Рішення

від 19.07.2018 по справі 907/263/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.2018 м. Ужгород Справа № 907/263/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Дергачова Ю.А.

розглянувши позовну заяву публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК , м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1, м. Київ до Закарпатського обласного благодійного фонду Цвіт сакури , м. Ужгород про стягнення суми 66.109,30грн.,

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю

Від відповідача - не з'явився

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 66.109,30грн. за Договором оренди нежитлового приміщення №4-УЖ від 01.03.2017 та Договором оренди обладнання №1 від 15.03.2017, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 22,526,536,549,610,611,612,625,628,629,630,693 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173,193,216-218, 224-226,230-232 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.04.2018 у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України судом було відкрито загальне позовне провадження та призначено дату підготовчого засідання на 10.05.2018. Також задоволено клопотання позивача про розгляд справи у режимі відеоконференцзв'язку.

Ухвалою суду від 10.05.2018 відкладено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 24.05.2018.

Ухвалою суду від 24.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.06.2018.

Проте, судове засідання 25.06.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ремецькі О.Ф. у відпустці, згідно з наказом голови Господарського суду Закарпатської області від 23.06.18 року №02.4-08/21-к.

Ухвалою суду від 06.07.2018 судовий розгляд справи було призначено на 19.07.2018.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обгрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині забезпечення оплати орендної плати за користування майном та вартості спожитих ним комунальних послуг.

Відповідач відзиву по суті заявлених позовних вимог не подав, свого повноважного представника у судове засідання не направив.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.04.2018 та інші процесуальні документи у справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 66-Е.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою «судова повістка» .

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З залученого до матеріалів справи листа, у якому відповідачу направлялася копія ухвали, вбачається, що даний лист суду було повернуто поштою у зв'язку з закінченням терміну його зберігання на відділенні.

Пунктами 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду з поміткою «повернуто за закінченням терміну зберігання» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.04.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокурором.

У судовому засіданні 19.07.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством РОДОВІД БАНК та Закарпатським обласним благодійним фондом ЦВІТ САКУРИ 01.03.2017 було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 4-УЖ та Договір №1 оренди обладнання від 15 березня 2017 року (надалі Договори оренди), розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 66-Е.

На виконання умов договору оренди нежитлового приміщення № 4-УЖ позивачем було передано відповідне орендоване майно за актом приймання-передачі від 20.03.2017 та за договором №1 оренди обладнання від 15 березня 2017 за актом приймання-передачі від 15.03.2017.

Згідно п. 3.2. Договору оренди нежитлового приміщення розмір місячної орендної плати за цим Договором становить 3 885,00 грн., в т.ч. ПДВ із розрахунку 105,00 грн., в т.ч. ПДВ за один метр квадратний орендованого приміщення.

Відповідно до умов Договору № 4-УЖ оренди нежитлового приміщення від 01 березня 2017 сторонами узгоджено, що у відповідності з пунктом 3.3 Договору орендна плата вноситься Орендарем самостійно щомісячно, починаючи з дати підписання ОСОБА_1 приймання-передачі приміщення в оренду, в розмірі, який передбачений Договором в термін не пізніше 10 (десятого) числа календарного місяця, за який вона вноситься, на підставі Договору

Згідно з пунктом 4.2.3. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за оренду Приміщення, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності до вимог пунктів 6.3.3. та 6.3.4. Договору Орендар має право на розірвання Договору оренди, якщо Орендар порушує умови Договору щодо строків сплати орендної плати та користується Приміщенням всупереч Договору, зокрема, не відшкодовує Орендодавцю спожиті Орендарем комунальні послуги та експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням Приміщення, або не укладає (не виконує укладені) договори з підприємствами, організаціями, які надають відповідні послуги та яким відшкодовуються відповідні експлуатаційні витрати протягом 3 (трьох) місяців з дня закінчення строку платежу.

19.01.2018 між Позивачем та відповідачем укладено Договір про розірвання до Договору № 4-УЖ оренди нежитлового приміщення від 01.03.2017 року (далі - Договір про розірвання).

Відповідно до п. 2 Договору про розірвання від 19 січня 2018 року до Договору № 4-УЖ оренди нежитлового приміщення від 01 березня 2017 року Орендар зобов'язується в термін до 20 лютого 2018 року включно сплатити на користь Орендодавця:

- орендну плату за період з 20.03.2017 року по 31.01.2018 рік (включно) в сумі 40 353,87 грн.;

- відшкодувати вартість спожитих Орендарем комунальних послуг та експлуатаційні витрати за період з 20.03.2017 року по 31.12.2017 рік (включно) в сумі 3 049,75 грн.;

- відшкодувати витрати на послуги технічної охорони та обслуговування засобів ОПС приміщення за період з 20.03.2017 року по 31.07.2017 року (включно) в сумі 2 229,52 грн.;

- відшкодувати вартість спожитих Орендарем комунальних послуг та експлуатаційні витрати за січень 2018 року, на підставі наданого Орендодавцем рахунку;

- пеню, штраф, індекс інфляції та 3 річних за несвоєчасне здійснення платежів в сумі 14 176,90 грн.

