Крім того, головний державний виконавець не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у Листі від 01.02.2013р. Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України .

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного полягає, що у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання головного державного виконавця Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника приватного підприємства "Деревтехсервіс" ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника приватного підприємства "Деревтехсервіс" ОСОБА_3.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Дем`як