Відповідно до п. 2 Договору про розірвання від 19 січня 2018 року до Договору оренди обладнання № 1 від 15 березня 2017 року Орендар зобов'язується в термін до 20 лютого 2018 року включно сплатити на користь Орендодавця:

- орендну плату за період з 15.03.2017 року по 31.01.2018 рік (включно) в сумі 5 274,19 грн.;

- пеню, штраф, індекс інфляції та 3% річних за несвоєчасне здійснення платежів в сумі 800,27 грн.;

Окрім того, 19.01.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про розірвання до Договору оренди обладнання № 1 від 15.03.2017 року. Згідно п. 2 даного договору за взаємною згодою сторін, Орендар зобов'язується в термін до 20 лютого 2018 року включно сплатити на користь Орендодавця:

- орендну плату за період з 15.03.2017 року по 31.01.2018 рік в сумі 5 274,19 грн;

- пеню, штраф, індекс інфляції та 3% річних за несвоєчасне здійснення платежів в сумі 800, 27 грн.;

Відповідно п. З Договору про розірвання від 19.01.2018 року Орендар зобов'язаний сплатити пеню, штраф, індекс інфляції та 3 річних, розрахованих до дня повного фактичного виконання зобов'язань за договором.

Орендар не виконав умови Договорів про розірвання від 19.01.2018 року та не оплатив у встановлений термін вказані суми.

22.02.2018 у зв'язку з невиконанням умов Договору та Договору про розірвання Банк направив Відповідачу вимогу про погашення заборгованості за договором оренди обладнання та за договором оренди нежитлового приміщення на сума 65 884,50 грн.

Відповідач відповіді на відзив не надав, вказану суму заборгованості не погасив

Станом на 20.03.2018 року заборгованість Відповідача перед Банком становить 66 109,30 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 3 ст. 216 ГК України сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань в натурі.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1,3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ст. 551 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається зі матеріалів справи та не спростовано відповідачем у встановленому порядку, ним систематично порушувались умови Договору оренди та відбувалось несвоєчасне виконання зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів (оренди) протягом строку дії Договору оренди, що призвело до виникнення заборгованості. АТ РОДОВІД БАНК звернувся до суду з проханням стягнення з Відповідача суму заборгованості із урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

У відповідності до наданих суду Договору про розірвання Договору №4-УЖ оренди нежитлового приміщення від 19.01.2018 а також Договору про розірвання Договору оренди обладнання №1 від 19.01.2018 за взаємною згодою сторін визначено не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договорами оренди та узгоджено наявність заборгованості відповідача на користь Банку у розмірі 66 109,30 грн., що складається з наступної заборгованості:

- суми заборгованості за договором оренди приміщення (за період з 20.03.2017 по 31.01.2018 року) - 44 519,67 грн.

- суми заборгованості за договором оренди обладнання (за період з 15.03.2017 по 31.01.2018 року) - 5 274,19 грн.

- суми пені, штраф, індекс інфляції за договором про розірвання від 19.01.2018 року за несвоєчасне погашення заборгованості по договору оренди приміщення (з 21.02.2018 по 20.03.2018) - 14 176,90грн.

- суми пені, штраф, індекс інфляції за договором про розірвання від 19.01.2018 року за несвоєчасне погашення заборгованості по договору оренди обладнання (з 21.02.2018 по 20.03.2018) - 800,27 грн.;

- штрафні санкції за договорами оренди у розмір подвійної облікової ставки НБУ ( п.8.1 договору) у розмірі -1 227,76 грн.

- суми трьох процентів річних від суми простроченої основної заборгованості -110,51 грн.;

Розрахунок заборгованості зроблено станом на 20.03.2018 року.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1762,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закарпатського обласного благодійного фонду ЦВІТ САКУРИ (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 66-Е, код ЄДРПОУ 36054993) на користь публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 17, код ЄДРПОУ 14349442) суму 66.109,30грн. заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №4-УЖ від 01.03.2017 та Договором оренди обладнання №1 від 15.03.2017, а також суму 1762,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.08.2018.

Суддя О.Ф. Ремецькі